Ходорів

Ходорів
Герб Ходорова Прапор Ходорова
Основні дані
Країна	Україна
Регіон	Львівська область
Район/міськрада	Жидачівський район
Код КОАТУУ	4621510500
Перша згадка	1394
Магдебурзьке право	1436
Населення	▲9900 (01.01.2011)
Площа	8,25 км²
Поштові індекси	81750
Телефонний код	+380-3239
Координати	49°24′21″ пн. ш. 24°18′37″ сх. д.
Водойма	p. Луг
День міста	22 серпня
Відстань
Найближча залізнична станція	Ходорів
До районного центру
- фізична	14 км
До обл./респ. центру
- фізична	64 км
Міська влада
Адреса	81750, Львівська обл., Жидачівський р-н, м. Ходорів вул. Грушевського, 38
Міський голова	Коцовський Олег Теодорович

Хо́дорів — (в минулому — Ходоростав, Ходорів-став) місто районного підпорядкування Жидачівського району Львівської області. Розташоване над річкою Луг (сточище Дністра), за 14 км від Жидачева і за 64 км на південний схід від Львова. Ходорів — важливий залізничний вузол.

Історія

Вперше згадується у 1394 р. під назвою Ходорів-став, Ходоростав. Як і більшість старовинних поселень, Ходорів розташувався в місці, пристосованому до оборони: в межиріччі Дністра та його притоки Лугу. Як підказує стара назва Ходорова, поблизу міста й справді розташовані кілька великих ставків, зокрема Ходорівський та Отиневицький стави.

За Австрії містечко в Бобрецькому повіті, з 1890-их pp. залізничний вузол. 1918-19 рр. постій Начальної Команди УГА у війні з поляками.

Залізничний вокзал. 1890-ті роки

В Ходорові був замок — від нього не збереглося й сліду. Проте, колись він розташовувався на острові, до якого веде теперішня вул. Замкова.

Старі ж листівки від 1903 та 1913 років називають «замком» оточений парком палац барона Козіми де Во (Kazim de Vaux), збудований після 1860 р.

Під час Першої світової війни палац був спалений в 1915 р., відбудований в 1932-33 рр. князем Євгеном Любомирським. Споруда збереглася, використовується як один з корпусів лікарні (вул. Б. Хмельницького), включена в перелік пам'яток архітектури місцевого значення, де чомусь датується початком ХХ ст. Парк теж фігурує в місцевому реєстрі.

Назва міста

За найвірогіднішою версією, назва міста походить від чоловічого імені Ходор (народний варіант імені Федір, Хведір). До цих імен наближене й ім’я Теодор, яке бере початок від грецьких слів Теос (Бог) і дорон (дарунок). Отже, буквально Божий дар. Літописець Антін Петрушевич підтверджує думку про початкове походження назви міста від імені Теодор. Він пише: „Руське ім’я Ходор, Хведір, Хведько, Федько зіпсоване руською вимовою імені Теодор”

Декотрі історики стверджують, що за давньою легендою, поширеною в роді Ходорівських, Ходор разом з трьома братами-княжичами Данилом, Васьком і Ванком Корчаками прибули на Русь з Угорщини. Від нього нібито і пішов рід Ходорівських. За іншою версією назву міста складається з трьох частин: Ход-о-рів. Перша частина трансформувалася від слова хід або ходити. Тому назву можна трактувати ще й так: ходити ровом, ходити по рову. Цю версію розповіли старожили міста. У багатьох документах, що з’явилися після грамоти 1394 р., місто назване Ходорівстав. Це пов’язане з тим, що з початку воно розташовувалося на острові, утвореному ставом і одним з рукавів ріки Лугу. Саме наявність ставу та ріки зумовили зручне розташування поселення. До речі на одній з старовинних печаток зображено рибалку з „павуком” (сітка для лову риби). Ця печатка покладена в основу теперішнього герба Ходорова.

Устрій

До складу Ходорівської міської ради входять 30 депутатів, котрі обираються на місцевих виборах терміном на 5 років. На місцевих виборах 2010 року до Ходорівської міської ради пройшли представники десятьох політичних сил: Всеукраїнське об'єднання «Свобода» (10 депутатів), Народний союз «Наша Україна» (5 депутатів), «Фронт Змін» (5 депутатів), Батьківщина (партія) (2 депутати), «Громадянська позиція» (3 депутати), Конгрес Українських Націоналістів (1 депутат), Українська народна партія (1 депутат), «Сильна Україна» (1 депутат), «За Україну!» (1 депутат), та Партія «Реформи і порядок» (1 депутат). Міським головою Ходорова є Олег Коцовський.

