Анатолійські мови

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Анатолійські мови — мовна група Індоєвропейської мовної родини. Також відома під назвою хетто-лувійські мови. Жодною з цих мов сьогодні не розмовляють — вони вимерли більше, ніж 2 тисячі років тому.

За даними глотохронології ці мови відділилися від решти індоєвропейських найраніше. Носії цих мов існували у II—I тисячоліттях до нашої ери на території Малої Азії (Хеттське царство і малі держави, які виникали на його території), що пізніше були підкорені і асимільовані персами або греками.

[ред.] Писемність

Найстаріші пам'ятки анатолійської писемності — хеттський клинопис і лівійські ієрогліфи. Були знайдені також пам'ятки писемності палайською мовою — найдревнішою з анатолійських. Дослідженням цих мов займався чеський мовознавець Бедржих Грозний, який довів індоєвропейське походження анатолійських мов, що певною мірою сприяло їх розшифруванню і вивченню.

[ред.] Класифікація

Особисті інструменти
Простори назв

Варіанти
Дії
Навігація
Участь
Панель інструментів
Друк/експорт
Іншими мовами