Населення Швейцарії
-
- Це демографічна стаття про населення Швейцарії, про корінний народ Швейцарії див. статтю Швейцарці
Німецька мова (64% ),
Французька мова (19%),
Італійська мова (8%),
Романшська мова (менше 1%)
До 1975 р. чисельність населення Швейцарії зростала як за рахунок природного приросту, так і за рахунок імміграції. Потім приплив іноземних робітників знизився.
Частка населення у віці до 15 років - 23,4%, вище 60 - 15,1%.
У цілому країна заселена украй нерівномірно. У середньому щільність населення становить 154 осіб на 1 км², але на Швейцарському плато і в північно-східній частині країни, де зосереджено майже 3 / 4 всіх жителів країни, вона досягає 250 чоловік на 1 км². У гірських, центральних і південних частинах Швейцарії (за винятком кантону Течіно), а також на сході населення дуже рідкісне - від 25 до 50 осіб на 1 км².
На Швейцарському плоскогір'ї розташовані найбільші міста. Економічно активне населення - 2995,5 тис. чол. (1970). 77,7% населення живе в містах, населення в Альпах скорочується.
Пенсійний вік: чоловіки - 65 років, жінки 64 роки.
Велика частина активного населення зайнята в промисловості. Велику роль відіграє туризм. Основний напрямок сільського господарства - молочне тваринництво (в Альпах - відгінний). Матеріальна і духовна культура має багато місцевих варіантів.
Зміст |
Чисельність[ред.]
| Рік | Населення |
|---|---|
| 1000 | 400 000 |
| 1400 | 700 000 |
| 1500 | 750 000 |
| 1550 | 850 000 |
| 1600 | 1 000 000 |
| 1650 | 1 150 000 |
| 1700 | 1 201 000 |
| 1710 | 1 240 000 |
| 1720 | 1 280 000 |
| 1730 | 1 321 000 |
| 1740 | 1 364 000 |
| 1750 | 1 408 000 |
| 1760 | 1 453 000 |
| 1770 | 1 500 000 |
| 1780 | 1 548 000 |
| 1790 | 1 598 000 |
| 1800 | 1 650 000 |
| 1810 | 1 703 000 |
| 1820 | 1 899 000 |
| 1830 | 2 059 000 |
| 1840 | 2 222 000 |
| 1850 | 2 392 000 |
| 1860 | 2 510 000 |
| 1870 | 2 670 000 |
| 1880 | 2 832 000 |
| 1890 | 2 932 000 |
| 1900 | 3 316 000 |
| 1910 | 3 754 000 |
| 1920 | 3 880 000 |
| 1930 | 4 067 000 |
| 1940 | 4 247 000 |
| 1950 | 4 694 000 |
| 1960 | 5 362 000 |
| 1970 | 6 187 000 |
| 1980 | 6 319 000 |
| 1990 | 6 834 000 |
| 2000 | 7 167 000 |
| 2009 | 7 597 947 |
| 2030 | 7 410 000 |
| 2050 | 5 614 000 |
| Кантон | Населення, тис. чол. 1976 | Населення, тис. чол. 2002 | Основна мова | Друга мова |
|---|---|---|---|---|
| Цюріх | 1120 | 1242.49 | Німецька, 83,4 % | Італійська, 4.0 % |
| Берн | 991.1 | 950.21 | Німецька, 84,0 % | Французька, 4,0 % |
| Люцерн | 292.8 | 352.31 | Німецька, 88,9 % | Сербсько-хорватська, 2,1 % |
| Урі | 34.2 | 35.25 | Німецька, 93,5 % | Сербсько-хорватська, 1,9 % |
| Швіц | 92.8 | 133.36 | Німецька, 89,9 % | Сербсько-хорватська, 2,1 % |
| Унтервальден | ||||
| Обвальден | 25.3 | 33 | Німецька, 92,3 % | Албанська, 1,4 % |
| Нідвальден | 26.5 | 38.9 | Німецька, 92,5 % | Італійська, 1,4 % |
| Гларус | 36 | 38.38 | Німецька, 85,8 % | Італійська, 4,4 % |
| Цуг | 73.6 | 102.25 | Німецька, 85,1 % | Сербсько-хорватська, 2,7 % |
| Фрібур | 181.9 | 242.68 | Французька, 63,2 % | Німецька, 29,2 % |
| Золотурн | 224.1 | 246.5 | Німецька, 88,3 % | Італійська, 3,1 % |
| Базель | ||||
| Базель-Штадт | 213.7 | 186.87 | Німецька, 79,3 % | Італійська, 5,0 % |
| Базель-Ланд | 220.4 | 263.19 | Німецька, 87,2 % | Італійська, 3,5 % |
| Шафхаузен | 70.2 | 73.92 | Німецька, 87,6 % | Італійська, 2,6 % |
| Аппенцелль | ||||
| Аппенцелль - Аусерроден | 47.2 | 53.19 | Німецька, 91,2 % | Сербсько-хорватська, 2,3 % |