Промисловість

У Ходорові розташовувався Ходорівський цукрорафінадний комбінат (місцева назва: «Цукровня»), заснований 1913 р., видобуток у 1970 р. склав:

• цукру піску 38 600 т,
• цукру рафінаду 98 400 т,
• спирту ректифікату 196 500 т,

На даний час від завод не працює. Завод поліграфічних машин, а також меблева фабрика, м'ясокомбінат

На вулиці Шевченка, 165, розташоване державне об'єднання «Комбінат «Троянда». Воно, одне з двох у області, належить до сфери управління державного резерву України. Особливу вагу для держави на комбінаті відіграють складські приміщення. Для того, щоб стабілізувати ціни на цукор, у 2009 році на цей комбінат було відвантажено більше 700 тонн цукру з державного резерву.

• До південно-західної околиці міста прилягає загальнозоологічний заказник «Діброва».

Відомі особи

В Ходорові народилися

• Ольга Возниця — відома майстриня вишивки,
• Сильвестр Калинець — український поет, прозаїк, драматург, перекладач і журналіст, відомий громадський діяч серед української діаспори в Бразилії, перший перекладач безсмертного Шевченківського «Заповіту» португальською мовою,
• Микола Верещинський (1793—1882) — священнк, народознавець, меценат, відіграв важливу роль у відродженні та становлення і народного спрямування українського суспільно-культурного руху в Галичині.
• Освальд-Мар’ян Бальцер — польський історик права, дійсний член Наукового товариства ім. Шевченка, поет і літератор, учений, організатор науки, ректор Львівського університету, архівіст і видавець.
• Іван Кедрин-Рудницький — видатний український журналіст, публіцист, активний учасник визвольних змагань, громадський діяч серед української діаспори.
• Дмитро Дубаневич (1900—1933) — Один з перших членів української військової організації, учасник нападу на повітову касу Долини 1925 р.,
• Лопушанський Володимир (1903—1987) — український письменник, творчість якого була вимушено забута, звинувачений в антирадянщині та співробітництві з фашистами, засуджений радянською владою 1953 р.
• Григорій Закляк (1908—1984) — архієпископ Ужгородський і Мукачівський, зберіг для відродження Української Грекокатолицької Церкви жезл Блаженнішого митрополита Андрея Шептицького.
• Теодор Кудлик (1909—1990) — активний громадський діяч на Ходорівщині 30-4—х років, а також багато років — в українській громаді Великобританії; довголітній голова Центрального патріальхального комітету Української Помісної, Католицької Церкви у Великобританії; голова Союзу українців Британії, член теренового проводу ОУН., письменник, поет, журналіст, публіцист.
• Ярослав Климкович (1925—1948) — вояк дивізії «Галичина», Музикант, композитор, поет.
• Блаженна Тарсикія Ольга Мацьків — прожила мученицьке життя і стала Святою, проголошена Папою Іваном Павлом ІІ Блаженною мученицею. Мощі сестри Тарсикії знаходяться в храмі св. Косми і Дам'яна у Ходорові,
• Володимир Сохан (1923) — багатолітній Головний секретар Українського Народного Союзу в США, один з засновників Світового конгресу вільних українців, заступник голови Української Американської координаційної ради, член дирекції Координаційного комітету допомоги Україні, журналіст,
• Ігор Калинець — український поет, яскравий представник хвилі поетів-шістдесятників, лауреат премії ім. Івана Франка у США, ім. Василя Стуса, лауреат Державної премії ім. Тараса Шевченка.
• Романа Кобальчинська (1946) — відомий етнограф, провідний спеціаліст Музею архітектури і побуту України в Києві, автор наукових досліджень, книг, публікації у пресі, виступів по радіо і телебаченні,
• Володимир Пресняков (старший) (1946) — російський композитор, саксофоніст, аранжувальник, заслужений артист Росії.

