Хеттська мова
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Хеттська мова Nesili |
|
|---|---|
| Поширена в: | Анатолія |
| Носії: | мертва |
| Писемність: | клинопис |
| Класифікація: | Індоєвропейські мови |
| Офіційний статус | |
| Коди мови | |
| ISO 639-2 | hit |
| ISO 639-3 | hit |
Хеттська мова — мертва мова, традиційно відноситься до індоєвропейської сім'ї мов (хетто-лувійськая група). Сучасні дослідники в більшості схильні вважати її скоріше братньою до праіндоєвропейської, тобто вона є близькою, але не входить власне до індоєвропейської сім'ї. Відомий за клинописними пам'ятками XVIII—XII ст. до н. е. Клинопис аккадського походження. Був поширений в Малій Азії. Основна мова Хеттського царства.
Зміст |
[ред.] Історія розшифрування
Розшифрована у 1915—1916 рр. Бедржіхом Грозним. Грозний виявив в тексті, записаному аккадським клинописом на невідомій мові, фрагмент, який, будучи транскрибованим латиницею, виглядав як «nu ninda en i-iz-za-te-ni wa-а-tar-ma e-ku-ut-te-ni». «Ninda» було зображенням хліба, і Грозний передбачив, що фрагмент містить слово «їсти». Він далі припустив, що фрагмент «i-iz-za-te-ni» позначає «їсти», а «wa-а-tar-ma» — вода. Схожість з іншими мовами вказувала на те, що невідома мова є індоєвропейською. Фрагмент тим самим удалося перекласти як «Тепер ви будете їсти хліб і пити воду». Ґрунтуючись на цьому припущенні, Грозний розшифрував весь подальший текст.
[ред.] Фонетика
[ред.] Голосні
| піднесення\ряд | |||
|---|---|---|---|
| Передній | Середній | Задній | |
| Високе | i | u | |
| Середнє | e | ||
| Низьке | a |
- При наявності над голосним діакритичного знаку, він читається як довгий
[ред.] Приголосні
| Місце/спосіб творення |
Губно-губні | Альвеолярні | Палатальні | Велярні | Лабіовелярні | Ларингальні |
|---|---|---|---|---|---|---|
| Проривні | p b | t d | k g | kʷ gʷ | ||
| Носові | m | n | ||||
| Фрикативні | s | h₂, h₃ | ||||
| Африкати | ʦ | |||||
| Сонанти | w | r, l | j |
- Всі глухі, а також сонорні приголосні (окрім /r/) зазвичай з'являються на початку слів. Ця властивість є загальною для всіх анатолійських мов.
- На кінцях слів:
- між вибуховими приголосними з'являються лише дзвінкі: /-d/, /-g/, рідко /-b/.
- часто з'являється /-s/, рідше /-h₂/, /-h₃/, /-r/, /-l/, /-n/, ніколи /-m/.
- приголосні /w/, /j/ з'являються в дифтонгах з /a/, /aː/.
