Загайкевич Алла Леонідівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Алла Загайкевич)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Алла Загайкевич
Зображення
Алла Загайкевич на Одеському міжнародному кінофестивалі, 2014
Основна інформація
Дата народження 17 грудня 1966(1966-12-17) (53 роки)
Місце народження Хмельницький, СРСР
Громадянство Україна Україна
Національність українка
Професія композитор
Освіта Національна музична академія України імені П. І. Чайковського
Жанр академічна музика, електронна музика
Колективи Electroacoustic's Ensemble
Лейбл Nexsound
Нагороди
Офіційний сайт
CMNS: Файли у Вікісховищі

Алла Леонідівна Загайке́вич (нар. [17 грудня 1966(19661217), Хмельницький) — українська композиторка, учасниця багатьох міжнародних фестивалів сучасної музики в Україні, Франції, Швеції, Японії, Китаї, Росії, Чехії, Литві, Канаді, Німеччині, Польщі. Авторка численних музикознавчих статей у наукових збірках і журналах в Україні та за кордоном. Володарка багатьох ґрантів і нагород. Поєднує роботу в академічних концертних жанрах (симфонічна, камерна, електроакустична музика, камерна опера) та в сучасних мультидисциплінарних проектах (аудіо-візуальні інсталяції, перформанси, музика до кінофільмів і театральних вистав). В електроакустичних перформансах виступає з виконавцями нової імпровізаційної музики.

Біографічні відомості[ред. | ред. код]

Навчалася в Київській державній консерваторії ім. П. І. Чайковського в класі професора Юрія Іщенка (19851990) та в Інституті дослідження й координації акустики/музики (IRCAM) у Парижі (19951996). У 19861999 роках була учасницею гурту «Древо» (керівник Є. Єфремов).

З середини 90-х років активно пропагувала академічну електроакустичну музику в Україні, співпрацювала з музикантами експериментальної електронної музики.

З 1998 року викладає на кафедрі музично-інформаційних технологій Національної музичної академії України, де за сприяння Міжнародного фонду «Відродження» заснувала студію електроакустичної музики.

Алла Загайкевич є кураторкою міжнародних проектів електроакустичної музики «Електроакустика» (з 2003), «ЕМ-візія» (з 2005), головою Асоціації електроакустичної музики при Київській організації СКУ (з 2010)[1].

2004 року за музику до фільму Олеся Саніна «Мамай» була нагороджена Національною премією України ім. Олександра Довженка[2].

У 2009 року заснувала міжнародний проект Electroacoustic's ensemble, де виступила як композиторка, програмістка, виконавиця на електроакустичних інструментах.

Список основних творів[ред. | ред. код]

Марек Холоневський, Алла Загайкевич і Панайотіс Кокорас. Київ, 8 квітня 2017

Алла Загайкевич є авторкою симфонічної та камерної музики, камерної опери, електроакустичних і мультимедійних творів, музики до кінофільмів тощо.

Опера[ред. | ред. код]

  • 1997 — «Числа і вітер» («Малюнки з пам'яті»), камерна опера за поезією та живописом Миколи Воробйова, 50’

Оркестрові твори[ред. | ред. код]

  • 1990 — Симфонія на поезію В.Маяковського (російською мовою) для баритона та симфонічного оркестру, 20’
  • 1993 — Intermezzo для симфонічного оркестру, 12’
  • 1995 — «Musique Aveugle» («Сліпа музика») для фортепіано та струнного оркестру, 15’
  • 2007 — Концерт для віолончелі з оркестром в двох частинах, 17’
  • 2010 — «Cantos: Island» для трьох віолончелей та п'ятнадцяти струнних, 12’

Камерно-інструментальні та камерно-вокальні твори[ред. | ред. код]

