Населення Швейцарії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Це демографічна стаття про населення Швейцарії, про корінний народ Швейцарії див. статтю Швейцарці

До 1975 р. чисельність населення Швейцарії зростала як за рахунок природного приросту, так і за рахунок імміграції. Потім приплив іноземних робітників знизився.

Частка населення у віці до 15 років - 23,4%, вище 60 - 15,1%.

У цілому країна заселена украй нерівномірно. У середньому щільність населення становить 154 осіб на 1 км², але на Швейцарському плато і в північно-східній частині країни, де зосереджено майже 3 / 4 всіх жителів країни, вона досягає 250 чоловік на 1 км². У гірських, центральних і південних частинах Швейцарії (за винятком кантону Течіно), а також на сході населення дуже рідкісне - від 25 до 50 осіб на 1 км².

На Швейцарському плоскогір'ї розташовані найбільші міста. Економічно активне населення - 2995,5 тис. чол. (1970). 77,7% населення живе в містах, населення в Альпах скорочується.

Пенсійний вік: чоловіки - 65 років, жінки 64 роки.

Велика частина активного населення зайнята в промисловості. Велику роль відіграє туризм. Основний напрямок сільського господарства - молочне тваринництво (в Альпах - відгінний). Матеріальна і духовна культура має багато місцевих варіантів.

Чисельність[ред.ред. код]

Рік Населення
1000 400 000
1400 700 000
1500 750 000
1550 850 000
1600 1 000 000
1650 1 150 000
1700 1 201 000
1710 1 240 000
1720 1 280 000
1730 1 321 000
1740 1 364 000
1750 1 408 000
1760 1 453 000
1770 1 500 000
1780 1 548 000
1790 1 598 000
1800 1 650 000
1810 1 703 000
1820 1 899 000
1830 2 059 000
1840 2 222 000
1850 2 392 000
1860 2 510 000
1870 2 670 000
1880 2 832 000
1890 2 932 000
1900 3 316 000
1910 3 754 000
1920 3 880 000
1930 4 067 000
1940 4 247 000
1950 4 694 000
1960 5 362 000
1970 6 187 000
1980 6 319 000
1990 6 834 000
2000 7 167 000
2009 7 597 947
2030 7 410 000
2050 5 614 000
Кантон Населення, тис. чол. 1976 Населення, тис. чол. 2002 Основна мова Друга мова
Цюріх 1120 1242.49 Німецька, 83,4 % Італійська, 4.0 %
Берн 991.1 950.21 Німецька, 84,0 % Французька, 4,0 %
Люцерн 292.8 352.31 Німецька, 88,9 % Сербсько-хорватська, 2,1 %
Урі 34.2 35.25 Німецька, 93,5 % Сербсько-хорватська, 1,9 %
Швіц 92.8 133.36 Німецька, 89,9 % Сербсько-хорватська, 2,1 %
Унтервальден
  Обвальден 25.3 33 Німецька, 92,3 % Албанська, 1,4 %
  Нідвальден 26.5 38.9 Німецька, 92,5 % Італійська, 1,4 %
Гларус 36 38.38 Німецька, 85,8 % Італійська, 4,4 %
Цуг 73.6 102.25 Німецька, 85,1 % Сербсько-хорватська, 2,7 %
Фрібур 181.9 242.68 Французька, 63,2 % Німецька, 29,2 %
Золотурн 224.1 246.5 Німецька, 88,3 % Італійська, 3,1 %
Базель
  Базель-Штадт 213.7 186.87 Німецька, 79,3 % Італійська, 5,0 %
  Базель-Ланд 220.4 263.19 Німецька, 87,2 % Італійська, 3,5 %
Шафхаузен 70.2 73.92 Німецька, 87,6 % Італійська, 2,6 %
Аппенцелль
  Аппенцелль - Аусерроден 47.2 53.19 Німецька, 91,2 % Сербсько-хорватська, 2,3 %
  Аппенцелль - Іннерроден 13.4 15 Німецька, 92,9 % Сербсько-хорватська, 2,5 %
Санкт-Галлен 385.4 455.19 Німецька, 88,0 % Сербсько-хорватська, 2,3 %
Граубюнден 164.8 186.11 Німецька, 68,3 % Ретороманська, 14,5 %
Ааргау 443.6 556.23 Німецька, 87,1 % Італійська, 3,3 %
Тургау 184.5 229.88 Німецька, 88,5 % Італійська, 2,8 %
Тічіно 264.7 314.56 Італійська, 83,1 % Німецька 8,3 %
Во 523.9 632 Французька, 81,8 % Німецька, 4,7 %
Вале 213.7 281.02 Французька, 62,8 % Німецька, 28,4 %
Невшатель 164.6 166.95 Французька, 85,3 % Німецька, 4,1 %
Женева 337.9 419.25 Французька, 75,8 % Англійська, 3,9 %
Юра див. Берн 69.2 Французька, 90,0 % Німецька, 4,4 %

Сім'я[ред.ред. код]

Швейцарці вступають в шлюб відносно пізно. Перш ніж створити сім'ю вони концентруються на освіті та кар'єрі. Швейцарські жінки народжують перших дітей у середньому віці 29.5 років. За цим показником вони займають високі позиції в Європі. Більшість пар мають 1 або 2 дітей.

Головна причина малої кількості дітей - фінансові труднощі, пов'язані із забезпеченням догляду за дитиною, вартості житла.

  • Вік створення сім'ї: чоловік - 31 рік, жінка - 28.7 років
  • Показник кількості розлучень - 52.6%

Мігранти[ред.ред. код]

Колонії емігрантів[ред.ред. код]

Громадяни Швейцарії воліють виїжджати закордон в основному тільки на короткий час. Найбільша кількість швейцарських емігрантів знаходиться у Франції, потім йде США і Німеччина. В кінці 2006 року за кордоном проживало 645 000 чоловік[1].

Швейцарські емігранти становлять так звану "п'яту Швейцарію" (чотири вже існують: німецька, французька, італійська, ретороманська Швейцарія). Громадяни Швейцарії, які проживають за кордоном мають політичні права, можуть брати участь у виборах різного рівня. Швейцарський уряд активно фінансує різні культурні проекти та швейцарські школи.

Колонії іммігрантів[ред.ред. код]

Правила отримання швейцарського громадянства - одні з найважчих в Західній Європі, адже іноземцю, щоб стати повноправним громадянином Швейцарії потрібно отримати громадянство на трьох рівнях: общинному, кантональному, федеральному. Тому число іноземців, які отримують громадянство Швейцарії, відносно менше, ніж в інших країнах. Тим не менш, частка іноземців у загальній чисельності Швейцарії висока. У 2006 році іноземців в країні було 20.7% населення[2].

Розселення іммігрантів по країні нерівномірно. Особливо високий відсоток іммігрантів серед дітей. Кожен четвертий робітник у Швейцарії - іноземець. Іноземна робоча сила грає найважливішу роль в розвитку і стабільному функціонуванні швейцарської економіки. Іммігранти виконують основний обсяг некваліфікованої роботи: гастрономія, готельний бізнес, будівельні роботи тощо). Також, активно залучаються і кваліфіковані працівники з-за кордону, перш за все це інженери, програмісти, науковці.

Міста[ред.ред. код]

Докладніше: Міста Швейцарії

Біля третини всього населення Швейцарії проживає в 5 найбільших містах:

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Урланис Б.Ц.Зростання населення в Європі. - Москва., 1941.

Див. також[ред.ред. код]