Апендицит
| Апендицит |
||
| Збільшений, запалений апендикс, повздовжній розріз. | ||
| МКХ-10 | 35 — 37 | |
| МКХ-9 | 540
-543 |
|
| DiseasesDB | 885 | |
| MedlinePlus | 000256 | |
| eMedicine | med/3430 emerg/41
ped/127 ped/2925 |
|
| MeSH | C06.405.205.099 | |
Апендици́т — захворювання, що зумовлюється запаленням апендикса — червоподібного відростка сліпої кишки; спричиняється мікроорганізмами (гол. чин. — кишковою паличкою, стафілококом, стрептококом), які проникають в стінку відростка здебільшого з порожнини кишечника (рідше потрапляють з крові або лімфи). Захворювання на апендицит і лікування його завжди привертало увагу вітчизн. хірургів. Великий вклад в цю справу внесли російські й українські хірурги О. О. Бобров, І. І. Греков, С. І. Спасокукоцький, М. М. Волкович та ін.
Зміст |
Класифікація[ред.]
За перебігом апендицит буває гострий та хронічний.
Гострий апендицит починається раптово; з'являється більш або менш різкий біль у правій половині живота, більше внизу. Інколи, напад болю починається у верхній ділянці живота або біля пупка (згодом біль переміщується в праву здухвинну ділянку живота - симтом Кохера). Нерідко виникають нудота і одноразове блювання. Випорожнення найчастіше затримується, у дітей буває одноразовий пронос. Внаслідок подразнення нервів очеревини виникає захисне напруження м'язів живота (дефанс) — спочатку в правій здухвинній ділянці, а потім і поза нею. Легке натискування на стінку живота рукою і швидке відняття її спричиняє різкий біль (Симптом Щьоткіна — Блюмберга). Загальна температура тіла трохи підвищується або залишається нормальною, пульс частішає, кількість лейкоцитів у крові збільшується. При наявності таких ознак потрібний негайний лікарський нагляд. Категорично забороняється застосовувати проносні, клізми, болезаспокійливі засоби та спазмолітики, оскільки вони можуть змазати дійсну клінічну картину.
Ознакою хронічного апендициту є постійний ниючий біль в правій здухвинній ділянці живота, розлади діяльності кишечника та ін. В даному випадку може розвинутись апендикулярний інфільтрат, лікування якого виключно консервативне.
Лікування[ред.]
При гострому апендициті показано оперативне лікування (негайна операція: апендектомія — видалення червоподібного відростка). При своєчасному проведенні ця операція звичайно не супроводжується ускладненнями; якщо її не зробити вчасно, може розвинутись перфорація або некроз відростка, що нагноївся, з розвитком розлитого перитоніту (запалення очеревини).
Післяопераційні ускладнення:
а) ранні - кровотеча в черевну порожнину (з кукси брижі відростка), кровотеча у просвіт товстої кишки (з кукси відростка), неспроможність кукси відростка з розвитком невідмежованого (розлитого) перитоніту, постапендикулярний запальний інфільтрат у правій здухвинній ділянці, нагноєння післяопераційної рани, рання спайкова кишкова непрохідність, емболія легеневої артерії;
б) пізні - спайкова кишкова непрохідність, лігатурні, кишкові нориці, постапендикулярний запальний інфільтрат, післяопераційна вентральна грижа.
Посилання[ред.]
Література[ред.]
- Українська радянська енциклопедія. В 12-ти томах / За ред. М. Бажана. — 2-ге вид. — К.: Гол. редакція УРЕ, 1974-1985.
- Волкович Н. М. Аппендицит. — К., 1926.
- Кримов О. П., Крамаренко Ю. Ю. Спеціальна хірургія. — Вид. 2. — К., 1948.
- Ковтунович Г. П. Диагностика и лечение аппендицита // Новий хирургический архив. — 1957. — № 4.
- Бржозовский А. Г. Частная хирургия. — Изд. 3. — Москва, 1954.
- Шпитальна хірургія / Ред. Л.Я.Ковальчук та ін.- Тернопіль: Укрмедкнига, 1999.- 590 с.(С.360-370) ISBN 966-7364-02-X
- Скрипниченко Д.Ф. Хірургія: Підручник.- 4-е вид., випр. і доповн.-К.:Вища шк., 1992.- 581 с.:іл. (С.487-502) ISBN 5-11-003837-6
