Будинок «Слово» (фільм, 2021)
Будинок «Слово»: Нескінчений роман | |
|---|---|
 | |
| Жанр | історична драма, детектив |
| Режисер | Тарас Томенко |
| Продюсер | Юлія Чернявська, Олег Щербина, Пилип Іллєнко, Ростислав Мартинюк |
| Сценарист | Тарас Томенко, Любов Якимчук |
| У головних ролях | Довженко В'ячеслав Валерійович, Попенко Геннадій Миколайович, Одинокий Юрій Дмитрович, Ніна Набока, Кошкіна Марина Олександрівна, Роман Ясіновський і Євген Ламах |
| Оператор | Михайло Любарський |
| Композитор | Алла Загайкевич |
| Художник | Шевкет Сейдаметов |
| Кінокомпанія | FRESH PRODUCTION GROUP |
| Тривалість | 120 хв. |
| Мова | українська |
| Країна |  Україна |
| Рік | 2024 |
| Дата виходу | 2024 |
| Кошторис | ₴60 млн. ($2.3 млн.) |
| IMDb | ID 15485194 |
 Будинок «Слово»: Нескінчений роман у Вікіцитатах | |
«Будинок „Слово“: Нескінчений роман» (англ. «Slovo» House: Unfinished Novel) — український повнометражний художній фільм режисера Тараса Томенка — драматична історія українських письменників, яких зібрали в одному будинку під одним дахом, щоб змусити їх працювати в ім'я системи. Історія про те, як комуністичний рай перетворюється на комуністичне пекло.
Світова прем'єра фільму відбулась 2021 року на 37-му Варшавському кінофестивалі. Українська прем'єра фільму відбулась у Чернівцях 17 червня 2022 року на фестивалі Миколайчук OPEN[1]. В прокаті — з 9 травня 2024 року.
1927 року у Харкові за наказом Сталіна збудовано особливий будинок. Тут оселилися кращі українські митці — поети, письменники, художники та режисери. Сама лише можливість жити тут вже була для тогочасних творців визнанням. Якось у будинку з'являється новенький. Він працює коректором преси та понад усе мріє влитися в когорту провідних письменників. Аби оселитися тут йому дійсно знадобився талант — талант підслуховувати та переповідати все почуте агенту НКВС[2].
- Дмитро Вікулов — Остап Вишня
- Борис Георгієвський
- Ігор Гнєзділов
- Євген Гудзь
- Денис Драчевський
- Остап Дзядек — Василь Седляр
- В'ячеслав Довженко — Микола Хвильовий[3]
- Олег Іваниця — гість з Німеччини (Бертольт Брехт), який високо оцінив твір «Комунари» ніби авторства Акімова
- Андрій Ісаєнко — Майк Йогансен[3]
- Марина Кошкина — Галя, працівниця їдальні будинку «Слово»
- Слава Красовська — Наталія Ужвій
- Євген Ламах — Іван Багряний
- Андрій Май — Володимир Сосюра
- Ніна Набока — Валя, працівниця їдальні будинку «Слово»
- Юрій Одинокий — Менер, працівник НКВС[4]
- Дмитро Олійник — Володимир Акімов[5]
- Дмитро Орлов
- Анжеліка Петровська — продавчиня квітів
- Геннадій Попенко — Михайль Семенко[3]
- Тіана Рейс
- Світлана Салацька
- Олена Світлицька — Валентина Чистякова
- Серафіма
- Анна Соколова
- Станіслав Сукненко — Лесь Курбас
- Костянтин Темляк — Павло Тичина
- Роман Халаїмов — Аркадій Любченко
- Валерія Ходос — Раїса Троянкер[3]
- Юлія Чепурко — Марія Сосюра
- Дмитро Чернов — Іван Микитенко
- Денис Щацький
- Олександр Ярема — гість з Німеччини
- Роман Ясіновський — Григорій Епік[3]
Історична драма «Будинок „Слово“. Нескінчений роман» знята Тарасом Томенком за сценарієм, написаним ним спільно з Любов'ю Якимчук. У 2017 році він зняв документальний фільм «Будинок „Слово“», робота над яким надихнула на подальше дослідження епохи та персоналій. Проєкт художнього фільму став одним з переможців конкурсу від Держкіно та отримав державне фінансування, що покрило половину витрат на виробництво.
За словами сценаристки Любові Якимчук, «Це драма з детективними елементами. (…) У стрічці зображена радянська агентура, таємна система її роботи (ми вивчили це за тодішніми агентурними методичками), міське харківське життя з театрами й кав'ярнями, а в одному епізоді також зображене українське село, що тоді переживало Голодомор»[6]. «Після повномасштабного вторгнення є величезний запит на інформацію про покоління 20-х, про розстріляне відродження, — говорить Якимчук і додає — Можливо, хтось у фільмі вперше почує ці імена літераторів. Я сподіваюсь, що поширення інформації про це покоління будуть продовжуватися. Сподіваюсь, що після фільму люди захочуть прочитати когось з цих авторів»[2].
Проєкт картини став одним із переможців 10-го конкурсного відбору Держкіно. Сума державної фінансової підтримки фільму становить 30 млн 22 тис. 698 грн і є половиною від загальної вартості виробництва[7].
Стрічка викликала ажіотаж на фестивалі Kharkiv MeetDocs у столичному кінотеатрі «Жовтень»: на один сеанс усі квитки були розкуплені, довелося влаштувати додатковий, на який також усе розмели.[8]
24 лютого 2023 року в залі Сейму Литви у Вільнюсі відбувся показ фільму. Ця подія була присвячена річниці повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну. Стрічку представляли продюсери Пилип Іллєнко, Олег Щербина та Ростислав Мартинюк[9][10].
