БМП-3

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
БМП-3
БМП-3 на міжнародному форумі
БМП-3 на міжнародному форумі
Тип Бойова машина піхоти
Схема: класична
Історія використання
На озброєнні з 1987
Оператори

Росія Росія
Україна Україна
ОАЕ ОАЕ
Кувейт Кувейт

Венесуела Венесуела
Війни
Історія виробництва
Виробник СРСР СРСР→Росія Росія, Курганмашзавод
Виготовлена
кількість		 >1000[1][2]
Характеристики
Вага 18,7 т
Довжина 6700 мм
Ширина 3300 мм
Висота 2300 мм
Обслуга 3
Десант 5 + 2 додаткових місця в передній частині
Калібр 100-мм нарізна напівавтоматична гарматно-пускова установка
30-мм нарізна автоматична гармата
Підвищення −6..+60
Траверс 360
Дальність вогню
Ефективна ПТКР: 4,0 км
Приціл комбінований денний / пасивний нічний, з лазерним далекоміром
Броня алюмінієва катана рознесена з сталевими екранами. Захист лобової проєкції від 30-мм БТ/2А42 з Д=300 м
Лоб: верх: 18 мм[3], середина: 10 мм +12 мм +60 мм[3], низ: 10 мм +60 мм[3]
Борт: верх: 60..43/0 мм[3], низ: 43/0 мм[3]
Корма: 13/0 мм[3]
Дах: 15 мм[3]
Днище: 10 мм[3]
Башта: лоб: 16 мм +50 мм[3], корма: 43 мм[3], дах: 18 мм[3]
Активний захист: «Арена» і ТШУ-2 «Штора-1» на БМП-3М
Динамічний захист: «Кактус» на БМП-3М-3
Головне
озброєння
 100-мм 2А70
30-мм 2А72
боєкомплект: 40 × 100-мм
8 × ПТКР
500 × 30-мм
Другорядне
озброєння
 3 × 7,62-мм (1 спарений, 2 курсових) ПКТ
додатково: ПТРК 9М117
Двигун Дизельний двигун УТД-29
500 к.с. (660 к.с. на БМП-3М)
Питома потужність 26,7
Підвіска торсіонна
тиск на ґрунт: 0,60
Паливо багатопаливний
Швидкість шосе: 70 км/год
бездоріжжя: 10 км/год (на плаву)
Прохідність підйом: 30°
стінка: 0,8 м
рів: 2,2 м
брід: плаває
БМП-3 у Вікісховищі

БМП-3 (Бойова Машина Піхоти-3) — бойова броньована гусенична машина, призначена для транспортування особового складу до переднього краю, підвищення його мобільності, озброєності і захищеності на полі бою в умовах застосування ядерної зброї та спільних дій з танками у бою.

Історія[ред. | ред. код]

У січні 1985 року у різних регіонах СРСР (Закавказзя, Середня Азія, середня смуга Росії та Крим) було розпочато державні випробування БМП-3, у яких було задіяно 4 машини. БМП показала високу ефективність бою на плаву та живучість.

У березні 1988 та травні 1989 року у Білоруському ВО були проведені польові випробування машин у складі мотострілецьких підрозділів, де БМП-3 показали високі бойові якості у порівнянні з БМП-1 та БМП-2.

Історія прийняття на озброєння БМП-3 розпочинається 9 травня 1990 року, коли 25 машин пройшли колоною на параді у Москві. Машина зацікавила спеціалістів з ОАЕ. У 1991 році після тривалих переговорів БМП-3 були відправлені на випробування до пустельних умов у ОАЕ. Випробування пройшли успішно в умовах піщаної бурі, високої температури та маршу пустелею. Після цього Еміратами було закуплено кількасот таких машин, продовжилась модернізація самої БМП та співробітництво з арабською країною.

Використання машини у ряді військових конфліктів виявило і певні її вади: понижену броньованість (хоч і суттєво збільшену порівняно з попередніми аналогами) та вразливість до кумулятивних боєприпасів. Низька броньованість пояснюється самою тактикою використання цієї машини, що розрахована на такі бойові дії, де дистанція між противником та БМП-3 становить 1-1,5 км. Відповідно при використанні у вуличних боях без належного прикриття сам процент втрат техніки значний. Тому 1995 року броня машини була модернізована, додано навісний динамічний захист. На відміну від попередніх моделей відсутній паливний бак (маршовий), що розташовувався у задній дверці.

