Жидачів

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Жидачів
Zhydachiv COA.png Zhydachiv flag.gif
малий Герб Жидачева Прапор Жидачева
Жидачів
Жидачів на мапі України
Жидачів на мапі України
Основні дані
Країна Україна Україна
Регіон Львівська область
Район/міськрада Жидачівський район
Код КОАТУУ 4621510100
Засноване 1164
Магдебурзьке право 1393
Статус міста з 1393 року
Населення 11204 (01.01.2011)[1]
Площа 13 км²
Поштові індекси 81700
Телефонний код +380-239
Координати 49°23′06″ пн. ш. 24°08′40″ сх. д. / 49.38500° пн. ш. 24.14444° сх. д. / 49.38500; 24.14444Координати: 49°23′06″ пн. ш. 24°08′40″ сх. д. / 49.38500° пн. ш. 24.14444° сх. д. / 49.38500; 24.14444
Водойма 3 км від впадіння в Дністер його найбільшої притоки — р. Стрий.
День міста третя неділя вересня
Відстань
Найближча залізнична станція Жидачів
До обл./респ. центру
 - залізницею 78 км
 - автошляхами 68 км
Міська влада
Адреса м. Жидачів, вул. Шашкевича, 2, тел. (03239)31-151
Веб-сторінка meriya-zhydachiv.lviv.ua

Жида́чів (Удеч) — районний центр Жидачівського району Львівської області.

Одне із найдавніших міст Прикарпаття. Розташоване на межі горбистої Подільської височини та плоскої улоговини Передкарпаття, за 3 км від впадіння в Дністер його найбільшої притоки річки Стрий.

Історія[ред.ред. код]

Перша письмова згадка про місто датується 1164 роком (згадується як Удеч або Зудечів). Надалі в документах зафіксовано біля 25 назв міста.

Близько XIV століття в Удечі (Жидачеві) поселились євреї. Деякі дослідники пов'язують сучасну назва міста з рум. żudeczu, що означає євреї.

В кінці XIV століття на тривалий час підпало під владу Польщі. 1393 року місто отримало магдебурзьке право, що сприяло його економічному розвитку. Було центром староства гродового, Жидачівського повіту Львівської землі Руського воєводства, одним із найбільших міст Галичини, центром торгівлі сіллю. Крім того, мешканці займались землеробством і ремісництвом. Ці заняття відображені на гербі міста 1653 року —- біла соляна куля, леміш від плуга, серцеподібний щит.

Католицька парафія в Жидачеві була утворена 1301 року; храм був дерев'яний, оточений (згідно тодішніх правил (звичаїв)) цвинтарем. 1387 році король Владислав Ягелло дарував жидачівському костелу село Рогізно. 1415 року брат короля, Свидриґайло (володів цим краєм з 1403 року) дав кошти на оздоблення місцевого храму.

1602 р. споруджується мурований храм. Його головний вівтар, присвячений Успінню Діви Марії, було збудовано 12 жовтня 1612 року. З того часу зберігся вишуканий різьблений вхідний портал святині, заснований жидачівським старостою Золчинським.

Жидачів увійшов в історію в 1676 році, коли Ян ІІІ Собєський, готуючись до війни з турецькими загонами під проводом бейлербея Дамаску Ібраґіма-паші «Шайтана», став біля міста табором. Бої тривали майже місяць, вирішальною стала битва від 17 жовтня 1676 року. Король Речі Посполитої підписав з турками мирну угоду, відібрав 12 000 полонених, яких гнали в ясир, було відслужено урочистий молебень (месу) з приводу перемоги в костелі Жидачева.

Перед Другою світовою війною в місті нараховувалось близько 4200 мешканців, з них — понад 1900 українців, 1290 поляків, 950 євреїв. У роки Другої світової війни в місті була знищена, репресована четверта частина його мешканців. Все єврейське населення міста було знищено. У 1945 році з Жидачева було виселено всіх поляків. Період з вересня 1939 року по липень 1941 і 19441991 період радянської влади.

У післявоєнні роки розвиток міста пов'язаний із будівництвом і діяльністю целюлозно-паперового комбінату, який запущено в дію 1951 року.

Сьогодні місто околиці Львова має дуже високий рівень безробіття. Починаючи з 1996 року, 21 вересня — день міста.

Пам'ятки історії і культури[ред.ред. код]

Реконструкція вигляду городища княжої доби Жидачева в урочищі Базиївка межі ХІІІ-XIV ст. Автор Качор І. В.

[[Файл:Church of the martyrs of Boris and Hlib. Zhydachiv. Lviv region. В даний час у місті є понад 30 пам'яток історії і культури. Серед них:

  • залишки давньоруського городища, замку ХІІ-XIV ст.
  • чудотворна ікона Богоматері Воплочення — Жидачівська Оранта 1406 р. (знаходиться в церкві Воскресіння).
  • католицький костел (за радянських часів спочатку був автовокзал, потім — краєзнавчий музей),

тепер діючий храм католиків

  • на трьох пагорбах за містом раніше було родове помістя, до якого, за легендами, веде підземний хід з костелу
  • старі «панські» конюшні (зараз навчальні класи, гаражі місцевого ПТУ).

Зберігся старий «польський» цвинтар.

У жовтні 1992 р. в місті було відкрито пам'ятник Т. Г. Шевченку.

Освіта[ред.ред. код]

Персоналії[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]