Пуркаєв Максим Олексійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Пуркаєв Максим Олексійович
Bundesarchiv Bild 183-2004-1104-500, General Purkajew.jpg
Народився 14 (26) серпня 1894(1894-08-26)
Російська імперія с. Налитово ((нині Пуркаєво, Мордовія),
Російська імперія
Помер 1 січня 1953(1953-01-01) (58 років)
СРСР Москва, СРСР
Країна СРСР СРСР
Приналежність Російська імперія Російська імператорська армія
Радянська армія Радянська армія
Рід військ піхота
Роки служби 19151918
1918 — 1953
Звання Генерал армії Генерал армії
Командування Командувач військами Далекосхідного військового округу
Командувач військами Калінінського, Далекосхідного та 2-го Далекосхідного фронтів
Командувач 60-ю та 3-ю ударною арміями
Війни/битви Перша світова війна
Громадянська війна в Росії
Польський похід РСЧА
Друга Світова війна
Радянсько-японська війна
Нагороди
Орден Леніна Орден Леніна Орден Червоного Прапора Орден Червоного Прапора
Орден Червоного Прапора Орден Червоного Прапора
Орден Суворова I ступеня
Орден Кутузова 1 ступеня
Медаль «XX років Робітничо-Селянській Червоній Армії»

Макси́м Олексі́йович Пурка́єв (*14 (26) серпня 1894(18940826), с. Налитово (нині Пуркаєво, Мордовія) — †1 січня 1953, Москва)  — воєначальник, генерал армії, командувач військами фронту в роки Другої світової війни. Національність - ерзя.

Біографія[ред.ред. код]

Народився в с. Налітово (нині Пуркаєва), Мордовія в сім'ї теслі-заробітчанина. У дворічному віці разом з матір'ю і рештою дітей переїхав до батька на Ленські копальні (район Бодайбо).

Восени 1915 призваний в армію як ратник ополчення 2-го розряду. Служив у запасному стрілецькому батальйоні в місті Казань, молодшим офіцером роти в запасному стрілецькому полку в місті Сарапул, Вятська губернія.

Після Лютневої революції 1917 року обраний в полковий солдатський комітет і делегований в Сарапульску Раду робітничих, селянських і солдатських депутатів. Вів революційну агітацію серед солдатів.

У липні 1918 року добровільно вступив в РСЧА. Будучи командиром роти батальйону 3-го Самбірського полку, брав участь у боях за м. Симбірськ, Самара, Бугуруслан, Орськ. В боях був тричі поранений. У листопаді 1920 року був визнаний непридатним до військової служби, але звільнитися відмовився.

Після громадянської війни Пуркаєв був командиром стрілецького полку, помічником начальника штабу, начальником штабу дивізії, начальником штабу військових округів.

З початком Великої Вітчизняної війни - начальник штабу Південно-Західного фронту. З грудня 1941 командував 3-ю ударної армією, брав участь в Торопецько-Холмській і Дем'янській операціях. 26 серпня 1942 - 25 квітня 1943 командував Калінінським фронтом, війська якого брали участь в Ржевской битві. Під керівництвом Пуркаєва були підготовлені і проведені Ржевсько-Сичовська, Ржевсько-Вяземська і Великолукська операції.

З квітня 1943 по серпень 1945 командувач Далекосхідним фронтом, а потім 2-м Далекосхідним фронтом. Брав участь в Радянсько-японській війні. Успішно провів Сунгарійску операцію, в результаті якої радянські війська визволили північну і північно-східну частину Маньчжурії, і захопили в полон понад 260 тисяч японських солдатів і офіцерів.

Література[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Джерела в інтернеті[ред.ред. код]