Хеттська мова
| Хеттська мова Nesili |
|
|---|---|
| Поширена в: | Анатолія |
| Носії: | мертва |
| Писемність: | Хетський клинопис |
| Класифікація: | Індоєвропейські мови |
| Офіційний статус | |
| Коди мови | |
| ISO 639-2 | hit |
| ISO 639-3 | hit |
Хеттська мова — мертва мова, традиційно відноситься до індоєвропейської мовної родини (хетто-лувійська група). Сучасні дослідники в більшості схильні вважати її скоріше братньою до праіндоєвропейської, тобто вона є близькою, але не входить власне до індоєвропейської сім'ї. Мова відома за клинописними пам'ятками XVIII—XII ст. до н. е. Клинопис аккадського походження. Була поширена в Малій Азії і основною мовою Хеттського царства.
Зміст |
Історія розшифрування [ред.]
Розшифрована у 1915—1916 роках Бедржихом Грозним. Грозний виявив в тексті, записаному аккадським клинописом невідомою мовою, фрагмент, який, будучи транскрибованим латиницею, виглядав як «nu ninda en i-iz-za-te-ni wa-а-tar-ma e-ku-ut-te-ni». «Ninda» було зображенням хліба, і Грозний здогадався, що фрагмент містить слово «їсти». Він далі припустив, що фрагмент «i-iz-za-te-ni» позначає «їсти», а «wa-а-tar-ma» — вода. Схожість з іншими мовами вказувала на те, що невідома мова є індоєвропейською. Фрагмент тим самим удалося перекласти як «Тепер ви будете їсти хліб і пити воду». Ґрунтуючись на цьому припущенні, Грозний розшифрував весь подальший текст.
Фонетика [ред.]
Голосні [ред.]
| піднесення\ряд | |||
|---|---|---|---|
| Передній | Середній | Задній | |
| Високе | i | u | |
| Середнє | e | ||
| Низьке | a |
- При наявності над голосним діакритичного знаку, він читається як довгий
Приголосні [ред.]
| Місце/спосіб творення |
Губно-губні | Альвеолярні | Палатальні | Велярні | Лабіовелярні | Ларингальні |
|---|---|---|---|---|---|---|
| Проривні | p b | t d | k g | kʷ gʷ | ||
| Носові | m | n | ||||
| Фрикативні | s | h₂, h₃ | ||||
| Африкати | ʦ | |||||
| Сонанти | w | r, l | j |
- Всі глухі, а також сонорні приголосні (окрім /r/) зазвичай з'являються на початку слів. Ця властивість є загальною для всіх анатолійських мов.
- На кінцях слів:
- між вибуховими приголосними з'являються лише дзвінкі: /-d/, /-g/, рідко /-b/.
- часто з'являється /-s/, рідше /-h₂/, /-h₃/, /-r/, /-l/, /-n/, ніколи /-m/.
- приголосні /w/, /j/ з'являються в дифтонгах з /a/, /aː/.
Література [ред.]
- Johannes Friedrich: Hethitisches Elementarbuch. 1. Teil - Kurzgefaßte Grammatik. Winter, Heidelberg 1960. (einzige deutschsprachige Darstellung der Grammatik, teilweise veraltet, jedoch immer noch brauchbar)
- Elisabeth Rieken: Hethitisch. in: Michael P. Streck (Hrsg.), Sprachen des Alten Orients. Darmstadt 2005, 80-127. ISBN 3-534-17996-X
- Warren H. Held Jr.: Beginning Hittite. Slavica, Columbus Oh 1988. ISBN 0-89357-184-9
(englischsprachiges Grammatik- und Textbuch) - Calvert Watkins: Hittite. In: The Cambridge Encyclopedia of the World's Ancient Languages. Ed. R. D. Woodard, Cambridge 2004, S.551-575. ISBN 0-521-56256-2
- Christel Rüster, Erich Neu: Hethitisches Zeichenlexikon, Wiesbaden 1989, ISBN 978-3-447-02794-6
- Patri, Sylvain (2007), L'alignement syntaxique dans les langues indo-européennes d'Anatolie, (StBoT 49), Otto Harrassowitz, Wiesbaden, ISBN 978-3-447-05612-0
- Susanne Zeilfelder: Hittite Exercise Book. Wiesbaden 2005, ISBN 978-3-447-05206-1
- Ahmet Ünal: Multilinguales Handwörterbuch des Hethitischen / A Concise Multilingual Hittite Dictionary Hititçe / Çok Dilli El Sözlüğü. Hethitisches, englisches, deutsches und türkisches Wörterbuch / A Hittite, English, German and Turkish Dictionary / Hititçe, İngilizce, Almanca ve Türkçe Sözlük, Hamburg 2007, 2 Bände; Verlag Dr. Kovač ISBN 978-3-8300-3097-3
- Alwin Kloekhorst: "Etymological Dictionary of the Hittite Inherited Lexicon". Brill. Leiden 2008. (Derzeit aktuellste Etymologie)
- Mark Weeden: Hittite Logograms and Hittite Scholarship, Studien zu den Boğazköy-Texten, Nr. 56, Harrassowitz Verlag, Wiesbaden, 2011 ISBN 978-3-447-06521-4
