Аугушту Інасіу

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Аугушту Інасіу
Особисті дані
Повне ім'я Аугушту Суареш Інасіу
Народження 1 лютого 1955(1955-02-01) (69 років)
  Лісабон, Португалія
Зріст 179 см
Громадянство  Португалія
Позиція захисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1975–1982 Португалія «Спортінг» 168 (4)
1982–1989 Португалія «Порту» 157 (2)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1976–1986 Португалія Португалія 25 (0)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
1990–1991 Португалія «Ріу Аве»
1994–1996 Португалія «Порту» (асист.)
1996 Португалія «Марітіму»
1996–1997 Португалія «Фелгейраш»
1997–1999 Португалія «Марітіму»
1999 Португалія «Шавіш»
1999–2001 Португалія «Спортінг»
2001–2003 Португалія «Віторія» (Гімарайнш)
2004 Португалія «Белененсеш»
2004 Катар «Аль-Аглі» (Доха)
2005–2006 Португалія «Бейра-Мар»
2006–2007 Греція «Іонікос»
2007–2008 Іран «Фулад»
2008–2009 Ангола «Інтер» (Луанда)
2009–2010 Португалія «Навал»
2010–2011 Португалія «Лейшойнш»
2012 Румунія «Васлуй»
2013 Португалія «Морейренсе»
2016–2017 Португалія «Морейренсе»
2017 Єгипет «Замалек»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Аугушту Інасіу (порт. Augusto Inácio, нар. 1 лютого 1955, Лісабон) — португальський футболіст, що грав на позиції захисника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер.

Виступав за клуби «Спортінг» та «Порту», а також національну збірну Португалії. Один з небагатьох, хто був чемпіоном Португалії і як гравець, і як тренер. За 20 років кар'єри тренера побував у багатьох країнах і клубах Португалії.

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Вихованець клубу «Спортінг». В сезоні 1975/76 він дебютував у вищому дивізіоні Португалії. З моменту дебюту він був основним гравцем «Спортінга». Він досяг перших успіхів у «Спортингу» у 1978 році, коли виграв Кубок Португалії. Два роки по тому, вперше у своїй кар'єрі, він виграв чемпіонат Португалії, а в 1982 році він добився з командою «золотого дубля» — виграв чемпіонат і кубок країни. У «Спортінгу» він загалом зіграв сім сезонів, і за цей період провів 168 матчів, в яких він забив 4 голи.

1982 року, у віці 27 років, перейшов до клубу «Порту», за який відіграв 7 сезонів. У 1984 році він виграв португальський Кубок з «Порту». Того ж року він став фіналістом Кубка володарів кубків УЄФА 1983/84, але він не зіграв у цьому матчі, в якому його клуб програв «Ювентусу» (1:2). У 1985 році він вперше став чемпіоном країни з «Порту», а в 1986 році захистив з ним титул. У свою чергу, в 1987 році він зіграв у фіналі Кубка європейських чемпіонів 1986/87, вигравши у «Баварії» (2:1). У тому ж році він також виграв Суперкубок УЄФА та Міжконтинентальний кубок. У 1988 році він виграв останні трофеї в своїй кар'єрі — він виграв чемпіонат і кубок Португалії. Завершив професійну кар'єру футболіста виступами за команду «Порту» у 1989 році, і в кольорах клубу зіграв 157 ігор і забив 2 голи.

Виступи за збірну[ред. | ред. код]

5 грудня 1976 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Португалії в матчі кваліфікації на чемпіонат світу 1978 року проти збірної Кіпру (2:1).

У складі збірної був учасником чемпіонату світу 1986 року у Мексиці, де зіграв у всіх трьох матчах, а останній матч групової стадії, в якому він відіграв всі 90 хвилин зустрічі проти Марокко (1:3), став його останнім матчем за збірну. Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 11 років, провів у формі головної команди країни 25 матчів.

Кар'єра тренера[ред. | ред. код]

Розпочав тренерську кар'єру 1990 року, очоливши тренерський штаб клубу «Ріу Аве». Наступним клубом став «Порту», тоді він був одним з помічником англійського фахівця Боббі Робсона.