Характеристики[ред. | ред. код]

Модифікації[ред. | ред. код]

  • БМП−3К — бойова машина піхоти командирська, розроблена на базі БМП-3 і призначена для дій у складі підрозділу, управління боєм, зв'язку з іншими підрозділами і з вищестоящою ланкою управління. Основні тактико-технічні характеристики і озброєння аналогічні БМП-3. Машина оснащена навігаційною апаратурою, двома радіостанціями, приймачем, апаратурою внутрішнього зв'язку на сім абонентів, автономним генератором і радіолокаційним відповідачем. Радіостанція Р−173, дальність зв'язку до 40 км[4] .
  • БМП-3Ф — бойова машина морської піхоти, створена на базі БМП−3 і призначена для ведення бойових дій підрозділами морської піхоти, прикордонними та береговими військами в прибережній зоні, на узбережжі і при висадці морського десанту. Від БМП-3 відрізняється збільшеним запасом плавучості і стійкості машини, виключено обладнання для самообкопування, встановлені телескопічна повітрозабірна труба і полегшений водовідштовхуючий щиток, введені водовідштовхуючі щитки на башті. Має високу маневреність на плаву, може рухатися і вести стрільбу з необхідною точністю при хвилюванні води силою до 3 і 2 балів відповідно. При працюючому двигуні може перебувати у воді до 7 годин і пересуватися зі швидкістю до 10 км/год. Здатна виходити на берег в умовах прибійної хвилі і буксирувати однотипний виріб. На машині встановлено новий основний приціл «МОР» з вбудованим лазерним далекоміром і каналом управління ПТКР.
  • БМП-3М — удосконалена модифікація БМП−3. Перевершує базову версію по рухливості та вогневій потужності завдяки установці нового турбованого двигуна УТД —32Т потужністю 660 к.с. і вдосконаленої системи управління вогнем, що дозволяє розпізнавати цілі і вести прицільну стрільбу на великих дальностях і швидкостях руху. Відрізняється підвищеною захищеністю за рахунок установки додаткових броньових екранів і комплексу активного захисту «Арена-Е», який забезпечує захист машини від керованих і некерованих протитанкових ракет і гранат супротивника. СУВ дозволяє автоматично розпізнавати супроводжувати і атакувати цілі в русі[5]. Дальність розпізнавання цілі типу танк становить 4500 м[6]. Встановлені бортові екрани захищають від ураження бронебійними кулями калібру 12,7 мм, а також знижують вплив кумулятивного струменя[7]. Десантування солдатів проводиться через кормовий люк, що ускладнено необхідністю переповзання десанту через двигун.
  • БМП−3 з КОЕП «Штора −1» — забезпечує ефективний захист машини від ураження ПТКР з напівавтоматичними і автоматичними системами наведення. Його висока ефективність була підтверджена після виставки IDEX−2003 на полігоні Макатра. При стрільбі по ній різними ПТКР з дальності 3000 м жодна з ракет не досягнула цілі.
  • БМП−3 з Динамічним захистом «Кактус» — продемонстрована на виставці в Омську в 2001 році. Блоки ДЗ розташовані на бортових і лобових частинах корпусу та башти спільно з гумотканинними і ґратчастими екранами. Додатковий захист значно підвищує живучість БМП в умовах застосування легких протитанкових засобів з кумулятивними бойовими частинами. Комплекс озброєння, система управління вогнем, внутрішнє компонування, МТО аналогічні базовому зразку. У зв'язку із збільшенням маси БМП не може плавати. При демонтажі додаткового захисту ця здатність повертається, так як водометні двигуни збереглися. Машина має великі габарити по ширині (до 3,97 м) і довжині корпусу (до 7,16 м).
  • БМП−3 з бойовим модулем «Бахча-У» — відрізняється сучасною системою управління вогнем і єдиним механізмом заряджання нового боєкомплекту керованих і некерованих 100-мм пострілів. Керована ракета 9М117М1 «Аркан» забезпечує ураження сучасних танків з динамічним захистом на дальності до 5500 м. Постріл ЗУБК23−3 з ПТКР має масу 21,5 кг і довжину 1185 мм. Новий 100-мм осколково-фугасний постріл ЗУОФ19 має дальність стрільби 7000 м і порівняно зі штатним снарядом його ефективність і розсіювання в 2,5-3 і 2 рази краще відповідно. Застосування нового 30-мм бронебійно-підкаліберного снаряда «Кернер» суттєво підвищує ефективність стрільби по легкоброньованим цілям.

