Стрийський район

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Стрийський район

Основні дані
Країна:	Україна
Область/АРК:	Львівська область
Код КОАТУУ:	4625300000
Утворений:	1939
Населення:	67 700
Площа:	808 км²
Густота населення:	83 осіб/км²
Телефонний код:	380-3245
Поштові індекси:	82400—82489
Населені пункти та ради
Районний центр:	Стрий
Кількість селищних рад:	1
Кількість сільських рад:	39
Кількість смт:	1
Кількість сіл:	70
Районна влада
Адреса адміністрації:	82400, Львівська обл., м. Стрий, вул. С. Бандери, 28, 5-31-31
Голова РДА:	Вишньовський Михайло Миколайович
Голова районної ради:	Козак Роман Васильович

Районний центр: Стрий

Стри́йський райо́н розміщений в північній смузі Українських Карпат на важливих шляхах сполучення.

Загальна його площа становить 80786 га, з яких виробники сільськогосподарської продукції використовують 47212 га, промислові підприємства - 6486 га, зайнято лісом - 15903 га, територія Міністерства оборони - 3406 га.

Через територію району проходять крупні магістральні газопроводи, нафтопроводи і лінії електропередач високої напруги.

Крім того, на території розміщені гірничі відводи, нафта і газородовища, водозабори міст Львова, Дрогобича, Стрия, Моршина, Трускавця, Стебника, військовий аеродром та курорт Моршин.

Разом із санітарно-захисними, охоронними і іншими зонами ці території складають 45000 га або більше 55 відсотків загальної території.

В 65 населених пунктах району і м. Моршин проживає 67,7 тис. чоловік. На цій території розміщено: 10 промислових підприємств, 3 підприємства геології і управління бу-рових робіт, 2 станції підземного зберігання газу, 42 підприємства інших галузей (будівельні, шляхові, транспортні), 15 санаторіїв бальнео-грязелікарня на 4400 процедур в добу, АТ "Укрпрофоздоровниця", 217 приватних підприємств і товариств з обмеженою відповідальністю, 18 колективних господарств, 61 фермерське та інші.

Що стосується сільського господарства, то Стрийщина характеризується низькою родючістю грунтів. По кислотності близько 60 відсотків - сильно та сильнокислі, середньозважений вміст гумусу дуже низький (менше 1,7%).

Стрийський район відноситься до рівнинної агрозони, зони м'ясо-молочного скотарства з вирощуванням картоплі, цукрових буряків, овочів, льону-довгунця і на перспективу - ріпаку.

Природнім багатством району є прекрасні ліси, мінеральні та підземні води, поклади нафти, газу, сировина будівельних матеріалів.

За розвіданими запасами нафти і газу Стрийщина займає чільне місце серед адміністративних районів Львівської області (розвідано 110 млрд. куб. м запасів природного газу промислових категорій та 15 млн. тонн, видобувних запасів нафти).

Родовища нафти розташовані між селами Н. Стинава - Любинці - Розгірче та в районі Довголука - Семигинів.

На території діють 9 родовищ мінерально-сировинних ресурсів (Стрийський гравійний кар'єр Ясеницького кар'єроуправління, Піщано-Ходовицьке родовище в с. Піщани, родовища гравійної суміші в селах Стриганці та Ходовичі, родовища глини в с. Голобутів, Лисовиі, Довголука, В. Лукавиця, суглинок - Дашавський кар'єр.

На території Моршина, Лисович та Розгірче є запаси мінеральних вод.

У зв'язку з природно-кліматичними та географічними особливостями району м. Моршин ніби призначений для розвитку санаторно-курортної мережі, здравниць та лікувальних закладів.

Великі природні багатства, а головне мальовнича природа і хороший клімат щорічно приваблюють сюди відпочиваючих.

Помітне місце в територіально-господарському комплексі повинно зайняти автосервісне обслуговування міжнародних перевезень та створення на базі Стрийського аеродрому в с. Грабівці незалежної авіакомпанії "Львівські авіалінії" в сфері перевезення вантажів та розвитку туризму.

М. Стрий

Історична довідка

Стрий як місто виникло на березі річки Стрий і взяло назву цієї річки, притоки Дністра. Назва ріки походить від поєднання звуків "стр", що з прадавніх часів означало - проточна вода. З доісторичних часів на березі Стрия селилися східнослов'янські племена, особливо білі хорвати.

В ХІ-ХІІІ ст. наші землі входять до складу Галицько-Волинського князівства. За часів князя Осмомисла на Стрийщині була створена оборонна система, яка охороняла торговий шлях від угорських, польських і татарських загарбників. За часів Данила Галицького торговий шлях через Стрий набуває ще більшого значення, бо тут пролягає шлях з Галича на Україну. Тому майбутнє місто розростається.

З ХІV ст. Стрийщина потрапляє під владу Польщі. Перша письмова згадка про Стрий припадає на 1385 рік. У 1387 році польський король Ягайло подарував Срийщину своєму братові Свидригайлові. В той час Стрий вже був значним економічним і адміністративним осередком. Поступово Стрий оточено земляним валом, частоколом, що захищали його центральну частину - Ринок.

