Ретійська залізниця
Координати: 46°24′32″ пн. ш. 10°01′11″ сх. д. / 46.40889° пн. ш. 10.01972° сх. д.
| RhB | |
| Повна назва: | Ретійська залізниця, нім. Rhätische Bahn |
|---|---|
 |
|
| Роки функціонування: | починаючи з 1888 |
| Країна: |  Італія та  Швейцарія |
| Штаб-квартира: | Кур (Граубюнден) |
| Статус: | діюча |
| Підпорядкування: | Акціонерне товариство (розподіл акцій: 51% - кантон Граубюнден, 43% - Федеральний уряд Швейцарії, 6% - у вільному обігу) |
| Експлуатаційна довжина шляхів: | 384 км |
| Веб-сайт | |
| RhB у ВікіСховищі | |
Ретійська залізниця — (скорочено — RhB, нім. Rhätische Bahn, італ. Ferrovia Retica, рет. Viafier retica) — мережа вузькоколійних залізниць у Швейцарії, що є найбільшою акціонерної залізницею в цій країні. Більша частина мережі залізниць компанії пролягає в межах кантону Граубюнден.
Мережа RhB мережа є великим перевізником у межах великого туристичного району Санкт-Моріц - Давос з виходом до італійської кордоні. Частина залізниці, лінії RhB Альбула та Берніна (в тому числі, частину дороги, що проходить по території Італії до Тірано), є об'єктами всесвітньої спадщини ЮНЕСКО
В 2009 у через старість склепінь тунелю в Альбулі, що є складовою частиною історичної лінії, було вирішено повністю реконструювати тунель до 2011.
Зміст |
Мережа та інфраструктура дороги [ред.]
Мережа залізниць RhB створена в кінці XIX - на початку XX століття а (починаючи з ділянки Ландкварт - Давос, 1888). Мережа має колію 1000 мм, і кілька різних систем електрифікації, а також одну ділянку довжиною 12 км, відокремлений від загальної мережі. Вся мережа повністю електрифікована.
- 323 км дороги електрифіковані змінним струмом з напругою 11 кВ частотою 16,7 Гц.
- Bernina Bahn - ділянка довжиною 61 км, електрифіковано постійним струмом з напругою 1000 В.
Мережа RhB має в своєму розпорядженні 84 тунелями (найдовший з яких Vereina tunnel, довжиною 19,042 км) і 383 мостами. Максимальний ухил на мережі становить 4%, крім ділянки Bernina Bahn, де він становить 7%.
Рух поїздів RhB на 2008 здійснюється за такими маршрутами:
- Регіональний експрес RE1 - Chur – St. Moritz
- Регіональний експрес RE2 - Landquart – Davos
- Регіональний експрес RE3 - Disentis/Muster - Chur – Landquart - Scuol-Tarasp
- Регіональний поїзд R4 - Chur – Arosa
- Регіональний поїзд R5 - St. Moritz - Tirano (Італія), проходить через перевал Берніна
- Регіональний поїзд R6 - Davos Platz - Filisur
- Регіональний поїзд R7 - Pontresina - Sagliains - Scuol-Tarasp
- Регіональний поїзд R8 - Schiers - Landquart - Chur - Rhäzüns
- Регіональний поїзд R9 - Chur - Thusis
Працюючі поза межами годин-пік:
- Регіональний поїзд R11 - Chur - St. Moritz
- Регіональний поїзд R21 - Landquart - Davos
- Регіональний поїзд R31 - Disentis - Landquart
Рух також здійснюється на ділянках:
- Vereina Tunnel (у тому числі, перевезення автомобілів на платформах)
- Albula Tunnel
Щорічний обсяг перевезень становить:
- Пасажирообіг - 300 млн. пас / км
- Вантажообіг - 54 млн. т / км
- 80% доходів надходить від перевезень туристів, хоча 40% усіх пасажирів є місцевими жителями.
- 51% акцій мережі RhB належить владі кантону Граубюнден, 43% - федеральної влади Швейцарії, ще 6% належать приватним акціонерам.
Література [ред.]
- Achim Walder (Hrsg.): Graubünden entdecken mit Rhätischer Bahn und PostAuto. Walder-Verlag, 2005, ISBN 3-936575-26-6
- Wolfgang Finke, Hans Schweers: Die Fahrzeuge der Rhätischen Bahn. Band 1 Reisezugwagen 1889-1996. Verlag Schweers+Wall, Aachen (heute Köln) 1996, ISBN 3-89494-103-0 (vergriffen)
- Wolfgang Finke, Hans Schweers: Die Fahrzeuge der Rhätischen Bahn. Band 2 Güterwagen 1889-1997. Verlag Schweers+Wall, Aachen (heute Köln) 1998 ISBN 3-89494-104-9
- Wolfgang Finke, Hans Schweers: Die Fahrzeuge der Rhätischen Bahn. Band 3 Lokomotiven, Triebwagen, Traktoren 1889-1998. Verlag Schweers+Wall, Aachen (heute Köln) 1998, ISBN 3-89494-105-7
- Wolfgang Finke, Hans Schweers: Die Fahrzeuge der Rhätischen Bahn. Band 4 Dienstfahrzeuge, Ergänzungen zu Bänden 1-3 1889-2000. Verlag Schweers+Wall, Aachen (heute Köln), ISBN 3-89494-115-4
- Eisenbahn Journal, Die RhB, specials Teile 1-4, 1995-2000, Hermann Merker Verlag GmbH Fürstenfeldbruck, ISBN 3-89610-038-6.
- Hans Domenig: Vom Tingelzüglein zur Hochgebirgsbahn, in: Terra Grischuna, 59. Jahrgang, Heft 1, Terra Grischuna Verlag, Chur 2000, ISSN 1011-5196.
- Hans Hofmann: Chur-Arosa, vom Bau und Betrieb der Bahn, 2. Auflage, Calanda Verlag H. Hofmann, Chur 1989/93, ISBN 3-905260-11-5
- Katharina Hess, Paul Emanuel Müller: Über der wilden Plessur, in: Terra Grischuna, 48. Jahrgang, Heft 1, Terra Grischuna Verlag, Chur 1990, ISSN 1011-5196
- Fritz Maron: Chur-Arosa-Bahn, in: Vom Bergbauerndorf zum Weltkurort Arosa, S. 108-134, Verlag F. Schuler, Chur 1934
- A. Jenny: Arosa und die Chur-Arosa-Bahn, Orell Füsslis Wanderbilder Nr. 372-374 (o.J.)
- Hartmann: Die Chur-Arosa-Bahn, in: Heimatschutz, Jahrgang X, 1915
- H. Hiltbrunner: Graubünden: Die Chur-Arosa-Bahn und der Kurort Arosa (Separatabzug), Verlag Sadag, Genf o.J. (um 1915)
Див. також [ред.]
- Вузькоколійні залізниці Азербайджану
- Вузькоколійна залізниця Кедабекського мідіплавільного заводу «Брати Сіменс»
- Набраньська вузькоколійна залізниця
Посилання [ред.]
- (нім.)(англ.) Офіційний сайт залізниці RhB
- (англ.) Знамениті лінії Ретійські залізниці
- (англ.) Фотографії дороги на сайті Railfaneurope.net
