Об'єкт 757
| Об'єкт 757 | |
|---|---|
 Об'єкт 757 у Музеї техніки Вадима Задорожного | |
| Тип | важкий ракетний танк |
| Походження | СРСР |
| Історія виробництва | |
| Розробник | ГСКБ-2 |
| Розроблено | з 1959 по 1961 |
| Виробник | Челябінський тракторний завод |
| Виготовлення | 1959 |
| Виготовлена кількість |
1 |
| Характеристики | |
| Вага | 44 т |
| Екіпаж | 3 |
|
| |
| Броня | 120 мм (максимальна) |
Головне озброєння |
гладкоствольна нарізна пускова установка 125 мм Д-126С |
Другорядне озброєння |
1×7,62 мм СГМТ |
| Двигун |
дизельний двигун В12-6Ф 800 кс |
Операційна дальність |
400 км |
| Швидкість | по дорозі - 65 км/год |
|
| |
Об'єкт 757 у Вікісховищі | |
Об'єкт 757 — радянський дослідний важкий ракетний танк. Розроблений в конструкторському бюро Челябінського тракторного заводу. Серійно не випускався.
Історія створення[ред. | ред. код]
«Об'єкт 757» був розроблений в конструкторському бюро Челябінського тракторного заводу. У 1959 році був виготовлений дослідний зразок машини. Зразок пройшов заводські і випробування на полігоні, проте в 1961 році роботи над машиною були припинені. Причиною стала відмова від концепції важких танків, а також створення нового ракетного танка «Об'єкт 772»[1][2].
Опис конструкції[ред. | ред. код]
Озброєння[ред. | ред. код]
Як основне озброєння в «Об'єкті 757» використовувалася гармата-пускова установка Д-126С. Гармата була здатна вести вогонь протитанковими керованими ракетами «Рубін» з швидокстрільністю 4-5 пострілів за хвилину, дальність стрільби складала до 4 км.[3] При наведенні використовувався спеціальний Інфрачервоне випромінювання. Головним недоліком системи наведення була неможливість прицілювання при використанні ворожою ціллю димової завіси[1].
Також була можливість використовувати некеровані реактивні снаряди «земля — земля» «Бур» на дальності до 9 км зі швидкострільністю 8-10 пострілів в хвилину[3].
Крім того для «Об'єкту 757» розроблялися і інші боєприпаси. Так в 1957 році в НДІ-1 були розпочаті розробки ПТРК «Кобра»[вн 1]. Наведення ракети мало здійснюватися по інфрачервоному променю. Щоб вписати ракету в калібр гармати «Об'єкту 757» стабілізатори зробили складними. При польоті ракета оберталася з невеликою кутовою швидкістю, яка становила близько 10 об./с.[2].
Також для «Об'єкту 757» був адаптований ПТРК КЛ-8 «Спрут», який спочатку розробляли для дослідного важкого танка «Об'єкт 279». Проте всі роботи по озброєнню «Об'єкту 757» були припинені разом з розробкою самого танка[2].
Як додаткове озброєння на танку встановлювався 7,62-мм кулемет СГМТ[3].
Екземпляри, які збереглися[ред. | ред. код]
Єдиний екземпляр знаходиться у приватному Музеї техніки Вадима Задрожного. Музей знаходиться у садибі Архангельське у Красногорському району Московської області[3].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Супертанк шестидесятых. История советского раритета (рос.). Лента новостей «РИА Новости». Архів оригіналу за 24 травня 2012. Процитовано 18 лютого 2012.
- ↑ а б в М. В. Павлов, И. В. Павлов. Отечественные бронированные машины 1945—1965 гг. // Техника и вооружение: вчера, сегодня, завтра. — Москва : Техинформ, 2008. — № 11. — С. 46.
- ↑ а б в г Танк объект 757 (рос.). Архів оригіналу за 24 травня 2012. Процитовано 18 лютого 2012.
Виноски[ред. | ред. код]
- ↑ Не плутати з ПТРК 9М112 «Кобра»
Література[ред. | ред. код]
- Павлов М. В., Павлов И. В. Отечественные бронированные машины 1945—1965 гг. // Техника и вооружение: вчера, сегодня, завтра. — М. : Техинформ, 2008. — № 11. — С. 46.
Посилання[ред. | ред. код]
- Супертанк шестидесятых. История советского раритета (рос.). Лента новостей «РИА Новости». Архів оригіналу за 24 травня 2012. Процитовано 18 лютого 2012.
- Танк объект 757 (рос.). Архів оригіналу за 24 травня 2012. Процитовано 18 лютого 2012.
|
Це незавершена стаття про бронетехніку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||