Франц Конрад фон Гетцендорф

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Франц Конрад фон Гетцендорф
нім. Franz Conrad von Hötzendorf
Franz Conrad von Hötzendorf (Hermann Torggler, 1915).jpg
Народився 11 листопада 1852(1852-11-11)
Австро-Угорщина Відень
Помер 25 серпня 1925(1925-08-25) (72 роки)
Веймарська республіка Бад-Мергентхайм
Громадянство Австро-Угорщина Австро-Угорщина
Національність австрієць
Діяльність Аристократія, художник і військовослужбовець
Alma mater Вінер-Нойштадтська військова академія,
Віденська військова академія
Титул граф
Посада начальник Генерального штабу
Звання фельдмаршал
Партія «Військова партія»
Дружина Вільгельміна Ле Б'ю,
Вірджинія фон Райнінгхауз
Діти Конрад, Ервін, Герберт, Егон

Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Франц Ко́нрад фон Ге́тцендорф (нім. Franz Conrad von Hötzendorf, *11 листопада 1852, Відень — †25 серпня 1925, Бад-Мергентхайм, Вюртемберг) — австрійський військовий діяч, граф, фельдмаршал, Начальник Генерального штабу (19061916).

Біографія[ред.ред. код]

Народився 11 листопада 1852 року у Пенцінгу (передмістя Відня) в родині відставного гусарського полковника, вихідця з Південної Моравії.

З одинадцяти років вчився у кадетському корпусі в Гайнбурзі. В 18671871 роках навчався у Вінер-Нойштадтській військовій академії. По її закінченню 28 серпня 1871 року отримав чин лейтенанта. Служив у 11-му стрілецькому батальйоні. Три роки провів у військовій академії у Відні, яку закінчив з відзнакою, після чого у 1876 році отримав направлення до Генерального штабу.

Франц Конрад фон Гетцендорф брав участь в окупації Боснії та Герцеговини у 1878 році та придушенні повстання у Південній Далмації 1882 року. У 1883 році став начальником штабу піхотної дивізії. З 1888 по 1892 роки працював лектором та інструктором у Віденській військовій академії; також проявив себе як військовий письменник. У 1886 році одружився, мав чотирьох синів.

З 1893 року — полковник. У 1895 році став командиром піхотного полку, що дислокувався в Троппау. З 1899 року очолив піхотну бригаду в Трієсті, а з 1903 року — піхотну дивізію в Інсбруку. З 8 листопада 1906 року — начальник Генерального штабу. Був прихильником приєднання Сербії до Австро-Угорщини і виступав за тісну співпрацю з Німеччиною.

В 1910 році Франц Конрад фон Гетцендорф отримав титул барона. В цей час він вступив у протистояння з міністром закордонних справ Алоїзом фон Еренталем, внаслідок чого наприкінці 1911 року відмовся від посади. Поновлений на ній у зв'язку з загостренням політичної ситуації 12 грудня 1912 року.

Конрад фон Гьотцендорф став ініціатором проведення Горлицького прориву, що дав змогу військам Троїстого союзу взяти реванш над країнами Антанти за поразку в Галицькій битві.

19 жовтня 1915 року вдруге одружився. З 25 листопада 1916 року — фельдмаршал. У 1918 році отримав титул графа.

Внаслідок розбіжностей з новим імператором Карлом I, 1 березня 1917 року пішов у відставку; був відправлений на Італійський фронт. Після війни написав мемуари: «З моєї служби. 1906–1918 рр.» (в 5-ти томах, 19211925) та «Початок життя: військова служба в 1878–1882» (1925).

Після війни фон Гетцендорф мешкав у Інсбруку, а з 1922 року — у Відні. Незадовго перед смертю переїхав до Вюртембергу. Помер 25 серпня 1925 року на курорті Бад-Мергентхайм; похований з почестями на віденському цвинтарі Гітцінг.

Посилання[ред.ред. код]


  1. http://www.britannica.com/topic-browse/History/Age-of-Revolutions/Austria-Hungary