Городоцький район (Львівська область)
| Городоцький район | |||||
|---|---|---|---|---|---|
|
|||||
 |
|||||
| Район на карті області | |||||
| Основні дані | |||||
| Країна: |  Україна |
||||
| Область/АРК: | Львівська область | ||||
| Код КОАТУУ: | 4620900000 | ||||
| Утворений: | 1939 | ||||
| Населення: | ▲ 69 332 (на 1.08.2012) | ||||
| Площа: | 727 км² | ||||
| Густота: | 95.4 осіб/км² | ||||
| Тел. код: | +380-3231 | ||||
| Поштові індекси: | 81500—81574 | ||||
| Населені пункти та ради | |||||
| Районний центр: | Городок | ||||
| Міські ради: | 2 | ||||
| Селищні ради: | 1 | ||||
| Сільські ради: | 29 | ||||
| Міста: | 2 | ||||
| Смт: | 1 | ||||
| Села: | 77 | ||||
 |
|||||
| Мапа району | |||||
| Районна влада | |||||
| Адреса: | 81500, Львівська обл., Городоький р-н, м. Городок, вул. Б. Хмельницького, 2, 3-04-36 | ||||
| Веб-сторінка: | Городоцька РДА | ||||
| Голова РДА: | Савка Микола Володимирович | ||||
| Голова РР: | Полумацканич Василь Андрійович | ||||
.png)
.png)
Городо́цький райо́н — район Львівської області в Україні з районним центром у місті Городок. Район розташований у західній частині Львівщини, він межує з Яворівським, Пустомитівським, Миколаївським, Самбірським та Мостиським районами.
Зміст |
Географія [ред.]
Територією Городоччини протікає кілька річок, найбільшою серед яких є Верещиця, що утворює на своєму шляху десятки (понад 84) ставів. У надрах району є поклади гончарної глини, вапняку, сірки, торфу, а також родовища природного газу. В економіці Городоччини домінує сільське господарство, основний його напрямок — тваринництво.
Орографічно Городоцький район лежить на стику кількох географічних районів. Південно-західна частина району межує зі західною окраїною Подільської височини (Подільське горбогір'я) у межах рівнинної території Опілля з абсолютними висотами 290–320 м н. р. м. Більша частина району лежить у північно-західній частині Передкарпаття у межах полого-хвилястої Сянсько-Дністровської вододільної рівнини з абсолютними висотами 270–290 м н. р. м. (в окремих випадках понад 300 м, наприклад біля сіл Галичани і Речичани) та акумулятивної плоскої, місцями заболоченої, терасової рівнини — Верхньодністровської улоговини з абсолютними висотами нижче 260 м н. р. м. Поверхня району рівнинна. Рівнини Городоччини за висотою над рівнем моря належать до височин, а за зовнішньою будовою — до хвилястих горбисто-увалистих та зандрових рівнин, розчленованих долинами рік Бистриця Тисменицька, Верещиця і Ставчанка, що є притоками Дністра різного порядку (басейн Чорного моря), а також річки Вишня, Раків, Глинець і Гноянець, що є притоками Сяну (басейн Балтійського моря). Через територію району проходить Головний європейський вододіл[1].
Геоструктурно Городоччина відноситься до стику двох значних тектонічних структур — Західноєвропейської платформи (північно-східна частина району) та Карпатської складчастої системи (решта території району). Тектонічна межа між ними проходить за лінією Немирів—Городок—Розвадів. На цій межі розташований населений пункт Городоччини: Лісновичі.
Історична довідка [ред.]
Місто Городок розташоване над річкою Верещицею, лівою притокою Дністра, за 25 км від Львова. Основа постійного заселення міста почалась в період Київської Русі та інтенсивно розвивалась за часів Галицько-Волинського князівства (XI–XIV ст).
Вже на початку XIII ст Городок відігравав велику роль в економічному і політичному житті Галицько-Волинського князівства. Ріка Верещиця була в минулому повноводною і судноплавною. Природньо Городок лежав на важливому торговельному шляху, пов'язував Схід із Заходом, Південь із Північчю. На той час місто мало величезне господарське значення, як важливий центр торгівлі сіллю, тому сучасники називали його «Городок Соляний».
Галицько-Волинський літопис зафіксував, що у 1227 році новгородський князь Мстислав Удатний стояв зі своїм військом в Городку. Йому на допомогу прийшов зі своїм військом князь Данило, щоб разом боронити Галицьке князівство від польсько-угорської навали.
Після загарбання Галичини шляхетською Польщею у XIV ст., вже 1387 р. Городок як окреме королівське місто увійшов до складу Львівської землі, а пізніше став центром Городоцького староства. За період p 1387 по 1434 р великий князь литовський і король Польщі Владислав II Ягайло часто навідувався і надовго зупинявся в Городку, тут він і помер у 1434 році. За Ягайла Городок входить до складу Руського воєводства як окреме королівське місто. В 1389 р. воно одержало магдебурзьке право, надання якого означало створення в місті органів самоврядування. На той час Городок розростався, окрім центральної частини ринку розбудовується передмістя — Львівське і Черлянське. У XV і на початку XVI ст. місто зазнало настільки сильних руйнувань і грабунку від татар, що змогло стати на ноги лише у XVI ст.
Поступово у місті відроджуються і розвиваються торгівля та промисли. Городок отримав право торгувати сіллю і став центром соляних складів. Важливим предметом експорту була риба, яку віддавна розводили в місцевих ставах.
У 1591 р. українці Городка створили церковне братство — Городоцьке братство — громадську організацію українських міщан, яка обстоювала національні права і виступала проти національного гніту, вела просвітницьку діяльність.
Пам'ятки [ред.]
- Пам'ятки історії Городоцького району
- Пам'ятки архітектури Городоцького району
- Пам'ятки монументального мистецтва Городоцького району
Посилання [ред.]
Джерела [ред.]
- «Львівська область. Історико-природничі нариси з краєзнавства», ст. 22, 45; (Львів, 1994)
- Природа Львівської області / За ред. проф. К. І. Геренчука. — Львів: Вид-во Львів.ун-ту, 1972
Посилання [ред.]
- ↑ Природа Львівської області / За ред. проф. К. І. Геренчука. — Львів: Вид-во Львів.ун-ту, 1972
|
|||||||||||
|
||||||||||
