Новопавлівка (Синельниківський район)
| село Новопавлівка | |||
|---|---|---|---|
| |||
 | |||
| Країна |  Україна
| ||
| Область | Дніпропетровська область | ||
| Район | Синельниківський район | ||
| Громада | Новопавлівська сільська громада | ||
| Код КАТОТТГ | UA12140190010085809 | ||
| Облікова картка | Новопавлівка | ||
| Основні дані | |||
| Засноване | до 1780 р. | ||
| Населення | 3 439 | ||
| Поштовий індекс | 52950 | ||
| Телефонний код | +380 5630 | ||
| Географічні дані | |||
| Географічні координати | 48°08′13″ пн. ш. 36°47′41″ сх. д. / 48.13694° пн. ш. 36.79472° сх. д.Координати: 48°08′13″ пн. ш. 36°47′41″ сх. д. / 48.13694° пн. ш. 36.79472° сх. д. | ||
| Середня висота над рівнем моря |
106 м | ||
| Водойми | р. Солона | ||
| Відстань до обласного центру |
175 км | ||
| Відстань до районного центру |
14 км | ||
| Найближча залізнична станція | Межова | ||
| Відстань до залізничної станції |
14 км | ||
| Місцева влада | |||
| Адреса ради | с. Новопавлівка, вул. Карпінського, 19 | ||
| Сільський голова | Кондратюк Інна Іванівна | ||
| Карта | |||
  Новопавлівка | |||
 Новопавлівка | |||
| Мапа | |||
| |||
|
| |||
Новопа́влівка — село в Україні, у Межівському районі Дніпропетровської області. Населення становить 3 439 осіб. Орган місцевого самоврядування — Новопавлівська сільська рада.
Географія[ред. | ред. код]
Село Новопавлівка знаходиться на березі річки Солона, вище за течією на відстані 5 км розташоване село Мар'ївка, нижче за течією на відстані 3 км розташоване село Філія. Через село проходить автомобільна дорога Т 0428.
Розташоване у східній частині області на межі з Донецькою областю за 130 кілометрів від обласного центру і за 70 кілометрів від Донецька.
Історія[ред. | ред. код]
На території села Новопавлівка виявлено скарб бронзових виробів епохи пізньої бронзи (XII ст. до н. е.).
На місці сучасного поселення ще у 80-х роках 17 століття існували зимівники запорізьких козаків. Після ліквідації Запорізької Січі тут була заснована військова слобода Павлівка.
У 1780—1781 роках за наказом губернатора Азовської губернії на місці слободи планувалось заснувати місто Павлівськ, але згодом спорудження міста перенесене до іншої місцевісті, а слобода отримала назву Новопавлівка.
Станом на 1886 рік у селі, центрі Новопавлівської волості Павлоградського повіту Катеринославської губернії, мешкало 3765 осіб, налічувалось 628 дворів, існували православна церква, каплиця, школа, 10 лавок, 2 рейнських погреби, 3 винних комори, проходило 4 ярмарки на рік та базари по неділях[1].
У сусідньому селі Підгородному, мешкало 4 396 осіб, налічувалось 681 подвір'я, були православна церква, каплиця, школа.
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 5668 осіб (2765 чоловічої статі та 2903 — жіночої), з яких 5511 — православної віри[2].
Серед учасників повстання на броненосці «Потьомкін» був уродженець Новопавлівки матрос С. С. Бойко. Після повернення у 1905 році з Румунії на батьківщину його заарештували і засудили на два роки каторжних робіт. Повернувшись, жив під наглядом поліції у рідному селі. У зв'язку з 50-річчям повстання у 1955 році нагороджений орденом Червоної Зірки.
Після встановлення радянської окупації на початку 1918 року в Новопавлівці створюється волосний ревком, який очолював селянин-бідняк П. В. Шовкун. В серпні 1920 року розпочав роботу комітет незаможних селян, його головою на той час був С. Філоненко. Комнезам розподілив між селянами 11 тис. га землі в тому числі 2 тис. га, відібраних у місцевих заможних селян та середняків. У 1922 році в селі утворився партійний осередок.
1924 року за свідченням очевидців в межах с. Павлівка в бік с. Муравка і Комінтерн було падіння метеориту. На місці падіння було споруджено капличку.
Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 988 жителів села[3].
В період німецької окупації село зазнало великих руйнувань. Німецькі окупанти знищили майже всі колгоспні будівлі і спалили більше 300 будинків. Центр села бомбардували. Загальна сума збитків, заподіяних окупантами Новопавлівці, перевищувала 20 млн крб.
1957 року село Підгородне приєднане до Новопавлівка[4].
Населення[ред. | ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 3758 осіб, з яких 1662 чоловіки та 2096 жінок.[5]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 3425 осіб.[6]
Мова[ред. | ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[7]
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 95,78 % |
| російська | 2,50 % |
| вірменська | 0,32 % |
| білоруська | 0,09 % |
| молдовська | 0,03 % |
| німецька | 0,03 % |
| інші | 1,25 % |
Сучасність[ред. | ред. код]
У Новопавлівці працює дві середні загальноосвітні школи, два дитячих садки, амбулаторія, бібліотека, відділення зв'язку. Діє декілька сільськогосподарських підприємств.
Природоохоронні території[ред. | ред. код]
Біля села знаходиться заказник Балка Горіхова.
Відомі люди[ред. | ред. код]
Народилися[ред. | ред. код]
- Кузьма Кіндратович Дубина — радянський історик;
- Мельник Григорій Якович — письменник-гуморист;
- Василь Мисик — поет та перекладач;
- Мосійчук Олег Петрович — (нар. 1960) — український актор театру і кіно, режисер, народний артист України;
- Романенко Анатолій Юхимович — академік АМНУ;
- Сидоренко Сергій Іванович (1980—2014) — старший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни;
- Тетяна Степанівна Сулима-Бичихина — українська письменниця.
- Гаценко Григорий Минович — депутат Українських Установчих Зборів (1918).
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
- ↑ Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-62. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
- ↑ Новопавлівка. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.
- ↑ Рішення Дніпропетровської обласної ради № 615 від 16 серпня 1957
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Дніпропетровська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Дніпропетровська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Дніпропетровська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019.
Джерела[ред. | ред. код]
- Історія міст і сіл Української РСР. Том 4. Дніпропетровська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1971 — С. 434
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
- рос. дореф. Списокъ населенныхъ мѣстъ Павлоградскаго уѣзда Екатеринославской губерніи съ приложеніемъ карты. Изданіе Екатеринославской Губерной Земской Управы. Екатеринославъ. Типографія Губернскаго земства. 1911
Література[ред. | ред. код]
- Новопа́влівка // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974. — том Дніпропетровська область / А.Я. Пащенко (голова редколегії тому), 1969 : 959с. — С.434
Посилання[ред. | ред. код]
|
Це незавершена стаття з географії Дніпропетровської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| ||||||||
| |||||||||||
| ||||||||||||||||
