Румуни в Україні

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Частка населення, що назвало рідною мовою румунську та молдавську (2001 р.)

Румуни в Україні проживають переважно на територіях, що межують з Румунією - на Буковині (115 тис., 76% румунів України) та Північній Мармарощині (32 тис., 21% румунів України).

Румуни — сьома за чисельністю етнічна меншина України. Згідно з даними Всеукраїнського перепису 2001 року в Україні проживало 151 тисяча румунів, що становило 0,31 % населення держави. Серед румунів 92% визнали рідною мовою румунську, 6% — українську, 1,5% російську. Румунське населення абсолютно переважає у Герцаївському районі Чернівецької області (91,5%). У Глибоцькому районі налічувалось 45,3% румунів, Сторожинецькому 36,8%, Тячівському 12,4%, Рахівському 11,6% ,Новоселицькому 6,8%, Чернівцях 4,5%.

Історія[ред.ред. код]

Їх поселенню у Південній Україні сприяло те, що і ця частина України, і сусідня Молдова з XVI століття перебували під турецькою зверхністю, так що перехід румун з Молдавії на малозаселене лівобережжя Дністра не зустрічав перешкод. Тоді молдовські селяни тікали цілими селищами на Україну, де соціальні умови були кращими. Кількість румун в Україні ще значно зросла, коли 1791 року територія між Дністром і Бугом перейшла у володіння Російської імперії і російський уряд надав у ній молдовським поміщикам і урядовцям великі землеволодіння (1792 — 260 тисяч десятин землі у Ананьївському й Тираспольському повітах, які здебільшого заселялися утікачами з Молдавії). Деяка частина румунів оселилася і на схід від Південного Бугу.

Румунські поселенці брали участь у гайдамацьких повстаннях, їх поселювано разом з українцями у військових поселеннях Південної України. За російським переписом 1897 на території 9 українських губерній жило 185 000 румунів, у тому числі в губерніях: Херсонській — 147000, Подільській — 27 000, Катеринославській — 9 000; без заселеної суцільно румунами вузької смуги Херсонщини положеної на лівому березі Дністра (вона 1924 увійшла до складу Молдавської Автономної ССР) їх було близько 100 000. На цій самій території за переписом 1926 жило 268 (142) 000 румунів. Закріпленню румунського населення на українських Центральних і Східних Землях сприяло створення Молдавської Автономної ССР (1924 — 40), а згодом Молдавської РСР. Значне число румунів жило в українських частинах Буковини (32 000) і Басарабії (в Хотинщині — 36 000, в Аккерманщині — 82 000), які у 1918-40 входили до складу Румунії (числа на 1930, приблизні).

Розселення румунів в Україні, 2001 рік
Регіон Чисельність (тис. чол) Частка
Чернівецька 114,6 12,5%
Закарпатська 32,1 2,6 %
Інші регіони 4,3
Всього 151,0 0,3 %


Населення Кількість
міського 32.401 21,5%
сільського 118.588 78,5%
Всього 150.989 100.0%


За переписом населення з 1970 в УРСР жило 112100 румунів і 265900 молдаван (назва для тих румунів, які перебували колись у складі Російської Імперії), тобто разом 378 000 Румунів (0,8 %) всього населення УРСР). Число румунів в УРСР збільшилося ще й тому, що до складу УРСР увійшли також невеликі окрайки румунської етнічної території на Буковині і в сусідній частині Молдавії та румунській етнічний землі у Мармарощині на Закарпатті, який простягається на північ від Сиготу з осередками: Солотвина і Нижня та Середня Апша — Нижнє і Середнє Водяне (він постав у 13-15 століттях). 74,6 % румунів живе по селах, 25,4 % — у містах.

1959 1970 1979 1989 2001
Чисельність, тис 100,9 112,1 121,8 134,8 151,0
Частка, % 0,24% 0,24% 0,25% 0,26% 0,31%


Найбільше румунів живе у Чернівецькій області — 114,6 тис. або 12,5% всього населення. Вони заселюють частково райони Глибоцький (45,3%), Сторожинецький (36,8%), Новоселицький (6,8%), та майже повністю - Герцаївський (91,5%). Румуни також проживають у Тячівському (12,4%) та Рахівському (11,6%) районах Закарпатської області, де їх налічується 32,1 тис., або 2,6% населення області.

