Іглиця пухлощока

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Іглиця пухлощока

Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Підцарство: Справжні багатоклітинні (Eumetazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Підтип: Черепні (Craniata)
Надклас: Щелепні (Gnathostomata)
Клас: Променепері (Actinopterygii)
Підклас: Новопері (Neopterygii)
Інфраклас: Костисті риби (Teleostei)
Надряд: Акантопері (Acanthopterygii)
Ряд: Іглицеподібні (Syngnathiformes)
Родина: Іглицеві (Syngnathidae)
Підродина: Морські іглиці (Syngnathinae)
Рід: Звичайна іглиця (Syngnathus)
Вид: Іглиця пухлощока
Syngnathus abaster
Risso, 1826
Синоніми
Посилання
Вікісховище: Syngnathus abaster
Віківиди: Syngnathus abaster
EOL: 209727
ITIS: 166468
МСОП: 21257
NCBI: 161583

І́глиця пухлощо́ка (Syngnathus abaster) — вид морських іглиць, родини Іглицевих (Syngnathidae)[1]. Середземноморський вид, зустрічається у Середземному морі і прилеглих ділянках Атлантики, Чорному, Каспійському морях.

Характеристика

[ред. | ред. код]
Голова іглиці пухлощокої

Тіло видовжене, дуже тонке, шести- або семигранне, вкрите кільцями (поясками) з кістяних платівок, довжиною до 23 см[2]. Видовжена, пипеткоподібна морда злегка згладжена з боків. У порівнянні з іншими іглицями, морда відносно коротка і складає менш половини довжини голови. Хоботок циліндричній, по його боках є гребінці. Зяброві кришки сильно випуклі. Очі маленькі. Хвостове стебло довге, хвостових кілець 15-17, D 32-40, А 3, Р 11-14. Забарвлення змінне, від коричневого до зеленого кольору з темними або світлими цятками або поперечними смужками на череві та хвості та часто з темною смугою на спинному плавці і темним черевом. На спинному плавці плям немає. Бічна лінія повна, черевні плавці відсутні.

Ареал

[ред. | ред. код]
Іглиці з Лагуни Сен-Назер, Франція

Поширені в східній Атлантиці від південної частини Біскайської затоки до Гібралтару, також у Середземному і Чорному морі[1]. Також відзначається в Каспійському морі. Як вселенець відзначається в прісних водах чорноморського і каспійського басейнів.

У басейні Дунаю підіймається до кордону Румунії та Угорщини[3]. У Дніпрі зустрічається до Києва. У басейні Волги спостерігається на північ майже до Москви.

В Україні зустрічається вздовж всіх морських берегів[2]. У північно-західній і північно-східній частинах Азовського моря: Сиваш, Утлюцький і Молочний лимани, гирла і нижні течії Берди, Обиточної та далі на схід до Дону, також у Керченській протоці. Вздовж всього узбережжя Чорного моря: Крим, лимани Дніпровсько-Бузький, Березанський, Григорівський, Дністровський. Придунайські озера: Кагул, Ялпуг, також у Каховському водосховищі.

Спосіб життя

[ред. | ред. код]

Морська / солонуватоводна / евригалинна субтропічна демерсальна риба. Належить до групи амфідромних риб[4]. Зазвичай зустрічається на мулистих ґрунтах серед заростей водної рослинності[1]: цистозіра, потамогетон, зостера. Віддає перевагу глибинам до 1,5-2-х метрів, однак можуть зустрічатись до глибини 10-15 м[2]. Живуть до 4-х років.

Живлення

[ред. | ред. код]

Живиться дрібними безхребетними. В Азовському морі в живленні переважають Misidacea, Amphipoda, Isopoda.

Нерест

[ред. | ред. код]

Статевої зрілості досягають на першому році життя. Нерест триває з квітня по жовтень. Риби яйцеживородні[5]. Самиці відкладають 10-60 ікринок до виводкової сумки самців. Самці виношують яйця 20-32 днів у залежності від температури, після чого мальки покидають сумку. Під час народження мальки мають довжину близько 23 мм[1].

Література

[ред. | ред. код]
  1. а б в г Dawson, C.E. 1986 Syngnathidae. p. 628–639. In P.J.P. Whitehead, M.-L. Bauchot, J.-C. Hureau, J. Nielsen and E. Tortonese (eds.) Fishes of the north-eastern Atlantic and the Mediterranean. UNESCO, Paris. Vol. 2.
  2. а б в Мовчан Ю. В. Вьюновые, сомовые, икталуровые, пресноводные угри, конгеровые, саргановые, тресковые, колюшковые, игловые, гамбузиевые, зеусовые, сфиреновые, кефалевые, атериновые, ошибеневые : [рос.]. — Київ : Наукова думка, 1988. — 399 с. — (Фауна України ; т. 8, вип. 3).
  3. Kottelat, M. and J. Freyhof 2007 Handbook of European freshwater fishes. Publications Kottelat, Cornol, Switzerland. 646 p.
  4. Riede, K. 2004 Global register of migratory species — from global to regional scales. Final Report of the R&D-Projekt 808 05 081. Federal Agency for Nature Conservation, Bonn, Germany. 329 p.
  5. Breder, C.M. and D.E. Rosen (1966) Modes of reproduction in fishes. T.F.H. Publications, Neptune City, New Jersey. 941 p.

Посилання

[ред. | ред. код]