Функція розподілу ймовірностей
Функція розподілу ймовірностей — В теорії ймовірностей це функція, яка повністю описує розподіл ймовірностей випадкової величини.
Нехай
— ймовірнісний простір, в якому
— множина елементарних подій,
— сукупність підмножин
, що утворюють
-алгебру, множини з
називаються випадковими подіями,
— міра на
, що задовольняє умову
. Функція
, визначена
рівністю
,
називається функцією розподілу ймовірностей або кумулятивною функцією розподілу ймовірностей випадкової величини ξ. Вираз в правій частині рівності є ймовірністю того, що випадкова величина
набуває значень менших або рівних
.
Зміст |
Властивості [ред.]
Якщо
є дискретною випадковою величиною, що набуває значень
із ймовінсітю
, то функція розподілу для
буде розривною в точках
і неперервною поміж ними:
Легко бачити, що:
не спадає на всій числовій прямій.
неперервна справа.
.
.
З властивостей ймовірності випливає, що для всіх
і для всіх
, таких що
матимуть місце співвідношення:
;
;
;
;
;
;
;
.
Числові характеристики [ред.]
Характеристики одновимірних розподілів [ред.]
Для одновимірних розподілів ймовірностей використовують такі числові характеристики:[1]
- Квантилі. Квантиль порядку
одновимірного розподілу — це таке значення
випадкової величини
, для якого:

— це медіана розподілу. Квантилі
,
,
, децилі
,
,
,
та процентилі
,
,
,
ділять область змін
на 4, 10, та 100 інтервалів, потрапляння в які мають однакові ймовірності.- Квантилі існують в кожного розподілу ймовірностей, але вони не обов'язково однозначно визначені. Таблиці квантилів застосовують в статистиці.
- Характеристики положення (центру розподілу).
- Математичне сподівання.
- Медіана.
- Мода. Мода неперервного розподілу — це точка максимуму щільності розподілу ймовірностей. Мода дискретного розподілу це таке спектральне значення випадкової величини, що наступне та попереднє значення мають менші ймовірності.
- Розподіли, що мають дві або більше мод називають двомодальними, тримодальними, або багатомодальними.
- Характеристики розсіяння.
- Дисперсія.
- Середнє квадратичне відхилення (стандартне відхилення).
- Коефіцієнт варіації.
- Середнє абсолютне відхилення.
- Інтерквартильна широта та (10-90)-процентильна широта.
- Розмах (різниця між найбільшим та найменшим спектральним значенням).
- Напівширота.
- Характеристики асиметрії та ексцесу.
Посилання [ред.]
- ↑ Корн Г., Корн Т. (1984). «14.7-4». Справочник по математике для научних работников и инженеров (рос.) (вид. друге). Москва: Наука.
Література [ред.]
- Скороход А.В. (1990). Лекції з теорії випадкових процесів (українська). Київ: Либідь. ISBN 5-11-001701-8. Текст «пубмісяць
» проігноровано (довідка)



.
.
;
;
;
;
;
;
;
.
випадкової величини 
— це медіана розподілу. Квантилі
,
, децилі
,
,
,
та процентилі
,
,
ділять область змін