  • 1991 — Тріо для скрипки, віолончелі і фортепіано, 14’
  • 1994 — «Не відриваючись від землі» для скрипки, гітари та баяна, 14’
  • 1997 — «Маре-X-невідомість» для сопрано та фортепіано на візуальну поезію Андрія Чужого, 12’
  • 1998 — Interlude для флейти, кларнету, фаготу, валторни, тромбону, перкусії, фортепіано, скрипки, альта, віолончелі та контрабасу, 11’
  • 1998 — «Подорожі тіней» для тромбона, перкусії та контрабасу, 11’
  • 2001 — «Гравітація» для двох віолончелей, 7’
  • 2004 — «Вітер, каміння, квіти» для баяну соло, 7’
  • 2005 — «Повітряна механіка» для флейти, кларнету, перкусії, фортепіано, скрипки, віолончелі, 17’
  • 2007 — Терцет для кларнета, скрипки та віолончелі, 10’
  • 2008 — «Підземною рікою» для флейти, кларнета, гобоя, фортепіано, 11’
  • 2009 — Струнний квартет, 12’
  • 2010 — «Blicke der Verliebten» (for Recherche Ensemble) для восьми виконавців, 7’

Електроакустичні та мультимедійні твори[ред. | ред. код]

  • 1996 — «І поволі кружляючи я увійду в небесний став» (музика після вірша «Короп» Олега Лишеги) для кларнета/бас-кларнета, фагота, контрабаса та електронного запису, 13’
  • 2000 — «COSI FAN TUTTI» — електронна музика до аудіо-візуальної інсталяції, відео — Оксана Плисюк, 46’
  • 2002 — «Геронея» — електроакустичний твір для фагота, фортепіано, скрипки, віолончелі та електронного запису, 12’
  • 2002 — «Тікати. Дихати. Мовчати.» — електроакустичний перформанс для скрипки, голосу, фортепіано, електронного запису та обробки в реальному часі, 45’
  • 2003 — «PAGODE» — електроакустичний твір для блок — флейти, електронного запису та обробки в реальному часі, 9’
  • 2003 — «MOTUS» для електронного запису, 10’
  • 2004 — «Пори року на Майдані» — електронна музика до аудіо-візуальної інсталяції, відео — Оксана Плисюк; у творі використано вірші Юрія Андруховича у виконанні автора, 15’
  • 2005 — «LABORINTUS — EXITUS» — електроакустичний твір для кларнету та електронного запису, 10’
  • 2006 — «TRANSPARENCY» — електроакустичний твір для скрипки та електронного запису, 9’ (відео-арт — Вадим Йович)
  • 2006 — «PAGODE — VISION»- електроакустичний твір для квартету блок-флейт та електронного запису, 9’
  • 2008 — «VENEZIA» — електроакустичний твір для віолончелі, електронного запису та обробки в реальному часі, 16’ (відео-арт — Вадим Йович)
  • 2008 — «VENEZIA — VISION» — електроакустичний перформанс для віолончелі, електронного запису та обробки в реальному часі, 30’ (відео-арт — Вадим Йович)
  • 2009 — «GO» — електроакустичний твір для шенгу, ерху, перкусії та електронного запису, 10’
  • 2009 — «SUD/EST» — електроакустичний аудіо-візуальний перформанс для змінного складу виконавців, 30’ (відео-арт — Вадим Йович)
  • 2009 — «.засинаючи: прокидатися.. злітаючи: занурюватися» — електроакустична інсталяція до проекту «МАВКА» (художник — Майкл Мерфенко), 46’
  • 2010 — «Contre S.» (присвячено Guy Debord) — електроакустичний перформанс для Electroacoustic's Ensemble, 15’
  • 2010 — «NORD/OUEST» — електроакустичний перформанс для фольклорного голосу, скрипки, сопілки, перкусії, терменвоксу та електроніки, 48’
  • 2011 — «Contre S.» (присвячено Guy Debord) for Kontra-Trio — електроакустичний твір для контрабасової флейти, контрабас-саксофона, туби та електронного запису,15’
  • 2011 — «Mithe IV : KS» (присвячено Karol Symanowski) — електроакустичний твір для скрипки та електроніки, 7’
  • 2011 — «Musique naïve» (присвячено САТ trio) — електроакустичний перформанс для баяну, гітари, терменвоксу та електроніки, 30’
  • 2011 — «Life as Music» — генерована в реальному часі композиція для гобоя, кларнета in B, альт-саксофона, перкусії та контрабасу, 15’
  • 2015 — Друже Лі Бо, для бандури та електроніки