Бойове застосування[ред. | ред. код]

Російсько-українська війна[ред. | ред. код]

Докладніше: Російсько-українська війна (з 2014) та Російське вторгнення в Україну (2022)

На основі відкритих даних відомо, що в липні 2022 року під час боїв на Ізюмському напрямку бійці Збройних Сил України взяли як трофей БМП-3 армії РФ[8].

Всього станом на кінець липня 2022 року за даними порталу Oryx, за 5 місяців війни українські захисники захопили як трофей 40 одиниць БМП-3[8].

Станом на 27 червня 2023 російські війська втратили щонайменше 270 одиниць БМП-3.[9]

Оператори[ред. | ред. код]

  •  Азербайджан — 88 БМП-3, станом на 2016 рік[10] Всього замовлено понад 100 одиниць[11]
  •  Алжир — 100 БМП-3, станом на 2016 рік[12]
  •  Венесуела — 123 БМП-3 та її модифікації, станом на 2016 рік[13]
  •  Індонезія — 54 БМП-3Ф, станом на 2016 рік[14]
  •  Ірак — контракт на 500 одиниць.[15] В серпні 2018 року перші машини стали надходити до країни[16].
  •  Кіпр — 43 БМП-3, станом на 2016 рік[17]. Контракт на постачання укладений в 1995 році, машини були поставлені у 1995—1996 роки. Сукупна вартість контракту становить $68 млн[18]. 23 БМП-3 було поставлено на початку 2018 року.
  •  Республіка Корея — 40 БМП-3, станом на 2016 рік[19]. За іншими даними близько 30 машин передано в рахунок погашення державного боргу СРСР в 1995 році, постачання відбувалось у 1996—1998 роки; іще близько 37 машин передано за угодою 2002 року протягом 2005—2006 років[18].
  •  Кувейт — 120 БМП-3, станом на 2016 рік[20]. За іншими даними близько 142 машин були придабні в 1994 році, постачання відбувалось протягом 1995—1997 років, іще 25 одиниць БМП-3 поставлені в 2010 році[18].
  •  ОАЕ:
  •  Росія — 500 БМП-3[23]; не менше 22 БМП-3 були передані до ЗВО[24] в 2016 році за контрактом, що передбачав постачання понад 200 машин до кінця 2017 року.[25].
  •  Туркменістан — 4 БМП-3, станом на 2016 рік[26]
  •  Україна — 4 БМП-3, станом на 2016 рік[27]
  •  Шрі-Ланка — 45 БМП-3, станом на 2007 рік[28][29][30]

Росія[ред. | ред. код]

Трофейна російська БПМ-3
Трофейна російська БПМ-3 на озброєнні штурмового підрозділу 56-ї окремої мотопіхотної бригади ЗСУ, червень 2023 року

29 квітня 2019 року було укладено дворічний контракт між Міністерством оборони РФ та ПАТ «Курганмашзавоод». Контракт передбачав поставку 168 бойових машин піхоти БМП-3 (у специфікації 688В-СБ6-2) вартістю 14 мільярдів рублів[31].

Імовірно, БМП-3, виготовлені за цим контрактом, отримали у 2021 році 70-й гвардійський мотострілецький полк (Шалі, Чечня) 42-ї гвардійської мотострілецької дивізії 58-ї загальновійськової армії Південного військового округу, 7-й окремий гвардійський мотострілецький полк (Калінінград) 11-го армійського корпусу Балтійського флоту, та частини 4-ї гвардійської танкової Кантемирівської дивізії (Наро-Фомінськ, Московська область) 1-ї гвардійської танкової армії Західного військового округу[31].