З долею Ходорова пов'язане їх життя

• Іван Вінницький (1865—1937) — священик, багатолітній Ходорівський декан, видатний релігійний та громадський діяч на теренах Ходорівщини.

• Северина Кабарівська (1880—1929) — відомий у Галичині педагог, громадський діяч, поетеса, драматург, автор чисельних статей у газетах і журналах, одна з засновників «Просвіти» в Ходорові.

• Дмитро Макогон (1881—1961) — прозаїк, поет, публіцист, громадський діяч, педагог, викладач у «Рідній школі» на початку 1939 р.

• Яків Долгий (1883- невідомі) — св'ященник, довголітній парох Ходорова, член управи читальні «Просвіта», голова «Українбанку».

• Корнило Троян (1885—1959) — адвокат, громадський і політичний діяч на теренах Ходорівщини у 30-х роках, член президії Українського національно-демократичного об'єднання, сенатор і посол до польського сейму.

• Григорій Микитей (1888—1945) — відомий громадський діяч, педагог, журналіст, дипломат. Виступав у Народному домі з лекціями, рефератами брав участь у вічах.

• Марія Юркевич (1895—1942) — активний член товариства «Просвіта», донька відомого російського епідеміолога Грекова.

• Зенон Пеленський (1902—1979) — один із засновників ОУН, видатний журналіст, активний громадсько-політичний діяч української діаспори.

• Ярослава Гапій (1903—1994) — близька родичка видатної української співачки Соломії Крушельницької, самодіяльна поетеса. Працювала в Палаці піонерів, навчаючи малят вишивки.

• Степан Прокоп'як (1907—1975) — організатор багатьох хорів Ходорівщини 30-х років, керівник «Ходорівського Бояну», викладач Львівської консерваторії.

• Ірина Вільде (1907—1982) — відома українська письменниця, лауреат Державної премії УРСР ім. Т. Шевченка, громадський діяч. З грудня 1943 р. до травня 1945 р. проживала з синами у Ходорові.

• Петро Олійник (1909—1946) — один з організаторів ОУН. На теренах Ходорівщини, видатний командир УПА, знаний під псевдонімом Еней.

• Іван Яцків (1910—1968) — священик, дійсний член Українського богословського наукового товариства, автор багатьох статей, редактор релігійних видань, меценат. 1939 р. був катехитом у Ходорові.

• Степан Цибран (1910—1995) — греко-католицький священик, в'язень сталінських таборів, служив у Ходорівській церкві.

• Богдан Прокопів (1911—1948) — один з найактивніших членів ОУН. На теренах Ходорівщини в 1930-40 рр., референт Служби безпеки Крайового Проводу ОУН.

• Микола Левицький (1914—1945) — активний діяч ОУН на теренах Ходорівщини, політв'язень польських тюрем, обласний референт пропаганди в структурі ОУН — УПА, письменник.

• Зеновій Кецало — Народний художник України, голова секції графіки, член правління Спілки художників Львівщини, член «Меморіалу».

• Дмитро Слюсар (1919—1945) — активний член ОУН на Ходорівщині, в 1943-44 рр. — обласний провідник ОУН у Львові, з липня 1944 р. — крайовий провідник ОУН Львівського краю.

• Орест Булка (1922) — член ОУН, учасник процесу 59-ти у Львові 1941 р., в'язень сталінських таборів на Колимі.

• Михайло Горинь (1930-20) — представник когорти шістдесятників, політв'язень, відомий громадський діяч, депутат Верховної Ради України першого скликання, почесний голова Української Республіканської Партії, публіцист.

• Богдан Горинь (1936) — яскравий представник українських патріотів-шістдесятників, політв'язень, політичний і громадський діяч, народний депутат України, заступник голови товариства «Україна — Польща», літературний критик, мистецтвознавець.

• Іван Гамкало — Народний артист України, диригент Національного академічного театру опери та балету ім. Шевченка, професор.

• Галина Нехаєвська — українська актриса.

Посилання

• Енциклопедія українознавства. У 10-х томах. / Головний редактор Володимир Кубійович. — Париж; Нью-Йорк: Молоде життя, 1954—1989.
• Замки і храми України
• Стаття Chodorów у Географічному словнику Королівства Польського та інших земель слов'янських, том I (Aa — Dereneczna) з 1880 року (пол.)
• http://www.hodoriv.org/

Примітки

Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.