Прокинься, румуне

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Deşteaptă-te, române (рум. Прокинься, румуне) — національний гімн Румунії з 1989 року й гімн Молдови у 1991-1994 рр.

Слова національного гімну Румунії належать Андрею Мурешану (1816-1863), поетові романтичного напряму, журналістові, перекладачеві, трибунові епохи Революції 1848. Музику написав Панн Антон (1796-1854), поет і етнограф, співак і автор підручників з музикознавства. Уперше було виконано 29 червня 1848 року у Римнику-Вилчя.

Державний гімн Румунії складається з декількох строф, чотири з них повинні виконуватися в урочистих випадках (виділені курсивним шрифтом). Крім цього гімну, у румунів була «Hora Unirii», написана поетом Василе Александрі (1821-1890), що виконували в часи об'єднання Князівств (1859), у всіх випадках, коли румуни прагнули до єднання та гармонії.

Гімн[ред.ред. код]

1
Deşteaptă-te, române, din somnul cel de moarte,
În care te-adânciră barbarii de tirani
Acum ori niciodată croieşte-ţi altă soartă,
La care să se-nchine şi cruzii tăi duşmani.
2
Acum ori niciodată să dăm dovezi în lume
Că-n aste mâni mai curge un sânge de roman,
Şi că-n a noastre piepturi păstrăm cu fală-un nume
Triumfător în lupte, un nume de Traian.
3
Înalţă-ţi lata frunte şi caută-n giur de tine,
Cum stau ca brazi în munte voinici sute de mii;
Un glas ei mai aşteaptă şi sar ca lupi în stâne,
Bătrâni, bărbaţi, juni, tineri, din munţi şi din câmpii.
4
Priviţi, măreţe umbre, Mihai, Ştefan, Corvine,
Româna naţiune, ai voştri strănepoţi,
Cu braţele armate, cu focul vostru-n vine,
"Viaţa-n libertate ori moarte" strigă toţi.
5
Pre voi vă nimiciră a pizmei răutate
Şi oarba neunire la Milcov şi Carpaţi
Dar noi, pătrunşi la suflet de sfânta libertate,
Jurăm că vom da mâna, să fim pururea fraţi.
6
O mamă văduvită de la Mihai cel Mare
Pretinde de la fii-şi azi mână d-ajutori,
Şi blastămă cu lacrămi în ochi pe orişicare,
În astfel de pericul s-ar face vânzători.
7
De fulgere să piară, de trăsnet şi pucioasă,
Oricare s-ar retrage din gloriosul loc,
Când patria sau mama, cu inima duioasă,
Va cere ca să trecem prin sabie şi foc.
8
N-ajunge iataganul barbarei semilune,
A cărui plăgi fatale şi azi le mai simţim;
Acum se vâră cnuta în vetrele străbune,
Dar martor ne de Domnul că vii nu oprimim.
9
N-ajunge despotismul cu-ntreaga lui orbie,
Al cărui jug de seculi ca vitele-l purtăm;
Acum se-ncearcă cruzii, cu oarba lor trufie,
Să ne răpească limba, dar morţi numai o dăm.
10
Români din patru unghiuri, acum ori niciodată
Uniţi-vă în cuget, uniţi-vă-n simţiri.
Strigaţi în lumea largă că Dunărea-i furată
Prin intrigă şi silă, viclene uneltiri.
11
Preoţi, cu crucea-n frunte căci oastea e creştină,
Deviza-i libertate şi scopul ei preasfânt.
Murim mai bine-n luptă, cu glorie deplină,
Decât să fim sclavi iarăşi în vechiul nost’pământ.
1
Прокинься, румуне, від смертельного сну,
В якому тримають тебе варвари-тирани
Зараз або ніколи створи собі іншу долю
Перед якою поникнуть злі вороги.
2
Зараз або ніколи докажемо всьому світові
В наших жилах тече кров римлян
І з гордістю в серці ми бережемо славу
Переможця битв, на ім'я Траян.
3
Підведи свій погляд, вдивись, як піки гірських ялин
Стоять повсюди тисячі солдат, чекаючи наказу
Накинутись як вовки на овець та перейти із гір на рівнину
Чоловіки, батьки, брати, старі й молоді.
4
Подивіться, тіні величних пращури румунської нації
Михая, Стефана, Корвіна, то ваші правнуки
Зі зброєю в руках та вогнем в крові волають
«Життя на волі або смерть».
5
Злоба нас губила роз’єднаними перед битвами
В Мілково й Карпатах. Але віднині
Перейнявшись духом святої волі клянемось
Потиснути один одному руки, щоб бути братами навіки.
6
Вітчизна-мати — вдова з часів Великого Михая
Чекає допомоги синів відважних, вірних
І проклинає зі сльозами на очах, тих
Хто зрадить Батьківщину під страхом смерті.
7
Від блискавки померти їм, від блискавки і сірки
Всім хто втече із поля битви,
Де Батьківщину-мати, ласкаве серце,
Потрібно захищати вогнем й мечем.
8
Кривавим є півмісяць-ятаган
Фатальні рани ми все ще відчуваєм
То варвар споганив рідний дім
Наш дім, нашу кров і наші рани.
9
Але ніщо не зломить нас
Ні деспотизм сліпий, ні ятаган-півмісяць
Чиє ярмо як на худобу на нас наділи
Вбивали рідну мову.
10
Румуни, повстаньмо в гніві, честі й сталі
Зараз або ніколи об’єднаймося
На клич Вітчизни «В нас Дунай украли»
Злодюг підступних ми знищимо, брати.
11
Попереду священики й хрест, бо військо наше християнське
Метою воля є свята
Померти краще в боротьбі й повній славі
Ніж бути рабами в прадідів землі.

Посилання[ред.ред. код]