Бедринець звичайний

Бедринець ломикаменевий
Біологічна класифікація
Царство:	Рослини (Plantae)
Клада:	Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада:	Покритонасінні (Angiosperms)
Клада:	Евдикоти (Eudicots)
Клада:	Айстериди (Asterids)
Порядок:	Аралієцвіті (Apiales)
Родина:	Окружкові (Apiaceae)
Рід:	Бедринець (Pimpinella)
Вид:	Бедринець ломикаменевий (P. saxifraga)
Біноміальна назва
	Pimpinella saxifraga; L., 1753

Бедринець звичайний^[1], бедринець ломикаменевий^[2] (Pimpinélla saxífraga) — багаторічна трав'яниста рослина, типовий вид^[3] роду бедринець (Pimpinella) родини окружкові (Apiaceae).

У давніх легендах вважалось, що рослина здатна, вкоріняючись, ломити камінь, про що свідчить латинська видова назва.^[4]

Поширення[ред. | ред. код]

Росте по усій Європі, у тому числі по всій Україні, у помірній зоні Азії^[5].

Зустрічається на кам'янистих вапнякових схилах, пагорбах, пісках, сухих луках, посеред чагарників, на узбіччях доріг та полів.

Ботанічний опис[ред. | ред. код]

Корінь веретеноподібний, гіллястий, коренева шийка покрита волокнистими залишками відмерлих листків.

Стебло висотою 15—80 см, прямостояче, округле, тонко ребристе, щільне, з розеткою прикореневих листків при основі, гіллясте, з листками тільки у нижній частині, вгорі майже безлисте, листки і стебло з коротким опушенням або майже голі.

Листки перисті. Нижні, разом з черешками, довжиною 10—20 см, з яйцеподібними або округлояйцеподібними, тупими, велико-зубчастими, коротко черешковими або сидячими листочками, 3—5 пар; кінцевий листочок часто трилопатевий або трироздільний. Середні стеблові з більш глибоко розсіченими на вузькі частки листочками, при основі клиноподібні, майже двічі перисті, сидячі на піхвах. Верхні — з простою перистою або трироздільною дрібною пластинкою та ланцетоподібними або майже лінійними частками. Верхні листки з редукованою пластинкою.

Зонтичні суцвіття із 6—21 тонкими голими променями, у поперечнику 5—8 см, щиткоподібні; обгортка та обгорточки відсутні. Зубців чашечки 5, не виражені. Пелюстки білі, рідко рожеві, довжиною близько 1 мм, зовні щетинисто-волосисті, на верхівці виїмчасті, з часткою, відігнутою всередину. Тичинок п'ять.

Насінини голі, коротко яйцеподібні, довжиною 2—2,5 мм, шириною 1—1,5 мм.

Застосування[ред. | ред. код]

У харчуванні[ред. | ред. код]

Насіння використовується у кулінарії, кондитерській та хлібопекарній промисловості як замінник анісу та кмину.

Народи Кавказу готують на весні свіжі салати з молодих прикореневих листків бедринця.

Зонтики з квітами кладуть у розсіл під час соління огірків, каперсів, помідорів тощо.

З бедринцем готують всілякі настоянки та ароматизоване пиво.^[6].

У медицині[ред. | ред. код]

Як лікарська рослина застосовується за народним досвідом: відхаркувальний, сечогінний та засіб, що регулює функціональну діяльність шлунково-кишкового тракту, збуджує та заспокоює нервову систему (при сильному болі, від кашлю та астми).

Рослина охоче поїдається тваринами на пасовищах та у сіні. Домішка його до травостою або сіна збуджує апетит, підвищує надої молока у сільськогосподарських тварин.