Арутюнян Олександр Отарійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Арутюнян Олександр Отарійович
Народився 23 липня 1954(1954-07-23) (68 років)
Ткварчелі, Республіка Абхазія
Громадянство Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Flag of Ukraine.svg Україна
Діяльність актор
Alma mater Ростовський коледж мистецтвd (1980)
Заклад Тобольський державний драматичний театр імені Петра Єршоваd, Сухумський державний російський театр драми імены Фазіля Іскандераd і Донецький академічний ордена Пошани обласний російський драматичний театр
Нагороди та премії
Заслужений артист України

Олександр Отарійович Арутюнян (нар. 23 липня 1954, Ткварчелі) — український актор, театральний режисер і композитор; заслужений артист України з 18 травня 2013 року[1]. Голова комітету культури у Вірменській громаді Маріуполя[2].

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 23 липня 1954 року в місті Ткварчелі (нині Абхазія, Грузія). Його батько був інженером-будівельником, а мати медичним працівником. Згодом сім'я переїхала до Сухумі. Після закінчення школи поступив до будівельного інституту, де провчився всього рік, після чого його відрахували за неуспішність. 1971 року вступив до Ленінградського будівельного інституту, де також не довчився. Протягом 1973—1975 років служив в Радянській армії в Чехословаччині[2]. Після демобілізації навчався в Ростовському училищі мистецтв, яке закінчив у 1980 році[3].

Працював у Тобольському драматичному театрі, Сухумському державному театрі юного глядача, Дніпропетровському театрі юного глядача імені Ленінського комсомолу. З 1989 року — актор Донецького обласного російського драматичного театру[3].

Творчість[ред. | ред. код]

Ролі у кіно
  • кавказець — «Репортаж» (1995);
  • продавець — «Зачароване кохання» (2008);
  • катала Рашад — «Шулер» (2013);
  • дідусь Тимур — «За першого зустрічного» (2020).
Театральні ролі

Як режисер поставив вистави: «Мауглі» за Кіплінгом, «Лавка» Олександра Гельмана, «Набережна» Юліу Едліса. Був головним режисером святкування дня міста Маріуполя. Багато років був постановником та автором сценаріїв видовищних конкурсів — «Міс Маріуполь», «Пані Донбас» у Маріуполі та «Перша леді» у Києві. Вів популярну передачу «Люди на блюді» на Маріупольському телеканалі Сігма[2].

Як композитор написав понад сорок творів для вистав, зокрема його музика грає у виставі «Червона квіточка»[2].

Автор книги спогадів «Про життя… Про театр… Про себе…», яка оповідає про його життя, про події, які відбувалися з ним протягом усього його життя, про зустрічі з багатьма відомими людьми[4].

Примітки[ред. | ред. код]