Мохнате

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Мохнате
Країна Україна Україна
Область Львівська область
Район Стрийський район
Громада Козівська сільська громада
Основні дані
Засноване 1679
Населення 306
Площа 2,3 км²
Густота населення 133,04 осіб/км²
Поштовий індекс 82563
Телефонний код +380 3269
Географічні дані
Географічні координати 48°55′49″ пн. ш. 23°08′18″ сх. д. / 48.93028° пн. ш. 23.13833° сх. д. / 48.93028; 23.13833Координати: 48°55′49″ пн. ш. 23°08′18″ сх. д. / 48.93028° пн. ш. 23.13833° сх. д. / 48.93028; 23.13833
Середня висота
над рівнем моря
696 м
Водойми Стрий, Сможанка, Мохнате
Місцева влада
Адреса ради 82631, Львівська обл., Стрийський р-н, с. Козьова
Карта
Мохнате. Карта розташування: Україна
Мохнате
Мохнате
Мохнате. Карта розташування: Львівська область
Мохнате
Мохнате
Мапа
Мапа

CMNS: Мохнате у Вікісховищі

Мохна́те — село у Карпатах на березі річки Стрий Стрийського району. Населення — близько 300 осіб (110 дворів).

Географія[ред. | ред. код]

Розташоване за 38 км від найближчої залізничної станції Нижня Яблунька і за 44 км від колишнього райцентру Турка.

Селом протікає потік Мохнате.

Історія[ред. | ред. код]

Перша письмова згадка про поселення датована 1593 роком[1]. Засноване Височанськими-Дмитриковичами гербу Сас.

До Другої світової війни населення складало до 800 осіб.

За час нацистської окупації розстріляно або закатовано 25 селян, 75 осіб відправлено остарбайтерами на примусову роботу до Німеччини.

У Радянсько-німецькій війні на боці СРСР брали участь 29 селян, 14 з них загинули.

У межах примусової колективізації після війни в селі створено відділення нижньогуснянського радгоспу «Карпати».

Населення[ред. | ред. код]

Мова[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[2]:

Мова Відсоток
українська 99,67%
інші 0,33%

Церква[ред. | ред. код]

Церква Собору Пр. Богородиці

Церква належить до УГКЦ. На вершині високого горба у центрі села на цвинтарі стоїть дерев'яна церква Собору Пресвятої Богородиці. Вона збудована 1902 року й числиться у реєстрі пам'яток архітектури національного значення. Церква тридільна, має триверху будова, зведена на підмурівку. Храм належить до неоукраїнського стилю, а її проектантом був Василь Нагірний. До квадратної нави зі сходу прилягає гранчастий вівтар, а з заходу — прямокутний бабинець. При вівтарі з півдня і півночі розташовані прямокутні захристя. Останні є гранчастими на другому ярусі, вкриті п'ятисхилими дахами.

При бабинці з заходу розташований невеликий присінок, вкритий окремим двосхилим дахом. Низькі світлові восьмерики, що виростають з трьох зрубів, вкриті шоломовими банями з сліпими ліхтарями і маківками з хрестами. Оточує церкву піддашшя, оперте на профільовані виступи вінців зрубів. Стіни надопасання і восьмериків оббиті гофрованою бляхою, підопасання ошальовані вертикальними дошками.

Поруч з храмом стоїть його дзвіниця, зведена того ж 1902 року. Вона теж входить до пам'яток архітектури національного значення. Дзвіниця триярусна, квадратна в плані, вкрита восьмибічним стіжком. Перший ярус — зрубний, два інші — стовпові.

Господарство[ред. | ред. код]

Місцеве відділення радгоспу у радянські часи мало 978 га сільгоспугідь, з них 410 га орної землі та 730 га лісів. Спеціалізація — вирощування льону, картоплі, м'ясо-молочне тваринництво.

Соціальна сфера[ред. | ред. код]

Народний дім, бібліотека (5700 книг), ФАП, поштове відділення.

Уродженці[ред. | ред. код]

Панорама[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Історія міст і сіл Української РСР. Львівська область/ — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1968. — стор. 695
  2. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

Посилання[ред. | ред. код]