Волинська єпархія УПЦ КП

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Волинська єпархія
Logo ve.png
Основні дані
Церква Українська православна церква — Київський патріархат
Заснована 1992
Юрисдикція Волинська область
Єпархіальний центр Луцьк
Кафедральний собор Свято-Троїцький кафедральний собор
Благочинь 22
Парафій 353
Монастирів 5 , 2 скити
Священиків 302
Титул правлячого
архієрея
Митрополит Луцький і Волинський
Правлячий архієрей
Правлячий архієрей Михаїл

Волинська єпархія є регіональним релігійним об'єднанням, яке входить до Української Православної Церкви Київського Патріархату, як її адміністративно-територіальний підрозділ.

Станом на 31 грудня 2013[1] року Волинська єпархія Київського Патріархату це: — духовна консисторія, у якій діють 5 відділів; 360 парафії, об'єднаних у 22 деканати; 5 монастирів, 2 скити; православна богословська академія; 299 священнослужителів; 2 братства.

Історія[ред.ред. код]

У 992 році Святий рівноапостольний Князь Володимир Великий у Володимирі-Волинському заснував єпископську кафедру і побудував соборну церкву на честь Успіння Пресвятої Богородиці. Першим єпископом цієї кафедри був Стефан І.

Свято-Троїцький кафедральний собор

1086 року упокоївся в Бозі святий Ярополк Ізяславич, князь Володимир-Волинський, який всіляко підтримував віру християнську.

В XII-XIII ст., На Волинській землі розбудовуються три єпархії: Володимир-Волинська (заснована — 992 р.), Перемишльська (1120 р.), Галицька (1157 р.) і Луцької (1288 р.), яка за припущенням була заснована молодшим братом Данила Романовича, волинським князем Васильком Романовичем.

В XIV ст. князь Любарт окремою грамотою затверджує права луцьких єпископів, будується Луцький замок й кафедральний собор Святого Іоана Богослова.

У 1596 році два православних єпископи Луцький Кирило (Терлецький) та Володимирський Iпатій (Потій) разом з іншим духовенством підписали Берестейську унію, в якій визнали церковну владу Риму, вийшовши тим самим з-під юрисдикції Константинопольського патріарха. Це поклало початок ліквідації польськими королями Володимирської єпархії, а по її знищенні всі парафії перейшли до Луцько-Острозької єпархії.[2]

XVII ст. Розвиток Православ'я після Унії — заснування нових монастирів, шкіл, друкарень для видання церковно-полемічної літератури. У 1613 році князь Григорій Четвертинський заснував у своєму маєткові в м. Четвертні Луцького повіту православний жіночий монастир. У 1617 році Галшкою Гулевичівною, князями Гулевичами-Воютинськими, Юрієм Пузиною, Богданом та Данилом Братковськими засновано Луцьке Чеснохресне православне братство. 1642 року козацьким старшиною Філоном Яловецьким засновується чоловічий монастир Стрітення Господнього в с. Михнівка Камінь-Каширського району.

Внаслідок цілеспрямованої політики російського та польського урядів проти Київської митрополії, у 1712 року ліквідовано останню із західноукраїнських єпархій — Волинську[3]. У 1712–1795 роках на Волині не було православного єпископа.

XVIII ст. 1795 року, православний єпископат правдами і неправдами залучається в ПРЦ.

XX ст. Волинська єпархія налічує 760 парафій, має Володимир-Волинського Кременецького та Острозького вікарних єпископів. Православне населення в основному складається з українців. 1941 року — Собор єпископів у Почаєві вирішив вважати Волинь канонічно-залежною від духовного центру ПРЦ з поверненням Волині автономного управління (митрополит Діонісій не визнає рішення Собору, а єпископи не звертають увагу на пояснення митр. Діонісія, заявивши, що в зв'язку із занепадом Польщі, перестала існувати і Варшавська автокефалія). Митрополит Діонісій призначає єпископа Полікарпа адміністратором Автокефальної Православної Церкви. 1964 рік — закриття та руйнування десятків храмів, припинення діяльності монастирів. Закриття Волинської духовної семінарії.
1989 рік — зареєстровано 74 православні парафії. Вперше за повоєнний час дано дозвіл на будівництво православного храму (с. Черче Камінь-Каширського р-ну).