Хорові та вокальні твори[ред. | ред. код]

  • 1996 — «Ausgesetzt auf den Bergen des Herzens» — камерна кантата для сопрано, органу та струнних на вірші Райнер Марія Рільке, 12’
  • 1999 — «Човен» — мотет для сопрано, меццо-сопрано та баритона на вірші Миколи Воробйова , 12’
  • 2002 — «The Way to the Great River» («Подорож до Великої ріки») на текст Олега Лишеги (англійською мовою) для сопрано та 8-ми інструменталістів, 10’
  • 2004 — «ECCE JUVENTA ANNI» — кантата на вірші Г. Сковороди для сопрано, хору та симфонічного оркестру, 14’

Фортепіанні твори[ред. | ред. код]

  • 2007 — «Luceo» для фортепіано, 4’ (фортепіанна мініатюра)
  • 2009 — «Cascades» для фортепіано, 5’ (фортепіанна мініатюра)

Музика до кінофільмів[ред. | ред. код]

  • 1991 — «Сховок» (реж. Неля Пасічник)
  • 1994 — «Тисьмениця» (реж. Неля Пасічник)
  • 2003 — «Мамай» (реж. Олесь Санін)
  • 2005 — «SH» (реж. Ярослав Лупій)
  • 2005 — «Олігарх» (реж. О. Росіч)
  • 2006 — «Ілюзія існування» (реж. Вадим Йович)
  • 2014 — «Поводир» (реж. Олесь Санін)
  • 2017 — «Будинок "Слово"» (реж. Тарас Томенко)

Примітки та посилання[ред. | ред. код]

  1. Національна спілка композиторів України, стаття Загайкевич Алла Леонідівна
  2. Офіційний сайт Верховної ради України, Указ Президенка України № 920/2004 «Про присудження Державної премії України імені Олександра Довженка 2004 року», редакція від 18.08.2004.

Джерела[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Бондаренко А. ІВиявлення і аналіз акустичних подій в електронній музиці (на прикладі «мотус» А. Загайкевич) // Питання культурології : зб. наук. праць. Вип. 31 / М-во освіти і науки України,М-во культури України, Київ.нац.ун-т культури і мистецтв. – Київ : Видав. центр КНУКіМ,2015. – с.22-29
  • Колесник Н. Віртуальні сурогати // Україна молода. — 1997. — 25 квіт;
  • Лебедева К. Деталі звуку // Веч. Київ. — 2005. — 7 трав.
  • Макаренко О. Хто вони — творці фільму «Мамай»? // КіЖ. — 2004. — 14 січ.;
  • Ракунова И. Н. Особенности формирования образной сферы в «Пагоде» А.Загайкевич / И. Н. Ракунова // Науковий вiсник Нацiональноï музичноï академiï Украïни iм. П.I.Чайковського: Художня цiлiснiсть як феномен музичноi творчостi та виконавства: зб. ст. / Національна музична академія України ім. П. І. Чайковського. — К., 2005. — Вип.48. — С. 192–199.
  • Ракунова И. «Геронея» Аллы Загайкевич — образное воплощение / И. Н. Ракунова // Наук.вісник НМАУ. Вип.41, кн.2. : Зб.статей. — К., 2006. — С.247-257.
  • Ракунова И. Новые композиторские технологии (на примере творчества Аллы Загайкевич) [Текст] … творчество Аллы Загайкевич / И. Н. Ракунова. — К. : Феникс, 2010. - 205 с.

Посилання[ред. | ред. код]