Вікова структура, 2001 рік
Вік Чисельність
0-14 34.430 22.8%
15-64 98.060 65.0%
>65 18.499 12.2%


Мова[ред.ред. код]

Найпоширеніша рідна мова у містах і сільрадах Чернівецької області за переписом 2001 р.
Частка населення, що назвало рідною румунську та молдавську мови у міських, селищних та сільських радах Чернівецької обл. за переписом 2001 р.
Найпоширеніша рідна мова у містах і сільрадах Закарпатської області за переписом 2001 р.
Частка населення, що назвало рідною румунську мову у міських, селищних та сільських радах Закарпатської обл. за переписом 2001 р.

Румунська мова є шостою за поширеністю мовою України, що за переписом 2001 року налічувала 142 671 носіїв (0,3% населення України). Майже все румунськомовне населення (98,9%) проживає на території двох областей, Чернівецької (108 859 осіб) та Закарпатської (32 224 осіб), де вони становлять 11,9% та 2,6% населення відповідно. Румунськомовне населення абсолютно переважає у Герцаївському районі (92,2%), а також становить значну частку населення Глибоцького (40,1%), Сторожинецького (35,4%) районів Чернівецької області та Тячівського (12,4%) і Рахівського (11,5%) районів Закарпатської області.

Рідна мова румунів України за переписами[1][2][3]

1979 1989 2001
румунська 41,0% 62,3% 91,7%
українська 10,3% 9,8% 6,2%
російська 3,1% 3,5% 1,5%
молдавська 45,5% 24,3% 0,5%

За переписом 2001 року, серед румун України вказали на вільне володіння мовами:[4]

Вільне володіння мовами серед румунів УРСР за даними перепису 1989 р.:[5]

Райони та міста компактного проживання румунів за результатами перепису 2001 року.

Місто/Район Область Рідна мова румунська Румуни за національністю Румунськомовні
/ румуни
Герцаївський район Чернівецька  92,2% 91,5% 101%
Глибоцький район Чернівецька  40,1% 45,3% 89%
Сторожинецький район Чернівецька  35,4% 36,8% 96%
Тячівський район Закарпатська  12,4% 12,4% 100%
Рахівський район Закарпатська  11,5% 11,6% 99%
Новоселицький район Чернівецька  9,3% 6,8% 138%
м. Чернівці Чернівецька  3,3% 4,5% 73%

Населені пункти, у яких під час перепису 2001 р. румунську мову назвали рідною більшість населення.[6]

населений пункт район область % румунськомовних
с. Пещера Тячівський район Закарпатська 100,0
с. Підвальне Герцаївський район Чернівецька 99,3
с. Топчино Тячівський район Закарпатська 99,1
с. Петрашівка Герцаївський район Чернівецька 98,9
с. Велика Буда Герцаївський район Чернівецька 98,7
с. Мала Буда Герцаївський район Чернівецька 98,6
с. Середнє Водяне Рахівський район Закарпатська 98,6
с. Глибокий Потік Тячівський район Закарпатська 98,4
с. Тернавка Герцаївський район Чернівецька 98,4
с. Добрік Рахівський район Закарпатська 98,3
с. Хряцька Герцаївський район Чернівецька 98,3
с. Байраки Герцаївський район Чернівецька 98,1
с. Круп'янське Герцаївський район Чернівецька 98,1
с. Станівці Глибоцький район Чернівецька 98,1
с. Великосілля Герцаївський район Чернівецька 98,0
с. Глибочок Сторожинецький район Чернівецька 97,8
с. Нижня Апша[7] Тячівський район Закарпатська 97,6
с. Волока Глибоцький район Чернівецька 97,5
с. Дяківці Герцаївський район Чернівецька 97,5
с. Їжівці Сторожинецький район Чернівецька 97,3
с. Біла Церква Рахівський район Закарпатська 97,0
с. Подішор Тячівський район Закарпатська 97,0
с. Купка Глибоцький район Чернівецька 96,9
с. Поляна Глибоцький район Чернівецька 96,6
с. Молниця Герцаївський район Чернівецька 96,5
с. Годинівка Герцаївський район Чернівецька 96,4
с. Грушівка Глибоцький район Чернівецька 96,4
с. Багринівка Глибоцький район Чернівецька 96,3
с. Буківка Герцаївський район Чернівецька 96,1
с. Йорданешти Глибоцький район Чернівецька 95,8
с. Буденець Сторожинецький район Чернівецька 95,7
с. Нижні Петрівці Сторожинецький район Чернівецька 95,7
с. Нижні Синівці Глибоцький район Чернівецька 95,5
с. Горбова Герцаївський район Чернівецька 95,3
с. Куликівка Герцаївський район Чернівецька 95,2
с. Верхні Петрівці Сторожинецький район Чернівецька 94,7
с. Опришени Глибоцький район Чернівецька 94,3
с. Луковиця Герцаївський район Чернівецька 94,6
с. Верхні Синівці Глибоцький район Чернівецька 94,2
с. Ропча Сторожинецький район Чернівецька 94,0
с. Могилівка Герцаївський район Чернівецька 93,3
с. Остриця Герцаївський район Чернівецька 93,2
смт Красноїльськ Сторожинецький район Чернівецька 92,3
с. Просіка Глибоцький район Чернівецька 92,2
с. Банчени Герцаївський район Чернівецька 92,1
с. Димка Глибоцький район Чернівецька 91,8
с. Лунка Герцаївський район Чернівецька 91,8
с. Карапчів Глибоцький район Чернівецька 91,0
с. Сучевени Глибоцький район Чернівецька 87,6
с. Радгоспівка Герцаївський район Чернівецька 82,1
с. Чудей Сторожинецький район Чернівецька 82,1
с. Тереблече Глибоцький район Чернівецька 80,7
с. Плаюць Рахівський район Закарпатська 78,2
с. Череш Сторожинецький район Чернівецька 71,3
с. Аршиця Сторожинецький район Чернівецька 69,5
м. Герца Герцаївський район Чернівецька 68,1
с. Цурень Герцаївський район Чернівецька 66,6
с. Бояни Новоселицький район Чернівецька 63,5
с. Остриця Новоселицький район Чернівецька 60,1
смт Солотвино Тячівський район Закарпатська 56,5
с. Просокиряни Глибоцький район Чернівецька 56,1