У 1431 р. Стрию надане магдебурзьке право. Керував справами міський магістрат на чолі з бургомістром.

У 1523 р. Стрий цілком знищений татарським набігом. Для оборони від набігів у місті в ХVІ ст. побудований замок. Як оборонна споруда він проіснував до ХVІІІ століття.

В часи середньовіччя Стрий знаменитий як торговий центр. Це спричинило розвиток ремесел. В місті виникають і діють цехи кушнірів, гончарів, ткачів, шевців. Передмістя Стрия займається сільським господарством.

У середині ХV ст. серед населення Стрия переважають українці. У місті в ті часи було 5 українських церков і 4 братства; діють братські школи. У 1634 р. Стрий знищений ще одним спустошливим набігом татар.

Великий вплив на життя Стрия мала визвольна війна під проводом Б. Хмельницького. У 1657 р. козацьке військо прибуло до Стрия для об'єднання з полками угорського князя Д. Ракоці.

Внаслідок поділу Польщі у 1772 р. Стрий разом з цілою Галичиною потрапляє від владу Австро-Угорщини. Під впливом революційних подій 1848 р. в Європі у Стрию організовується українська інтелігенція і утворює окружну Руську Раду.

У 1872-1875 роках у Стрию будують залізницю. У місті створюються і діють паровозоремонтні майстерні, деревообробні підприємства, фабрика сірників "Ватра", підприємства для виготовлення і обладнання нафтодобувної промисловості.

Громадське життя українців Стрия пожвавлюється аж під кінець ХІХ ст. В місті створюються товариства "Руське касино", "Підгірська Рада", "Міщанська бесіда", а в 1892 р. - філія товариства "Просвіта". У 1901 р. на народні кошти у місті будується Народний дім. Активізація громадського і політичного життя міста відбувається під впливом діяльності д-ра Є. Олесницького, о. О. Бобикевича та о. О. Нижанківського.

З початком І світової війни у Стрию формується Легіон УСС. З вересня 1914 р. тут приймають присягу Українські Січові Стрільці.

З жовтня по травень 1915 року Стрий перебуває під окупацією російської царської армії. 31 травня 1915 року Стрий знову потрапляє під австро-угорське панування, яке триває до листопада 1918 р.

1 листопада 1918 р. у Стрию відбувся збройний переворот. У місті встановлюється влада ЗУНР. Українське врядування тривало до 19 травня 1919 р., після чого Стрий знову потрапляє під польське панування.

За результатами підписання Ризького договору у 1921 році Стрий у складі Західної України підпадає під владу Польщі.

17 вересня 1939 р. за німецько-радянською угодою Західна Україна (і Стрий в її складі) приєднана до Радянського Союзу. Радянська окупація у липні 1941 р. змінюється німецькою окупацією, яка триває до 5 серпня 1944 року.

В 1960 році місто отримало статус - місто обласного підпорядкування.

Територія міста Стрия становить 17 тис. кв. км.

В даний час у місті проживає 69,1 тис. чоловік, з них 43,1 тис. чоловік у працездатному віці. Щільність населення 4064,7 чоловік на 1 кв. м.

Цю статтю необхідно відформатувати, використовуючи мову розмітки Вікі. Ви можете допомогти проекту, зробивши це!

п • о • р Населені пункти Стрийського району
Смт:	Дашава
Села:	Баня Лисовицька • Бережниця • Братківці • Великі Дідушичі • Верхня Лукавиця • Верхня Стинава • Верчани • Вівня • Воля-Довголуцька • Воля-Задеревацька • Гайдучина • Гірне • Голобутів • Горішнє • Грабовець • Діброва • Добрівляни • Добряни • Довге • Довголука • Долішнє • Дуліби • Жулин • Завадів • Загірне • Задеревач • Заплатин • Зарічне • Йосиповичі • Кавське • Колодниця • Комарів • Конюхів • Кути • Лани-Соколівські • Ланівка • Лисовичі • Лисятичі • Лотатники • Луг • Любинці • Малі Дідушичі • Миртюки • Монастирець • Нежухів • Нижня Лукавиця • Нижня Стинава • Олексичі • Пила • Підгірці • Піщани • Подорожнє • Пукеничі • П'ятничани • Райлів • Розгірче • Семигинів • Сихів • Слобідка • Смоляний • Станків • Стриганці • Стрілків • Угерсько • Угільня • Фалиш • Ходовичі • Хромогорб • Щасливе • Ярушичі

п • о • р Львівська область
Райони:	Бродівський • Буський • Городоцький • Дрогобицький • Жидачівський • Жовківський • Золочівський • Кам'янка-Бузький • Миколаївський • Мостиський • Перемишлянський • Пустомитівський • Радехівський • Самбірський • Сколівський • Сокальський • Старосамбірський • Стрийський • Турківський • Яворівський
Міста обласного значення:	Борислав • Дрогобич • Львів • Моршин • Новий Розділ • Самбір • Стрий • Трускавець • Червоноград