Хеттська мова

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Хеттська мова
Nesili
Поширена в: Анатолія
Носії: мертва
Писемність: Хетський клинопис
Класифікація: Індоєвропейські мови
Анатолійські мови
Офіційний статус
Коди мови
ISO 639-2 hit
ISO 639-3 hit

Хеттська мова — мертва мова, традиційно відноситься до індоєвропейської мовної родини (хетто-лувійська група). Сучасні дослідники в більшості схильні вважати її скоріше братньою до праіндоєвропейської, тобто вона є близькою, але не входить власне до індоєвропейської сім'ї. Мова відома за клинописними пам'ятками XVIII—XII ст. до н. е. Клинопис аккадського походження. Була поширена в Малій Азії і основною мовою Хеттського царства.

Історія розшифрування[ред.ред. код]

Розшифрована у 19151916 роках Бедржихом Грозним. Грозний виявив в тексті, записаному аккадським клинописом невідомою мовою, фрагмент, який, будучи транскрибованим латиницею, виглядав як «nu ninda en i-iz-za-te-ni wa-а-tar-ma e-ku-ut-te-ni». «Ninda» було зображенням хліба, і Грозний здогадався, що фрагмент містить слово «їсти». Він далі припустив, що фрагмент «i-iz-za-te-ni» позначає «їсти», а «wa-а-tar-ma» — вода. Схожість з іншими мовами вказувала на те, що невідома мова є індоєвропейською. Фрагмент тим самим удалося перекласти як «Тепер ви будете їсти хліб і пити воду». Ґрунтуючись на цьому припущенні, Грозний розшифрував весь подальший текст.

Фонетика[ред.ред. код]

Голосні[ред.ред. код]

піднесення\ряд
Передній Середній Задній
Високе i   u
Середнє e    
Низьке   a  
  • При наявності над голосним діакритичного знаку, він читається як довгий

Приголосні[ред.ред. код]

Місце/спосіб
творення
Губно-губні Альвеолярні Палатальні Велярні Лабіовелярні Ларингальні
Проривні p  b t  d   k  g kʷ  gʷ  
Носові m n        
Фрикативні   s       h₂, h₃
Африкати   ʦ        
Сонанти w r, l j      
  • Всі глухі, а також сонорні приголосні (окрім /r/) зазвичай з'являються на початку слів. Ця властивість є загальною для всіх анатолійських мов.
  • На кінцях слів:
    • між вибуховими приголосними з'являються лише дзвінкі: /-d/, /-g/, рідко /-b/.
    • часто з'являється /-s/, рідше /-h₂/, /-h₃/, /-r/, /-l/, /-n/, ніколи /-m/.
    • приголосні /w/, /j/ з'являються в дифтонгах з /a/, /aː/.

Література[ред.ред. код]

  • Johannes Friedrich: Hethitisches Elementarbuch. 1. Teil - Kurzgefaßte Grammatik. Winter, Heidelberg 1960. (einzige deutschsprachige Darstellung der Grammatik, teilweise veraltet, jedoch immer noch brauchbar)
  • Elisabeth Rieken: Hethitisch. in: Michael P. Streck (Hrsg.), Sprachen des Alten Orients. Darmstadt 2005, 80-127. ISBN 3-534-17996-X
  • Warren H. Held Jr.: Beginning Hittite. Slavica, Columbus Oh 1988. ISBN 0-89357-184-9
    (englischsprachiges Grammatik- und Textbuch)
  • Calvert Watkins: Hittite. In: The Cambridge Encyclopedia of the World's Ancient Languages. Ed. R. D. Woodard, Cambridge 2004, S.551-575. ISBN 0-521-56256-2
  • Christel Rüster, Erich Neu: Hethitisches Zeichenlexikon, Wiesbaden 1989, ISBN 978-3-447-02794-6
  • Patri, Sylvain (2007), L'alignement syntaxique dans les langues indo-européennes d'Anatolie, (StBoT 49), Otto Harrassowitz, Wiesbaden, ISBN 978-3-447-05612-0
  • Susanne Zeilfelder: Hittite Exercise Book. Wiesbaden 2005, ISBN 978-3-447-05206-1
  • Ahmet Ünal: Multilinguales Handwörterbuch des Hethitischen / A Concise Multilingual Hittite Dictionary Hititçe / Çok Dilli El Sözlüğü. Hethitisches, englisches, deutsches und türkisches Wörterbuch / A Hittite, English, German and Turkish Dictionary / Hititçe, İngilizce, Almanca ve Türkçe Sözlük, Hamburg 2007, 2 Bände; Verlag Dr. Kovač ISBN 978-3-8300-3097-3
  • Alwin Kloekhorst: "Etymological Dictionary of the Hittite Inherited Lexicon". Brill. Leiden 2008. (Derzeit aktuellste Etymologie)
  • Mark Weeden: Hittite Logograms and Hittite Scholarship, Studien zu den Boğazköy-Texten, Nr. 56, Harrassowitz Verlag, Wiesbaden, 2011 ISBN 978-3-447-06521-4