| Аппенцелль - Іннерроден | 13.4 | 15 | Німецька, 92,9 % | Сербсько-хорватська, 2,5 % |
| Санкт-Галлен | 385.4 | 455.19 | Німецька, 88,0 % | Сербсько-хорватська, 2,3 % |
| Граубюнден | 164.8 | 186.11 | Німецька, 68,3 % | Ретороманська, 14,5 % |
| Ааргау | 443.6 | 556.23 | Німецька, 87,1 % | Італійська, 3,3 % |
| Тургау | 184.5 | 229.88 | Німецька, 88,5 % | Італійська, 2,8 % |
| Тічіно | 264.7 | 314.56 | Італійська, 83,1 % | Німецька 8,3 % |
| Во | 523.9 | 632 | Французька, 81,8 % | Німецька, 4,7 % |
| Вале | 213.7 | 281.02 | Французька, 62,8 % | Німецька, 28,4 % |
| Невшатель | 164.6 | 166.95 | Французька, 85,3 % | Німецька, 4,1 % |
| Женева | 337.9 | 419.25 | Французька, 75,8 % | Англійська, 3,9 % |
| Юра | див. Берн | 69.2 | Французька, 90,0 % | Німецька, 4,4 % |
Сім'я[ред.]
Швейцарці вступають в шлюб відносно пізно. Перш ніж створити сім'ю вони концентруються на освіті та кар'єрі. Швейцарські жінки народжують перших дітей у середньому віці 29.5 років. За цим показником вони займають високі позиції в Європі. Більшість пар мають 1 або 2 дітей.
Головна причина малої кількості дітей - фінансові труднощі, пов'язані із забезпеченням догляду за дитиною, вартості житла.
- Вік створення сім'ї: чоловік - 31 рік, жінка - 28.7 років
- Показник кількості розлучень - 52.6%
Мігранти[ред.]
Колонії емігрантів[ред.]
Громадяни Швейцарії воліють виїжджати закордон в основному тільки на короткий час. Найбільша кількість швейцарських емігрантів знаходиться у Франції, потім йде США і Німеччина. В кінці 2006 року за кордоном проживало 645 000 чоловік[1].
Швейцарські емігранти становлять так звану "п'яту Швейцарію" (чотири вже існують: німецька, французька, італійська, ретороманська Швейцарія). Громадяни Швейцарії, які проживають за кордоном мають політичні права, можуть брати участь у виборах різного рівня. Швейцарський уряд активно фінансує різні культурні проекти та швейцарські школи.
Колонії іммігрантів[ред.]
Правила отримання швейцарського громадянства - одні з найважчих в Західній Європі, адже іноземцю, щоб стати повноправним громадянином Швейцарії потрібно отримати громадянство на трьох рівнях: общинному, кантональному, федеральному. Тому число іноземців, які отримують громадянство Швейцарії, відносно менше, ніж в інших країнах. Тим не менш, частка іноземців у загальній чисельності Швейцарії висока. У 2006 році іноземців в країні було 20.7% населення[2].
Розселення іммігрантів по країні нерівномірно. Особливо високий відсоток іммігрантів серед дітей. Кожен четвертий робітник у Швейцарії - іноземець. Іноземна робоча сила грає найважливішу роль в розвитку і стабільному функціонуванні швейцарської економіки. Іммігранти виконують основний обсяг некваліфікованої роботи: гастрономія, готельний бізнес, будівельні роботи тощо). Також, активно залучаються і кваліфіковані працівники з-за кордону, перш за все це інженери, програмісти, науковці.
Міста[ред.]
Біля третини всього населення Швейцарії проживає в 5 найбільших містах:
- Цюріх - всесвітній фінансовий центр.
- Женева - порт, центр туризму і місце міжнародних форумів.
- Базель - річковий порт і промисловий центр, пов'язаний з Францією і Німеччиною.
- Берн - столиця країни, центр машинобудування і годинного виробництва.
- Лозанна - центр франкомовного регіону Романдії.
Примітки[ред.]
Посилання[ред.]
Література[ред.]
- Урланис Б.Ц.Зростання населення в Європі. - Москва., 1941.
Див. також[ред.]
|
|||||
