Амілодекстрин

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Амілодекстри́нполісахарид, початковий продукт гідролітичного розщеплення крохмалю.

Амілодекстрин являє собою відносно короткі ланцюжки глюкози, тому, на відміну від амілози, не утворює гелів при підвищенні концентрації, а також практично не розщеплюється альфа-амілазою. Амілодекстрин практично не розщеплюється в кишечнику.[1]

Амілодекстрин використовують у фармацевтичній промисловості як інертний носій для діючої речовини в складі таблеток.[1]

Амілодекстрин отримують шляхом обробки амілопектинів ізоамілазами[en] або пулуланазами[en].[1]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в A-C Eliasson (1 серпня 2004). Starch in Food: Structure, Function and Applications. Elsevier. с. 135—136. ISBN 978-1-85573-909-3.(англ.)

Література[ред. | ред. код]