В січні 2022 року Міністерство оборони Росії отримало завершальну партію бойових машин піхоти БМП-3 у рамках цього дворічного контракту[31].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ БМП-3. MilitaryRussia.Ru. Архів оригіналу за 4 червня 2012. Процитовано 10 лютого 2012.
  2. ↑ БМП-3. Army-guide. Архів оригіналу за 4 червня 2012. Процитовано 7 квітня 2012.
  3. ↑ а б в г д е ж и к л м О. А. Гомырин, А. Я. Шумилов. Особенности корпуса и башни БМП-3.. — Москва : Вестник бронетанковой техники, 1991. — № 5. — С. 14—34.
  4. ↑ Командирська бойова машина піхоти БМП−3К. Архів оригіналу за 17 червня 2013. Процитовано 1 вересня 2013.
  5. ↑ Вогнева потужність. Архів оригіналу за 5 вересня 2013. Процитовано 1 вересня 2013.
  6. ↑ Прицільний комплекс «Весна-К». Архів оригіналу за 4 серпня 2013. Процитовано 1 вересня 2013.
  7. ↑ «Додаткові броньові екрани» на сайті «Курганмашзавод». Архів оригіналу за 17 червня 2013. Процитовано 1 вересня 2013.
  8. ↑ а б ЗСУ на п’ятий місяць війни продовжують збирати трофейні БМП-3 рашистів (фото). Defense Express. 27 липня 2022.
  9. ↑ Oryx. Attack On Europe: Documenting Russian Equipment Losses During The 2022 Russian Invasion Of Ukraine. Oryx. Процитовано 10 серпня 2022.
  10. ↑ The Military Balance 2016. — P. 180.
  11. ↑ The Military Balance 2016. — P. 209.
  12. ↑ The Military Balance 2016. — P. 320.
  13. ↑ The Military Balance 2016. — P. 416.
  14. ↑ The Military Balance 2016. — P. 258.
  15. ↑ Iraq and Saudi Arabia plan to acquire BMP-3 armoured infantry fighting vehicles from Russia — Armyrecognition.com, 30 September 2015
  16. ↑ Iraq receives first BMP-3 infantry fighting vehicles from Russia. Defence Blog. 29 серпня 2018.
  17. ↑ The Military Balance 2016. — P. 85.
  18. ↑ а б в Stockholm Internation Peace Research Institute — Arms Transfers Database. Архів оригіналу за 14 квітня 2010. Процитовано 30 серпня 2018.
  19. ↑ The Military Balance 2016. — P. 267.
  20. ↑ The Military Balance 2016. — P. 338.
  21. ↑ The Military Balance 2016. — P. 357.
  22. ↑ The Military Balance 2016. — P. 359.
  23. ↑ The Military Balance 2016. — P. 190.
  24. ↑ Военные получат партию новых БМП-3 — Lenta.ru, 11.03.2016 // lenta.ru
  25. ↑ Россия хочет выкупить обратно БМП-3, поставленные Южной Корее — regnum.ru, 07.04.2015
  26. ↑ The Military Balance 2016. — P. 203.
  27. ↑ The Military Balance 2016. — P. 205.
  28. ↑ Sri Lanka (LTTE). International Institute For Strategic Studies. 15 березня 2007. Архів оригіналу за 4 червня 2012. Процитовано 15 березня 2007.
  29. ↑ «КОРОЛЕВА ПЕХОТЫ» В АРАВИЙСКОЙ ПУСТЫНЕ
  30. ↑ Восстание тамилов на Шри-Ланке. Борьба на суше
  31. ↑ а б в Safronov Taras (17 січня 2022). До російської армії завершено поставку 168 БМП-3. Український мілітарний портал.

Посилання[ред. | ред. код]

Відео[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Капитан А. Егоров. БМП-3. Как довести до кондиции машину, аналогов которой нет в других армиях // Красная звезда. — 1991. — № 34. — 12 февраля
  • Виктор Литовкин. 800 тысяч долларов за БМП-3 // Известия. — 1994. — 5 октября
  • Сергей Березин. Как продавали БМП-3. Хождение за три моря на рынок… оружия // Солдат удачи. — 1995. — № 12
  • Семен Федосеев. Неожиданная БМП-3 // Техника молодежи. — 1994. — № 8
  • Виктор Кораблин. Щит и меч пехоты // Оружие. — 1999. — № 10
  • Юрий Спасибухов. БМП-3 боевая машина пехоты последнего поколения // Танкомастер. — 2000. — № 5, 6
  • Сергей Суворов. «Королева пехоты» в Аравийской пустыне // Танкомастер. — 2001. — № 1
  • Бронированная машина пехоты БМП-3 (Часть 1)(рос.)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=БМП-3&oldid=42167591