Пісочин (смт)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
смт Пісочин
Pisochin gerb.png Pisochyn prapor.png
Герб Пісочина Прапор Пісочина
Песочин панорама.jpg
Країна Україна Україна
Область Харківська область
Район/міськрада Харківський район
Рада Пісочинська селищна рада
Код КОАТУУ: 6325157900
Облікова картка Пісочин 
Основні дані
Засноване 1732
Статус із 1938 року
Площа 8,06 км²
Населення 23 290 (01.01.2018)[1]
Густота 2208,56 осіб/км²
Поштовий індекс 62419
Телефонний код +380 057
Географічні координати 49°57′13″ пн. ш. 36°06′23″ сх. д. / 49.95361° пн. ш. 36.10639° сх. д. / 49.95361; 36.10639Координати: 49°57′13″ пн. ш. 36°06′23″ сх. д. / 49.95361° пн. ш. 36.10639° сх. д. / 49.95361; 36.10639
Висота над рівнем моря 102 м
Водойма р. Уди
Відстань
Найближча залізнична станція: Пісочин, Рижів
До райцентру:
 - залізницею: км
 - автошляхами: км
До обл. центру:
 - залізницею: км
 - автошляхами: км
Селищна влада
Адреса 62416, Харківська обл., Харківський р-н, смт Пісочин, пров. Транспортний, 2, тел. 742-76-90
Голова селищної ради Олег Олександрович Чернобай
Веб-сторінка Пісочинська селищна рада
Карта
Пісочин. Карта розташування: Україна
Пісочин
Пісочин
Пісочин. Карта розташування: Харківська область
Пісочин
Пісочин
Пісочин. Карта розташування: Харківський район
Пісочин
Пісочин

Commons-logo.svg Пісочин у Вікісховищі

Пісо́чин — селище міського типу Харківського району Харківської області, передмістя Харкова на Полтавському шосе і Ново-Баварському проспекті. Фактично злилося зі Залютиним, Новою Баварією і селищем Куряж. Найбільший населений пункт Харківського району. Станом на 2018-ий рік найбільше за населенням селище міського типу України[1].

Є адміністративним центром Пісочинської селищної ради, у яку, крім того, входять села Надточії, Олешки і селище Рай-Оленівка.

Географія[ред. | ред. код]

Розташування[ред. | ред. код]

Розташований вздовж річки Уди на Полтавському шосе та Ново-Баварському проспекті. Фактично злився з Новою Баварією і селищем Подвірки (раніше Куряж). Пісочином протікає річка Уда. Переважна (і вся історична) частина селища розташована на правому, високому березі річки, на низинному лівому розташовано фірму «Лоск» (майдан Юрія Кононенка) та Курязький ДБК.

Клімат[ред. | ред. код]

Пісочин знаходиться у південній зоні помірного клімату: спекотне, посушливе літо та помірно холодна зима. Найтепліший місяць — липень з середньою температурою 20 °C (68 °F). Найхолодніший місяць — січень, з середньою температурою -6.1 °С (21 °F).[2]

Клімат Пісочина
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
Середній максимум, °C −3 −2 2 13 21 24 26 25 19 11 3 −1,1 11
Середня температура, °C −6 −5 0 8 15 18 20 19 14 7 0 −3 7
Середній мінімум, °C −9 −8 −3 4 10 13 15 14 9 3 −1 −5 3
Норма опадів, мм 41 31 28 35 51 57 62 48 49 43 44 39 528
Джерело: Weatherbase

Назва[ред. | ред. код]

Селище розташоване на піщаних ґрунтах берега річки Уди і спочатку знаходилося на її правій притоці річці Пісочній, яка зараз практично пересохла.

Історичні відомості[ред. | ред. код]

  • 1732 — перша згадка про село.
  • У 1779 це була «військова слобода». Населення було 198 «військових обивателів» і 49 душ «власницьких підданих», усього 247 — швидше за все, тільки чоловіків[3]
  • 1864 року у казенному селі Пересічнянської волості Харківського повіту, мешкало 802 особи (393 чоловічої статі та 409 — жіночої), налічувалось 280 дворових господарств, існувала православна церква та трактир[4].
  • 1914 — кількість мешканців зросла до 1834 осіб[5].
  • 1922 — заснована сільськогосподарська артіль «Червоний незаможник».
  • 1926 — відкрита Курязька дитяча колонія.
  • 1929 — заснований колгосп ім. Шевченка.
  • 1976 — почала працювати СТО Пісочин.
  • 1988 — заснована фірма «Лоск».
  • 1989 — зданий в експлуатацію Курязький ДБК великопанельного домобудівництва.
  • У вересні 2012 року частина селища (вулиці Надії, Курська, Різдвяна, Червонобаварська, провулок Надії, частини вулиці Веселої і Полтавського шосе) була включена в межі міста Харкова.[6]

Транспортне сполучення[ред. | ред. код]

На території селища знаходяться зупинні пункти Рижів і Пісочин.

Через населений пункт проходять автомобільні шляхи М03 (E40 — автомобільна дорога України міжнародного значення Київ — Харків — Ростов), М18 (E105 — автомобільна дорога України міжнародного значення Харків — Сімферополь — Алушта — Ялта).

Найближча станція метро — «Холодна гора».

Важливі об'єкти й визначні пам'ятки[ред. | ред. код]

Економіка[ред. | ред. код]

У селищі розташовані наступні великі підприємства:

  • Приватна виробничо — комерційна фірма «Лоск», до складу якої входить  найбільший в Україні автомобільний ринок та Завод з промислової переробки скла.
  • Курязький домобудівний комбінат[11].
  • ТОВ «Олімп-2001», яке виробляє меблі, зокрема дитячі. До складу АТ «Олімп» у 2001 була переведена Харківська меблева фабрика № 4.
  • Найбільша в області станція техобслуговування автомобілів «СТО Пісочин».

Уродженці[ред. | ред. код]

Фотографії[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2018 року (PDF)
  2. Клімат Пісочина
  3. Опис Харківського намісництва кінця XVIII в. Описово-статистичні джерела. — К.: Наукова думка, 1991. ISBN 5-12-002041-0
  4. рос. дореф. Харьковская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLVI. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1869 — XCVI + 209 с.
  5. рос. дореф. Харьковскій календарь на 1914 годѣ. Изданіе Харьковскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Харьковъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1914. VI+86+84+86+26+116+140+44 с.
  6. Рішення Харківської міської ради від 24.10.2012 року № 907/12 «Про впорядкування найменувань» Архівовано з першоджерела 27 лютого 2013.
  7. Санаторій «Гай» (рос.)
  8. Санаторій «Гай» (рос.)
  9. Церква Василя Великого Архівовано 5 травень 2015 у Wayback Machine. (рос.)
  10. Стародавня Україна – Google Мої карти. Google My Maps. Процитовано 2019-09-27. 
  11. АТЗТ «Куряжский ДСК» (рос.)

Джерела[ред. | ред. код]