Румунська греко-католицька церква

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Католицький храм у м. Блаж, Румунія.

Румунська греко-католицька церква (рум. Biserica Română Unită cu Roma, Greco-Catolică, «румунська церква, з'єднана з римом, греко-католицька») - одна з східно-католицьких церков, що дотримуються візантійського обряду. Чотири єпархії церкви розташовані на території Румунії та одна - на території США. Одна з чотирьох східних католицьких церков, що носять статус Верховного Архієпископства.

Історія[ред.ред. код]

Після поразки турків в під Віднем у 1683 році значна частина раніше займаних ними територій відійшла до Австрійської держави, в тому числі і Трансільванія. Імператор Австрії Леопольд I підтримував ідею унії православних румунів Трансільванії з Римом. В 1700 році значна частина трансільванських румунів на чолі з єпископом Опанасом Ангелом увійшли у повне спілкування з Святим Престолом. Греко-католики Трансільванії були об'єднані в дві єпархії та підпорядковані латинському єпископу угорського міста Естергом. З 1737 року центром греко-католицької церкви Румунії стало місто Блаж.

В 1744 року в Трансільванії спалахнуло антиуніатські повстання, у результаті в 1759 році імператриця Марія Терезія дозволила створення в Трансільванії православної єпархії, після чого частина греко-католиків знову перейшли в православ'я. Православна єпархія входила до складу сербської Карловацької митрополії і до 1810 року очолювалася етнічними сербами.

В 1853 році румунська греко-католицька церква була підвищена в статусі до митрополії, яка об'єднувала чотири єпархії.

Після Першої світової війни Трансільванія була приєднана до Румунії, і територія греко-католицької митрополії поширилася на всю цю країну. На початок Другої світової війни до церкви входило більше півтора мільйона чоловік.

Після приходу до влади комуністичного режиму церква зазнала жорстоким гонінням. В 1948 році вона була юридично ліквідована, а все майно передано Румунській православній церкві. Шість єпископів були арештовані, п'ять з них незабаром померли у в'язниці, а шостий - Юлій Хосса помер у 1970 році в монастирі під домашнім арештом. Вже після смерті Хосса папа Павло VI оголосив, що він був кардиналом In pectore. Церква існувала тільки в підпіллі.

Greek-Catholics in Transylvania (1850 census)
Greek-Catholics in Romania (1930 census)
Greek-Catholics in Romanian counties (1930 census)
Greek-Catholics in Romania (2002 census)
Кількість греко-католиків в Румунії за даними перепису 2002

1982 року для румунських емігрантів у США був сформований апостольський екзархат, з 1987 року він отримав статус єпархії. Після падіння режиму Чаушеску греко-католики Румунії змогли вийти з підпілля. В 1990 році папа Іван-Павло II призначив предстоятелів п'яти відтворених єпархій. Як і в Україні, у Румунської греко-католицької церкви виникли конфлікти з православними через власність, що належала їм до 1948 року. 16 грудня 2005 року папа Бенедикт XVI надав церкві статус Верховного Архиєпископства.

Сучасний стан[ред.ред. код]

Румунська католицька церква має статус Верховного Архиєпископства. Повна його назва - «Верховне Архиєпископство Фагараш і Альба Юлія". За даними ватиканського Annuario Pontificio в 2007 році налічувалося більше 776 000 парафіян[1], але за переписом населення Румунії, проведеним в 2002 році, греко-католиків було всього 191 556 осіб[2]. Довідник catholic-hierarchy приводить цифру в 758 тисяч чоловік[3]. Більшість парафіян церкви зосереджено в північно-західних регіонах країни.

Верховному Архиєпископству підпорядковані чотири єпархії - Орадя, Лугож, Клуж-Герла, Марамуреш. У США існує окрема єпархія румунських греко-католиків - Єпархія святого Георгія.

З 1994 року церкву очолює архієпископ Лучіан Мурешан, з 2005 року носить титул Верховного архієпископа. Резиденція глави церкви знаходиться у місті Блаж. Богослужіння в церкві ведеться румунською мовою.

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]