Відновлення руху за автокефалію Української Православної Церкви[ред.ред. код]

Василівська ротонда у Володимирі

19 травня 1990 року Призначення єпископа Миколая (Гроха) керуючим Рівненсько-Луцької єпархії УАПЦ. Прийняття цього указу архієпископом Львівським і Галицько-Волинським Іоаном (Боднарчуком), який на той час був першоієрархом УАПЦ в Україні засвідчив про відновлення на Волині єпархії цієї Церкви.

Визначною подією в релігійному житті Волині стала реєстрація Радою у справах релігій при Раді Міністрів СРСР 10 травня 1990 р. в м.Луцьку громади УАПЦ й передача їй приміщення Хрестовоздвиженського храму. Цим юридичним актом в обласному центрі фактично зареєстровано одну з перших в Україні громад УАПЦ (спочатку її було названо так тому, що на той час структури УАПЦ ще не були визнані центральною державною владою і не реєструвалися).

28 грудня 1990 р. зареєстровано другу громаду УАПЦ на Волині – Христорождественську в м. Володимирі.

Луцька і Володимир-Волинська єпархія УАПЦ поступово відроджувалася і знаходила підтримку в певних колах населення та органів влади області. Свідченням того є поява і реєстрація нових релігійних громад і відновлення діяльності луцького Братства Святого апостола Андрія Первозваного.

9–10 листопада 1990 р. Волинь відвідав Святійший Патріарх Мстислав.

Кафедральним собором на той час слугував Хрестовоздвиженський храм м. Луцька, офіційним друкованим органом єпархії був часопис «Православ’я», перший примірник, якого з’явився в квітні 1990 р.

1 квітня 1991 р. вийшов друком перший примірник періодичного видання «На варті», заснованого Луцьким братством.

Станом на 1 січня 1992 р. було зареєстровано в області 14 громад УАПЦ.

25 липня 1992 р. в Луцьку відбулося віче, що прийняло ухвалу про реєстрацію статуту релігійної громади Свято-Троїцького собору УПЦ КП в обласному центрі та передачу їй комплексу будівель, якими користувалися єпархіальне управління, духовне училище та однойменна громада УПЦ.

Керуючі єпархією[ред.ред. код]

Першим єпископом Луцьким і Володимир-Волинським УПЦ Київського Патріархату стає єпископ Спиридон (Бабський).

Після нього єпархією керував єпископ Серафим (Верзун).

13 листопада 1992 р. зареєстровано Волинську духовну семінарію УПЦ КП.

1992 року в області зареєстровано 41 громаду Київського Патріархату, 23 з них перейшли з РПЦ, споруджено 25 храмів, 95 – будуються.

26 березня 1993 р. зареєстровано статут Луцько-Волинської єпархії УПЦ КП.

У листопаді 1993 р. призначено нового керуючого єпархією – митрополита Іоана (Боднарчука), однак 9 листопада 1994 р. він трагічно загинув в автокатастрофі.

На початку січня 1995 р. на Волинську кафедру призначено архієпископа (з 3 червня – митрополита) Якова (Панчука).

На той час на Волині громад УПЦ КП налічувалося 135.

16 березня 2004 р. владика Яків відійшов у вічність.

18 травня 2004 р. єпископом Луцьким і Волинським призначено Михаїла (Зінкевича).

22 січня 2009 р. – піднесений до сану архієпископа.

23 січня 2012 р. – піднесений до сану митрополита.

Святині[ред.ред. код]

Давня Русь-Україна мала чотири найбільші святині — чудотворні образи Богородиці з Дитятком: Вишгородський (Владимирський), що нині перебуває у Москві й шанується як головна реліквія Росії; Белзька (Ченстоховська), що тепер найшанованіша у Польщі; Успіння Богородиці з Успенського собору Києво-Печерської лаври (знищена під час зруйнування храму більшовиками 1941 року) і Холмська — єдина з перелічених, що нині осяває нашу благословенну землю.

Нині Холмська ікона Божої Матері, є однією з головних святинь Волинської єпархії.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Волинська єпархія
  2. Рожко В. Православні єпархії Волині//Луцький замок. — 2000. — вер. — № 6.
  3. Харишин М. Становище Луцької та Західно-Українських Православних єпархій в кінці XVII – XVIII століттях/М. Харишин//Волинь і Волинське зарубіжжя. – Луцьк, 1994.

Посилання[ред.ред. код]

Сайт єпархії
Офіційний веб-сайт УПЦ КП