Пісочин (смт)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
смт Пісочин
Pisochin gerb.png Pisochyn prapor.png
Герб Пісочина Прапор Пісочина
Песочин панорама.jpg
Країна Україна Україна
Область Харківська область
Район/міськрада Харківський район
Рада Пісочинська селищна рада
Код КОАТУУ: 6325157900
Облікова картка Пісочин 
Основні дані
Засноване 1732
Статус з 1938 року
Площа 8,06 км²
Населення 22,3 тис. чоловік (2012)
Густота 2208,56 осіб/км²
Поштовий індекс 62419
Телефонний код +380 057
Географічні координати 49°57′13″ пн. ш. 36°06′23″ сх. д. / 49.95361° пн. ш. 36.10639° сх. д. / 49.95361; 36.10639Координати: 49°57′13″ пн. ш. 36°06′23″ сх. д. / 49.95361° пн. ш. 36.10639° сх. д. / 49.95361; 36.10639
Висота над рівнем моря 102 м
Водойма р. Уди
Відстань
Найближча залізнична станція: Пісочин, Рижов
До райцентру:
 - залізницею: км
 - автошляхами: км
До обл. центру:
 - залізницею: км
 - автошляхами: км
Селищна влада
Адреса 62416, Харківська обл., Харківський р-н, смт Пісочин, пров. Транспортний, 2, тел. 742-76-90, ф. 742-72-70
Голова селищної ради Олег Олександрович Чернобай
Карта
Пісочин is located in Україна
Пісочин
Пісочин
Пісочин is located in Харківська область
Пісочин
Пісочин
Пісочин is located in Харківський район
Пісочин
Пісочин

Commons-logo.svg Пісочин у Вікісховищі

Пісочин — селище міського типу Харківського району Харківської області, передмістя Харкова на Полтавському шосе і Ново-Баварському проспекті. Фактично злилося зі Залютиним, Новою Баварією і селищем Куряж. Найбільший населений пункт Харківського району.

Є адміністративним центром Пісочинської селищної ради, у яку, крім того, входять села Надточії, Олешки і селище Рай-Оленівка.

Географічне розташування[ред.ред. код]

Пісочин розташований вздовж річки Уди на Полтавському шосе та проспекті Ілліча. Фактично злився з Новою Баварією і селищем Подвірки (раніше Куряж). Через Пісочин протікає річка Уда. Велика і вся історична частина селища розташована на правому, високому березі річки, на низинному лівому розташований тільки район Лоск, пл. Юрія Кононенка і Курязький ДБК.

Назва[ред.ред. код]

Селище розташоване на піщаних ґрунтах берега річки Уди і спочатку знаходилося на її правій притоці річці Пісочній, яка зараз практично пересохла.

Історичні відомості[ред.ред. код]

  • 1732 — перша згадка про село.
  • В 1779 це була «військова слобода». Населення було 198 «військових обивателів» і 49 душ «власницьких підданих», усього 247 — швидше за все, тільки чоловіків[1]
  • 1864 року у казенному селі Пересічнянської волості Харківського повіту, мешкало 802 особи (393 чоловічої статі та 409 — жіночої), налічувалось 280 дворових господарств, існувала православна церква та трактир[2].
  • 1914 — кількість мешканців зросла до 1834 осіб[3].
  • 1922 — заснована сільськогосподарська артіль «Червоний незаможник».
  • 1926 — відкрита Курязька дитяча колонія ім. Максима Горького.
  • 1929 — заснований колгосп ім. Т. Г. Шевченка.
  • 1976 — почала працювати СТО Пісочин.
  • 1989 — зданий в експлуатацію Курязький ДБК великопанельного домобудівництва.
  • У вересні 2012 року частина селища (вулиці Крупської, Курська, Різдвяна, Червонобаварська, провулок Крупської, частини вулиці Веселої і Полтавського шосе) була включена в межі міста Харкова.[4]

Транспортне сполучення[ред.ред. код]

На території селища знаходяться залізнична станція Рижов і зупинний пункт Пісочин.

Через населений пункт проходять автомобільні шляхи М03 (E40 — автомобільна дорога України міжнародного значення Київ — Харків — Ростов), М18 (E105 — автомобільна дорога України міжнародного значення Харків — Сімферополь — Алушта — Ялта).

Найближча станція метро — «Холодна гора».

Важливі об'єкти й визначні пам'ятки[ред.ред. код]

Економіка[ред.ред. код]

В селищі по вулиці Заводська/Чапаєва 18/86 працює ТОВ «Олімп-2001», яке виробляє меблі, зокрема дитячі.[8]. До складу АТ «Олімп» у 2001 була переведена Харківська меблева фабрика № 4.

У селищі є також:

  • Курязький домобудівний комбінат[9].
  • Найбільша в області станція техобслуговування автомобілів «СТО Пісочин».

Уродженці[ред.ред. код]

Фотографії[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Опис Харківського намісництва кінця XVIII в. Описово-статистичні джерела. — К.: Наукова думка, 1991. ISBN 5-12-002041-0
  2. рос. дореф. Харьковская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLVI. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1869 — XCVI + 209 с.
  3. рос. дореф. Харьковскій календарь на 1914 годѣ. Изданіе Харьковскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Харьковъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1914. VI+86+84+86+26+116+140+44 с.
  4. Рішення Харківської міської ради від 24.10.2012 року № 907/12 «Про впорядкування найменувань» Архівовано з першоджерела 27 лютого 2013.
  5. Санаторій «Гай» (рос.)
  6. Санаторій «Гай» (рос.)
  7. Церква Василя Великого (рос.)
  8. http://olimp-mebel.com.ua
  9. АТЗТ «Куряжский ДСК» (рос.)

Джерела[ред.ред. код]

Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.