Ірина Бокова

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Irina Bokova UNESCO.jpg

Ірина Георгієва Бокова (болг. Ирина Георгиева Бокова; нар. 12 липня 1952(19520712), Софія, Болгарія) — державний діяч Болгарії, член Болгарської соціалістичної партії, дипломат, Генеральний директор ЮНЕСКО з 2009 р.

Біографія[ред.ред. код]

Походить з компартійно-номенклатурної родини. Батько, Георгі Боков, був одним з керівників Болгарської комуністичної партії, головним редактором її офіційного органу — газети «Работническо дело» та секретарем ЦК БКП.

Старший брат Філіп Боков — випускник (1972) Московського державного інституту міжнародних відносин (МДІМВ), політичний діяч Болгарії, надзвичайний та повноважний посол Болгарії в Словенії.

Ірина Бокова теж закінчила московський МДІМВ в 1976 році за фахом «міжнародні відносини».

У 1977–1992 працювала в Міністерстві закордонних справ Болгарії в напрямку співробітництва з Організацією Об'єднаних Націй, 1982–1984 — у постійному представництві Народної Республіки Болгарія при ООН.

У 1990 обрана депутатом Великих народних зборів Болгарії.

У 1992–1994 навчалася за програмою НАТО для Центральної та Східної Європи, спеціалізуючись на питаннях захисту прав меншин.

У 1995–1996 була заступником, першим заступником міністра закордонних справ Болгарії та урядовим секретарем з питань європейської інтеграції.

З листопада 1996 по лютий 1997 І.Г. Бокова — міністр закордонних справ Болгарії до відставки голови кабінету міністрів Жана Виденова.

Після відставки з цієї посади очолила створений нею Європейський політичний форум, мета якого — сприяння європейській інтеграції Болгарії та популяризація європейських цінностей.

У 2001–2005 була депутатом Народних зборів Болгарії, секретарем парламентської фракції соціалістичного спрямування «Коаліція за Болгарію».

У 2005 призначена надзвичайним та повноважним послом Болгарії у Франції та Постійним представником Болгарії в ЮНЕСКО.

22 вересня 2009 була рекомендована Виконавчою радою ЮНЕСКО на посаду Генерального директора. Її кандидатуру затвердила Генеральна конференція ЮНЕСКО 15 жовтня 2009 року. Попередником Ірини Бокової на цій посаді був Коіхіро Мацуура.

Підтримка дій Асада і Путіна в Сирії[ред.ред. код]

Після захоплення Ісламської державою в 2016 році сирійського міста Пальміра, який є об'єктом Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, історична частина Пальміри була бойовиками ІДІЛ частково знищена. На прикінці березня 2016 сирійські війська, що лишаються вірними диктатору Башара Асаду, за підтримкою ВПС Росії та ліванської шиїтської терористичної організації Хезболла здійснили наступ на Пальміру. Вони відвоювали назад зруйноване місто. Ірина Бокова привітала цей наступ в якості Генерального директора ЮНЕСКО.[1]

Посилання[ред.ред. код]