Жидачів
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Жидачів | |||||
|---|---|---|---|---|---|
|
|||||
| Жидачів на мапі України | |||||
| Основні дані | |||||
| Країна | |||||
| Регіон | Львівська область | ||||
| Район/міськрада | Жидачівський район | ||||
| Код КОАТУУ | 4621510100 | ||||
| Засноване | 1164 | ||||
| Магдебурзьке право | 1393 | ||||
| Статус міста | з 1393 року | ||||
| Населення | 11 683 | ||||
| Площа | 13 км² | ||||
| Поштові індекси | 81704 | ||||
| Телефонний код | +380-3239 | ||||
| Географічні координати | 49°22' пн. ш., 24°7' сх. д. | ||||
| Водойма | 3 км від впадіння в Дністер його найбільшої притоки - р. Стрий. | ||||
| Відстань | |||||
| Найближча залізнична станція | Жидачів | ||||
| До обл./респ. центру | |||||
| - залізницею | 78 км | ||||
| - автошляхами | 68 км | ||||
| Міська влада | |||||
| Адреса | 31-845, м.Жидачів, вул. Шашкевича, 2 | ||||
| Веб-сторінка | www.zhydachiv.lviv.ua | ||||
Жида́чів — районний центр Жидачівського району Львівської області.
Одне із найдавніших міст Прикарпаття. Розташоване на межі горбистої Подільської височини та плоскої улоговини Передкарпаття, за 3 км від впадіння в Дністер його найбільшої притоки - р. Стрий.
[ред.] Історія і пам'ятки історії і культури
Перша письмова згадка про місто датується 1164 роком, де воно згадується як Удеч (або Зудеч). Надалі в документах зафіксовано ще біля 25 назв міста. В кінці XIV ст. воно на тривалий час підпало під владу Польщі. В 1393 році місто отримало магдебурзьке право, що сприяло його економічному розвитку. Було одним із найбільших міст Галичини, центром торгівлі сіллю. Крім того, мешканці займались землеробством і ремісництвом. Ці заняття відображені на гербі міста 1653 року —- біла соляна куля, леміш від плуга, серцеподібний щит.
В даний час у місті є понад 30 пам'яток історії і культури. Серед них залишки давньоруського городища і замку ХІІ-XIV ст., чудотворна ікона Богоматері Воплочення -- Жидачівська Оранта 1406 р., що знаходиться в церкві Воскресіння.
Однією з основних історичних пам'яток в місті є католицький костьол, в якому за радянських часів спочатку був автовокзал, а потім - краєзнавчий музей. Католицька парафія в Жидачеві була утворена ще в 1301 р. В той час храм був дерев'яний, а оточував його цвинтар. Відомо, що в 1387 р. король Владислав Ягелло дарував жидачівському костелу село Рогізно. В 1415 р. брат короля, Свидригайло, який володів цим краєм з 1403 р., оздобив місцевий храм.
В 1602 р. споруджується мурований храм. Його головний вівтар, присвячений успінню діви Марії, було збудовано 12 жовтня 1612 р. З того часу зберігся вишуканий різьблений вхідний портал святині, заснований жидачівським старостою Золчинським.
Наступний раз костел в Жидачеві увійшов в історію вже в 1676 р., коли Ян ІІІ Собєський, готуючись до війни з турецькими загонами Ібрагіма Шайтана, став біля міста табором. Бої тривали майже місяць, вирішальною стала битва від 17 жовтня 1676 р. Король підписав з турками мирну угоду, відібрав 12 000 полонених, яких гнали в ясир та відслужив урочистий молебен з приводу перемоги саме в костелі Жидачева.
Тепер костьол є діючим храмом для католиків. На трьох пагорбах за містом раніше було родове помістя, до якого, за легендами, веде підземний хід з костьолу. Збереглись старі "панські" конюшні, в яких зараз учбові класи і гаражі місцевого ПТУ.
Зберігся старий "польський" цвинтар.
У роки Другої світової війни в місті була знищена і репресована четверта частина його мешканців.
У післявоєнні роки розвиток міста пов'язаний із будівництвом і діяльністю целюлозно-паперового комбінату, який пущено в дію 1951 року.
| Белз · Бібрка · Борислав · Броди · Буськ · Великі Мости · Винники · Глиняни · Городок · Добромиль ·Дрогобич · Дубляни · Жидачів · Жовква · Золочів · Кам'янка-Бузька · Комарно · Львів · Миколаїв · Мостиська · Моршин ·Новий Калинів · Новий Розділ · Новояворівськ · Перемишляни · Пустомити · Рава-Руська · Радехів · Рудки · Самбір · Сколе · Сокаль · Соснівка · Старий Самбір · Стебник · Стрий · Судова Вишня · Трускавець · Турка · Угнів · Хирів · Ходорів · Червоноград · Яворів |

