Жидачів
| Жидачів | |||||
|---|---|---|---|---|---|
|
|||||
| Жидачів на мапі України | |||||
| Основні дані | |||||
| Країна | |||||
| Регіон | Львівська область | ||||
| Район/міськрада | Жидачівський район | ||||
| Код КОАТУУ | 4621510100 | ||||
| Засноване | 1164 | ||||
| Магдебурзьке право | 1393 | ||||
| Статус міста | з 1393 року | ||||
| Населення | ▼11204 (01.01.2011)[1] | ||||
| Площа | 13 км² | ||||
| Поштові індекси | 81700 | ||||
| Телефонний код | +380-239 | ||||
| Координати | |||||
| Водойма | 3 км від впадіння в Дністер його найбільшої притоки — р. Стрий. | ||||
| День міста | 24 серпня | ||||
| Відстань | |||||
| Найближча залізнична станція | Жидачів | ||||
| До обл./респ. центру | |||||
| - залізницею | 78 км | ||||
| - автошляхами | 68 км | ||||
| Міська влада | |||||
| Адреса | м. Жидачів, вул. Шашкевича, 2, тел. 31-151 | ||||
| Веб-сторінка | meriya-zhydachiv.lviv.ua | ||||
Жида́чів — районний центр Жидачівського району Львівської області.
Одне із найдавніших міст Прикарпаття. Розташоване на межі горбистої Подільської височини та плоскої улоговини Передкарпаття, за 3 км від впадіння в Дністер його найбільшої притоки річки Стрий.
Зміст |
[ред.] Історія
Перша письмова згадка про місто датується 1164 роком, де воно згадується як Удеч (або Зудечів). Надалі в документах зафіксовано ще біля 25 назв міста. Близько XIV століття в Жидачеві поселились євреї. Тому дехто зв'язує сучасну назва міста з рум. żudeczu, що означає євреї — Румунія володіла містом до 1340 року. Однак зрозуміло, що етимологія Удеч-Зудеч-Зудечів-Жидачів ніяк не пов'язана з євреями.
В кінці XIV століття воно на тривалий час підпало під владу Польщі. В 1393 році місто отримало магдебурзьке право, що сприяло його економічному розвитку. Було одним із найбільших міст Галичини, центром торгівлі сіллю. Крім того, мешканці займались землеробством і ремісництвом. Ці заняття відображені на гербі міста 1653 року —- біла соляна куля, леміш від плуга, серцеподібний щит.
Католицька парафія в Жидачеві була утворена в 1301 році. В той час храм був дерев'яний, а оточував його цвинтар. Відомо, що в 1387 році король Владислав Ягелло дарував жидачівському костелу село Рогізно. В 1415 році брат короля, Свидригайло, який володів цим краєм з 1403 року, оздобив місцевий храм.
В 1602 р. споруджується мурований храм. Його головний вівтар, присвячений успінню діви Марії, було збудовано 12 жовтня 1612 року. З того часу зберігся вишуканий різьблений вхідний портал святині, заснований жидачівським старостою Золчинським.
Жидачів увійшов в історію в 1676 році, коли Ян ІІІ Собєський, готуючись до війни з турецькими загонами Ібрагіма Шайтана, став біля міста табором. Бої тривали майже місяць, вирішальною стала битва від 17 жовтня 1676 року Король підписав з турками мирну угоду, відібрав 12 000 полонених, яких гнали в ясир та відслужив урочистий молебень з приводу перемоги в костелі Жидачева.
Перед Другою світовою війною в місті нараховувалось близько 4200 мешканців, з них — понад 1900 українців, 1290 поляків, 950 євреїв. У роки Другої світової війни в місті була знищена і репресована четверта частина його мешканців. Все єврейське населення міста було знищено. У 1945 році з Жидачева було виселено всіх поляків. Період з вересня 1939 року по липень 1941 і 1944—1991 період радянської влади.
У післявоєнні роки розвиток міста пов'язаний із будівництвом і діяльністю целюлозно-паперового комбінату, який запущено в дію 1951 року.
Сьогодні місто околиці Львова має дуже високий рівень безробіття. Починаючи з 1996 року, 24 серпня — день міста.
[ред.] Пам'ятки історії і культури
В даний час у місті є понад 30 пам'яток історії і культури. Серед них залишки давньоруського городища і замку ХІІ-XIV ст., чудотворна ікона Богоматері Воплочення — Жидачівська Оранта 1406 р., що знаходиться в церкві Воскресіння.
Однією з основних історичних пам'яток в місті є католицький костьол, в якому за радянських часів спочатку був автовокзал, а потім — краєзнавчий музей. Тепер костьол є діючим храмом для католиків. На трьох пагорбах за містом раніше було родове помістя, до якого, за легендами, веде підземний хід з костьолу. Збереглись старі «панські» конюшні, в яких зараз учбові класи і гаражі місцевого ПТУ.
Зберігся старий «польський» цвинтар.
У жовтні 1992 р. в місті було відкрито пам'ятник Т. Г. Шевченку.
[ред.] Персоналії
- Дорош Юліан-Юрій Омелянович — український фотограф-художник, піонер української кінематографії в Галичині, етнограф, краєзнавець, член Українського фотографічного товариства.
- Гівель Михайло Петрович — радянський футболіст.
- Ланчак Ярослав Олександрович — український кінорежисер.
[ред.] Примітки
[ред.] Посилання
- Жидачів міський веб-портал
- офіційний сайт Жидачівської міської ради
- офіційний сайт Жидачівської районної держадміністрації Львівської області
- офіційний сайт Жидачівської районної ради
- Інформаційний портал Жидачева
- Народний часопис жидачівщини "Новий Час"
- Городище і замок у Жидачові на zamki-kreposti.com.ua (рос.)
|
|
||
|---|---|---|
| Міста: | Белз · Бібрка · Борислав · Броди · Буськ · Великі Мости · Винники · Глиняни · Городок · Добромиль · Дрогобич · Дубляни · Жидачів · Жовква · Золочів · Кам'янка-Бузька · Комарно · Львів · Миколаїв · Мостиська · Моршин ·Новий Калинів · Новий Розділ · Новояворівськ · Перемишляни · Пустомити · Рава-Руська · Радехів · Рудки · Самбір · Сколе · Сокаль · Соснівка · Старий Самбір · Стебник · Стрий · Судова Вишня · Трускавець · Турка · Угнів · Хирів · Ходорів · Червоноград · Яворів | |
| Смт: | Бориня · Брюховичі · Великий Любінь · Верхнє Синьовидне · Гірник · Гніздичів · Дашава · Добротвір · Дубляни · Жвирка · Журавно · Запитів · Івано-Франкове · Краковець · Красне · Куликів · Лопатин · Магерів · Меденичі · Немирів · Нижанковичі · Новий Яричів · Нові Стрілища · Олесько · Підбуж · Підкамінь · Поморяни · Розділ · Рудне · Славське · Стара Сіль · Східниця · Шкло · Щирець | |
|
|||||