Румунська мова визнана регіональною:

Культура[ред.ред. код]

Румунський Національний дім у Чернівцях

Румуни в Україні користаються, майже винятково в Чернівецькій області, своєрідною культурною автономією.[14] У Чернівцях виходять румунською мовою 12 обласних газет серед них найтиражніша — «Зориле Буковиней» та 3 районні двомовні українсько-румунські газети. Окреме видавництво випускає видання румунською мовою. Існують початкові й середні школи з румунською викладовою мовою; в Чернівецькому Університеті є кафедра романської філології. Діють самодіяльні гуртки румунської пісні, танку тощо. Ряд членів Союзу Письменників України пише румунською мовою.

Релігія[ред.ред. код]

У 106 православних церквах та монастирях богослужіння відбувається румунською мовою.

У залах Царства (Sala Regatului) Свідків Єгови богослужіння відбувається румунською мовою.

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Iorga N. Ucraina moldovenească. Яси 1913;
  • Iorga N. Românii de peste Nistru. Яси 1918;
  • Draghiccsco D. et Murgoci. Les Roumains d'Ukraine. Париж 1919;
  • Хоменко А. Національний склад людности УСРР. X. 1931;
  • Наулко В. Географіічне розміщення народів в УРСР. К. 1966.
  • Енциклопедія українознавства. У 10-х томах. / Головний редактор Володимир Кубійович. — Париж; Нью-Йорк: Молоде життя, 1954—1989.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Перепис населення 2001 року. Розподіл населення за національністю та рідною мовою.
  2. Численность и состав населения СССР (По данным Всесоюзной переписи населения 1979 года)
  3. Перепис населення 1989 року. Розподіл населення за національністю та рідною мовою.
  4. Перепис 2001 року. Розподіл населення окремих національностей за іншими мовами, крім рідної, якими володіють
  5. Перепис населення 1989 року. Розподіл населення за національністю та другою мовою народів СРСР.
  6. Розподіл населення регіонів України за рідною мовою у розрізі адміністративно-територіальних одиниць
  7. до 2004 — Діброва
  8. Ще одне село в Чернівецькій області надало румунській мові статус регіональної
  9. Про реалізацію окремих норм Закону України «Про засади державної мовної політики» на території села Їжівці
  10. У Волоці Чернівецької області румунську мову зробили регіональною
  11. Буковинська Правда - [Остриця, Магала, Буда та Прут офіційно стали румуномовними]
  12. Газета «Час» — Румунізація Буковини триває: румунську мову зробили регіональною в Магалі — 16-03-2013
  13. Буна зіва, парламенте – не витримала закарпатська Нижня Апша
  14. Етнічні громади у Чернівецькій області