Пісочин (смт)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
смт Пісочин
Pisochin gerb.png Pisochyn prapor.png
Герб Пісочина Прапор Пісочина
Песочин панорама.jpg
Країна Україна Україна
Область Харківська область
Район/міськрада Харківський район
Рада Пісочинська селищна рада
Код КОАТУУ: 6325157900
Облікова картка Пісочин 
Основні дані
Засноване 1732
Статус з 1938 року
Площа 8,06 км²
Населення 23 375 (01.01.2017)[1]
Густота 2208,56 осіб/км²
Поштовий індекс 62419
Телефонний код +380 057
Географічні координати 49°57′13″ пн. ш. 36°06′23″ сх. д. / 49.95361° пн. ш. 36.10639° сх. д. / 49.95361; 36.10639Координати: 49°57′13″ пн. ш. 36°06′23″ сх. д. / 49.95361° пн. ш. 36.10639° сх. д. / 49.95361; 36.10639
Висота над рівнем моря 102 м
Водойма р. Уди
Відстань
Найближча залізнична станція: Пісочин, Рижов
До райцентру:
 - залізницею: км
 - автошляхами: км
До обл. центру:
 - залізницею: км
 - автошляхами: км
Селищна влада
Адреса 62416, Харківська обл., Харківський р-н, смт Пісочин, пров. Транспортний, 2, тел. 742-76-90, ф. 742-72-70
Голова селищної ради Олег Олександрович Чернобай
Карта
Пісочин. Карта розташування: Україна
Пісочин
Пісочин
Пісочин. Карта розташування: Харківська область
Пісочин
Пісочин
Пісочин. Карта розташування: Харківський район
Пісочин
Пісочин

Commons-logo.svg Пісочин у Вікісховищі

Пісочин — селище міського типу Харківського району Харківської області, передмістя Харкова на Полтавському шосе і Ново-Баварському проспекті. Фактично злилося зі Залютиним, Новою Баварією і селищем Куряж. Найбільший населений пункт Харківського району.

Є адміністративним центром Пісочинської селищної ради, у яку, крім того, входять села Надточії, Олешки і селище Рай-Оленівка.

Географічне розташування[ред. | ред. код]

Пісочин розташований вздовж річки Уди на Полтавському шосе та Ново-Баварському проспекті. Фактично злився з Новою Баварією і селищем Подвірки (раніше Куряж). Через Пісочин протікає річка Уда. Велика і вся історична частина селища розташована на правому, високому березі річки, на низинному лівому розташований тільки район Лоск, пл. Юрія Кононенка і Курязький ДБК.

Назва[ред. | ред. код]

Селище розташоване на піщаних ґрунтах берега річки Уди і спочатку знаходилося на її правій притоці річці Пісочній, яка зараз практично пересохла.

Історичні відомості[ред. | ред. код]

  • 1732 — перша згадка про село.
  • В 1779 це була «військова слобода». Населення було 198 «військових обивателів» і 49 душ «власницьких підданих», усього 247 — швидше за все, тільки чоловіків[2]
  • 1864 року у казенному селі Пересічнянської волості Харківського повіту, мешкало 802 особи (393 чоловічої статі та 409 — жіночої), налічувалось 280 дворових господарств, існувала православна церква та трактир[3].
  • 1914 — кількість мешканців зросла до 1834 осіб[4].
  • 1922 — заснована сільськогосподарська артіль «Червоний незаможник».
  • 1926 — відкрита Курязька дитяча колонія ім. Максима Горького.
  • 1929 — заснований колгосп ім. Т. Г. Шевченка.
  • 1976 — почала працювати СТО Пісочин.
  • 1989 — зданий в експлуатацію Курязький ДБК великопанельного домобудівництва.
  • У вересні 2012 року частина селища (вулиці Надії, Курська, Різдвяна, Червонобаварська, провулок Надії, частини вулиці Веселої і Полтавського шосе) була включена в межі міста Харкова.[5]

Транспортне сполучення[ред. | ред. код]

На території селища знаходяться залізнична станція Рижов і зупинний пункт Пісочин.

Через населений пункт проходять автомобільні шляхи М03 (E40 — автомобільна дорога України міжнародного значення Київ — Харків — Ростов), М18 (E105 — автомобільна дорога України міжнародного значення Харків — Сімферополь — Алушта — Ялта).

Найближча станція метро — «Холодна гора».

Важливі об'єкти й визначні пам'ятки[ред. | ред. код]

Економіка[ред. | ред. код]

В селищі по Заводській вулиці 18/86 працює ТОВ «Олімп-2001», яке виробляє меблі, зокрема дитячі.[9]. До складу АТ «Олімп» у 2001 була переведена Харківська меблева фабрика № 4.

У селищі є також:

  • Курязький домобудівний комбінат[10].
  • Найбільша в області станція техобслуговування автомобілів «СТО Пісочин».

Уродженці[ред. | ред. код]

Фотографії[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2017 року (PDF(zip))
  2. Опис Харківського намісництва кінця XVIII в. Описово-статистичні джерела. — К.: Наукова думка, 1991. ISBN 5-12-002041-0
  3. рос. дореф. Харьковская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLVI. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1869 — XCVI + 209 с.
  4. рос. дореф. Харьковскій календарь на 1914 годѣ. Изданіе Харьковскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Харьковъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1914. VI+86+84+86+26+116+140+44 с.
  5. Рішення Харківської міської ради від 24.10.2012 року № 907/12 «Про впорядкування найменувань» Архівовано з першоджерела 27 лютого 2013.
  6. Санаторій «Гай» (рос.)
  7. Санаторій «Гай» (рос.)
  8. Церква Василя Великого (рос.)
  9. http://olimp-mebel.com.ua
  10. АТЗТ «Куряжский ДСК» (рос.)

Джерела[ред. | ред. код]