Кінооглядач Ігор Кромф назвав повнометражний ігровий дебют Тараса Томенка «однією з найліпших історичних драм у сучасному українському кіно»[11]. Юрій Луканов доходить висновку, що «Саме це створює проблему у сприйнятті цього матеріалу. Вигадувати кулуарні епізоди, які неможливо перевірити, але які логічно вписуються у розвиток подій — не викликає заперечень. Та коли вигадуються факти, котрі претендують на роль історичних, які легко перевірити, то це може поставити під питання довіру до всього фільму. Особливо якщо глядачі — люди, котрі не дуже заглиблені в матеріал»[12]. Публіцист Віталій Портников розглядає фільм як привід для обговорення мешканців Будинку як таких, хто «намагався творити й досягти успіху в умовах фактичної втрати державності»[13]. А Віталій Гордієнко, автор каналу «Загін кіноманів», акцентує на тому, що сценарна команда пішла на пожертвування історіями представників Розстріляного відродження заради розкриття вигаданого героя Акімова, й підкреслює незмінність персонажа Миколи Хвильового протягом всього фільму[14].
На Міжнародному кінофестивалі у Кошицях, що проходив з 8 до 10 червня 2022 року, фільм отримав нагороду «Найкращий ігровий фільм»[1].
У листопаді 2022 року фільм отримав одразу чотири нагороди на Міжнародному кінофестивалі «I Will Tell» (Флорида, США)[15].
1 червня 2024 року Блаженнійший Митрополит Київський і всієї України Епіфаній зустрівся у своїй резиденції з творцями фільму і відзначив творців та меценатів стрічки церковними нагородами[16].
- З чого ми збудували «Будинок „Слово“». Відповідаючи глядачам Любов Якимчук для «Української правди» (травень 2024)
- Фільм "Будинок «Слово». Що правда, а що вигадка
- Знищені митці в попкультурі: а чому б і ні? Андрій Кокотюха для «Детектор медіа»
- «Будинок „Слово“. Нескінченний роман» — новий український шедевр? «Суспільне Культура»
- Що за фасадом «Будинку “Слово”» – Віра Агеєва, Ростислав Семків («Шалені авторки»)
- Семеняк В. Будинок «Слово» - пастка для письменників// "Вільне життя плюс". - 2024.- 19 червня.
- ↑ а б Поліна ГОРЛАЧ (17 червня 2022). Фільм «Будинок Слово. Нескінченний роман» отримав відзнаку Міжнародного кінофестивалю в Кошице. Суспільне.
- ↑ а б "Будинок "Слово". Про що фільм. BBC News Україна (укр.). 10 травня 2024. Процитовано 23 травня 2024.
- ↑ а б в г д Ярослав ПІДГОРА-ГВЯЗДОВСЬКИЙ (2 серпня 2018). Кіборги стали поетами: як знімають ігровий фільм «Будинок „Слово“» про Розстріляне Відродження (укр.). «Детектор медіа». Архів оригіналу за 12 вересня 2018. Процитовано 13 вересня 2018.
- ↑ В Україні розпочалися зйомки художнього фільму «Будинок „Слово“». Архів оригіналу за 1 травня 2022. Процитовано 9 березня 2021.
- ↑ Наталія КУШНІРЧУК (17 травня 2024). «Я ненавиджу свого персонажа» – Дмитро Олійник про роль у «Будинок „Слово“. Нескінчений роман» (укр.). «Читомо». Процитовано 17 травня 2024.
- ↑ «Слово», завдяки якому з'явилося Українське Відродження. amnesia.in.ua. Архів оригіналу за 28 січня 2019. Процитовано 28 січня 2019.
- ↑ У виробництві художній фільм Тараса Томенка «Будинок „Слово“» [Архівовано 28 грудня 2017 у Wayback Machine.]. Держкіно, 21/12/2017
- ↑ Матриця по-українськи. У фільмі "Будинок "Слово" Хвильовий-Нео стріляє в агента НКВС, схожого на Путіна. ФОКУС (укр.). 8 жовтня 2022. Процитовано 17 лютого 2023.
- ↑ Показ художнього фільму «Будинок «Слово. Нескінчений роман» в залі Сейму Литовської Республіки у Вільнюсі. usfa.gov.ua (uk-Uk) . Процитовано 17 лютого 2023.
- ↑ У Сеймі Литви показали український фільм "Будинок "Слово". Нескінчений роман". lrt.lt (укр.). 28 лютого 2023. Процитовано 3 березня 2023.
- ↑ Ігор КРОМФ (9 травня 2024). «Будинок “Слово”. Нескінчений роман». Протистояння молі й генія (укр.). «Лівий берег». Процитовано 17 травня 2024.
- ↑ Юрій ЛУКАНОВ (15 травня 2024). «Ложка дьогтю у діжку меду «Будинку “Слово”» (укр.). «Детектор медіа». Процитовано 17 травня 2024.
- ↑ Віталій ПОРТНИКОВ (19 травня 2024). Будинок «Слово» (укр.). «Збруч». Процитовано 22 травня 2024.
- ↑ Віталій ГОРДІЄНКО (15 травня 2024). «Будинок Слово» – вразить всіх? Огляд фільму (укр.). «Загін Кіноманів». Процитовано 17 травня 2024.
- ↑ «Будинок «Слово. Нескінчений роман» отримав нагороди на I Will Tell International Film Festival. usfa.gov.ua (uk-Uk) . Процитовано 17 лютого 2023.
- ↑ Предстоятель відзначив творців фільму «Будинок „Слово“: Нескінчений роман». OCU (укр.). 1 червня 2024. Процитовано 1 червня 2024.
 | |
|---|---|
| Нормативний контроль |