Був тренером лісабонського «Спортінга» з 1999 по 2001 роки. У сезоні 1999/00 допоміг «Спортінгу» вперше за 18 років стати чемпіоном Португалії[1]. Він також тренував «Шавіш», «Марітіму», «Віторія» (Гімарайнш) та «Бейра-Мар».

У сезоні 2005/06 Інасіу допоміг «Бейра-Мару» стати чемпіоном Сегунда ліги і вийти Лігу Сагріш. Але Аугушту був звільнений після дев'яти матчів, в яких «Бейра-Мар» набрав 6 очок. Після цього відправився в грецький «Іонікос». Був звільнений 15 січня 2007 року після розгромної поразки від «Панатінаїкоса».

Через десять днів Інасіу став тренером іранського «Фулада». Незважаючи на виліт клубу у Лігу Азадеган Аугушту продовжив контракт з клубом на наступний сезон. У травні 2008 року став головним тренером ангольського «Інтера» p Луанди. Влітку 2009 року був звільнений.

13 вересня того ж року повернувся до Португалії і на один рік став тренером «Навала». У тому сезоні клуб до Інасіу набрав лише 1 очко в 4 матчах, але в підсумку завершив сезон на 8 місці.

В кінці січня 2012 року Інасіу підписав контракт з румунським клубом «Васлуй»[2]. Наступного року повернувся в Португалію, де очолив «Морейренсе», яке не зумів врятувати від вильоту, після чого покинув клуб, ставши спортивним директором «Спортінга»[3].

Наприкінці листопада 2016 року Інасіу знову очолював «Морейренсе», з яким виграв перший трофей в історії клубу — Кубок португальської ліги[4]. 20 березня 2017 року він був звільнений з посади[5]. 7 квітня став тренером клубу єгипетської Прем'єр-ліги «Замалек»[6], але розірвав свій півторарічний контракт вже наприкінці липня[7].

Титули і досягнення[ред. | ред. код]

Як гравця[ред. | ред. код]

«Спортінг»: 1979–80, 1981–82
«Порту»: 1984–85, 1985–86, 1987–88
«Спортінг»: 1977–78, 1981–82
«Порту»: 1983–84, 1987–88
«Порту»: 1983, 1984, 1986
«Порту»: 1986–87
«Порту»: 1987
«Порту»: 1987

Як тренера[ред. | ред. код]

«Спортінг»: 1999–00
«Морейренсі»: 2016–17

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Oliveira joins Benfica [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]; BBC Sport, 6 December 2000
  2. ↑ Augusto Soares Inacio – noul tehnician principal al Vasluiului! [Augusto Soares Inacio – new manager of Vaslui!] (Romanian) . January 2012. Архів оригіналу за 3 лютого 2012. Процитовано 29 January 2012.
  3. ↑ É oficial: Sporting contrata Leonardo Jardim por dois anos [It's official: Sporting hire Leonardo Jardim for two years]. Público (Portuguese) . 20 травня 2013. Архів оригіналу за 8 листопада 2013. Процитовано 6 грудня 2015.
  4. ↑ Moreirense faz história e vence Taça da Liga [Moreirense make history and win League Cup] (Portuguese) . TSF. 29 січня 2017. Архів оригіналу за 22 квітня 2019. Процитовано 31 січня 2017.
  5. ↑ Augusto Inácio deixa Moreirense [Augusto Inácio deixa Moreirense] (Portuguese) . TSF. 20 березня 2017. Архів оригіналу за 4 квітня 2017. Процитовано 4 квітня 2017.
  6. ↑ Inácio signs contract to coach Zamalek S.C. Egypt Today. 7 квітня 2017. Архів оригіналу за 13 червня 2017. Процитовано 27 липня 2017.
  7. ↑ Augusto Inácio rescinde com o Zamalek [Augusto Inácio cuts ties with Zamalek]. O Jogo (Portuguese) . 27 липня 2017. Архів оригіналу за 27 липня 2017. Процитовано 27 липня 2017.

Посилання[ред. | ред. код]

Португалія
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Аугушту_Інасіу&oldid=41398170