Пчани
| село Пчани | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Львівська область |
| Район | Стрийський район |
| Громада | Жидачівська міська громада |
| Основні дані | |
| Населення | 663 особи |
| Площа | 1,71 км² |
| Густота населення | 387,72 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 81734[1] |
| Телефонний код | +380 3239 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°20′59″ пн. ш. 24°02′09″ сх. д. / 49.34972° пн. ш. 24.03583° сх. д.Координати: 49°20′59″ пн. ш. 24°02′09″ сх. д. / 49.34972° пн. ш. 24.03583° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
262 м |
| Водойми | Тейсарівка |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 81734, Львівська обл., Жидачівський р-н, с. Вільхівці, вул. Шевченка, 2 |
| Карта | |
  Пчани | |
 Пчани | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Пча́ни — село в Україні, в Стрийському районі Львівської області. Населення становить 663 особи. Орган місцевого самоврядування — Жидачівська міська рада. В селі є дерев'яна церква св. ап. Петра і Павла 1911.
В селі розташована ботанічна пам'ятка природи — «Алея вікових лип».
Легенда[ред. | ред. код]
 | Цей розділ не містить посилань на джерела. (Січень 2024) |
Є така стара легенда про походження назви села Пчани та навколишніх сіл. Колись давно козацьке військо проводило в цих краях Козацьку Раду. Новини про те, що десь буде Козацька Рада, поширювались достатньо довго і різний люд тижнями сходився сюди, шукаючи місце проведення Ради. У всіх навколишніх людей питали тільки одне — «де Рада?», відповідь на це питання і дала назву селу — «тут Рада», що пізніше трансформувалося в Туради. Біля села Туради є інше село, назва якого теж має стосунок до даної легенди — Пчани. Козаки на час підготовки і проведення Ради розбили табір поряд, від чого і пішла назва села — Почани, від слова «відпочивати». Пізніше, очевидно, якийсь цісарський писар загубив одну букву. Частина козаків після Козацької Ради вирішила залишитись господарювати в цих краях, і на місці козацького табору для відпочинку виникло село. Підтверджує козацьке походження села також і те, що кожна третя сім'я в селі має прізвище «Козак». За селом є хутір «Колонія», названий так через те, що заснували його поселенці з заходу — німці або югослави. Сама вимова слова «Колонія» через м'яке «л», що збереглась і донині, а також руїни старої кірхи чи то костьолу підтверджують теорію походження хутору. Також жодних інших, географічних чи подібних на це причин для окремого існування хутору нема — розташований хутір близько, між селом та хутором немає ані річки, ані озера — жодних природних перешкод. Причина, що перешкоджала б асиміляції жителів хутора з основним населенням села, вимальовується єдина — інша релігія. Можливо, засновники хутора були кальвіністи чи протестанти. Також з хутора походять такі непритаманні цьому регіону прізвища, як Форостина, Керман.
Історія[ред. | ред. код]
1 квітня 1927 р. вилучено частину сільської гміни Пчани Жидачівського повіту Станіславського воєводства і утворено самоврядну гміну Воля Любомирська[2].
На 1 січня 1939-го в селі Пчани з 890 жителів було 770 українців-грекокатоликів, 90 українців-латинників, 10 поляків і 20 євреїв, а в селі Воля Любомирська всі 200 жителів були польськими колоністами міжвоєнного періоду[3].
Населення[ред. | ред. код]
Мова[ред. | ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[4]:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 100% |
Політика[ред. | ред. код]
Парламентські вибори, 2019[ред. | ред. код]
На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 460352, розташована у приміщенні школи.
- Результати
- зареєстровано 530 виборців, явка 66,60 %, найбільше голосів віддано за «Європейську Солідарність» — 26,35 %, за «Слугу народу» — 25,78 %, за Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» — 16,15 %.[5] В одномандатному окрузі найбільше голосів отримав Андрій Кіт (самовисування) — 40,79 %, за Андрія Гергерта (Всеукраїнське об'єднання «Свобода») — 13,31 %, за Володимира Наконечного (Слуга народу) — 11,33 %[6].
Відомі люди[ред. | ред. код]
- Пежанський Григорій (1860―1925) — інженер-архітектор, громадський діяч.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Довідник поштових індексів України. Львівська область. Жидачівський район. Архів оригіналу за 9 вересня 2016. Процитовано 8 лютого 2016.
- ↑ Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 15 listopada 1926 r. o utworzeniu gminy wiejskiej Wola-Lubomirska w powiecie żydaczowskim województwie stanisławowskiem. [Архівовано 19 жовтня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
- ↑ Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [Архівовано 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 107-108.
- ↑ Підсумки голосування на виборчих дільницях у загальнодержавному виборчому окрузі в межах ОВО № 126, Львівська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 22 квітня 2021. Процитовано 1 квітня 2020.
- ↑ Відомості про підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях одномандатного виборчого округу № 126, Львівська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 25 квітня 2021. Процитовано 1 квітня 2020.
 | Ця стаття може містити оригінальне дослідження. (Жовтень 2011) |
|
Це незавершена стаття з географії Львівської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| ||||||||
