Шилінг Йосип Михайлович
Зміни шаблонів/файлів цієї версії очікують на перевірку.
Стабільна версія була перевірена 17 вересня 2023.
| Йосип Шилінг | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народився |
14 березня 1952 Вороблевичі, Дрогобицький район, Дрогобицька область, Українська РСР | |||
| Помер |
20 лютого 2014 (61 рік) Київ,  Україна·Загинув від пострілу в голову біля Жовтневого палацу. | |||
| Поховання | c. Вороблевичі, Львівська область | |||
| Громадянство |
Україна | |||
| Національність | Українець | |||
| Місце проживання | Дрогобич, Львівська область | |||
| Діяльність | Будівельник | |||
| Відомий завдяки | Герой Майдану | |||
| Партія | Українська республіканська партія | |||
| Конфесія | Юдаїзм[джерело?] | |||
| Батько | Михайло Шилінг | |||
| У шлюбі з | Анна | |||
| Діти | Дві доньки | |||
| Нагороди |
| |||
Йосип Михайлович Шилінг (14 лютого 1953, Вороблевичі, Дрогобицький район, Дрогобицька область, Українська РСР — 20 лютого 2014, Київ, Україна) — учасник Євромайдану. Герой України.
Біографія[ред. | ред. код]
Під час національного відродження і боротьби за відновлення Української державності Йосип Шилінг як член Української Гельсінської Спілки, а відтак член Української республіканської партії.
Разом з дружиною Анною виховали 2 дочок, мають чотирьох внучок. За професією — будівельник. Останні роки їздив на заробітки до Італії.
На Майдані[ред. | ред. код]
На вулиці Інститутській знаходились снайпери, які вели прицільний вогонь по активістах самооборони та людях поблизу готелю «Україна» та Жовтневого палацу.
Застрелений снайпером біля Жовтневого палацу. Куля увійшла в чоло, вище від лівого ока. Смерть настала миттєво.
Постраждалих заносили до фоє готелю «Україна». Йосипа Шилінга — ідентифіковано серед перших убитих. Повідомлення надійшло близько 12:00.
Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]
Віддати шану Герою Майдану прийшло близько 5 тисяч людей. Серед них — родина і побратими загиблого, священики, представники Євромайдану і Автомайдану, політичних і громадських організацій, депутати, урядовці.
Поховали Йосипа Шилінга на сільському цвинтарі.
1 червня 2014 року, в приміщенні вороблевицькї школи, в якій навчався Йосип Шілінг, відкрито меморіальну дошку Герою Небесної сотні.[1]
Нагороди[ред. | ред. код]
- Звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (21 листопада 2014, посмертно) — за громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народу, виявлені під час Революції гідності[2]
- Медаль «За жертовність і любов до України» (УПЦ КП, червень 2015) (посмертно)[3]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Див. Головкевич М. Пам'ять героя — меморіальній дошці // Франковий край. — 2014. — 6 чер. — № 21. — С.4.
- ↑ Указ Президента України від 21 листопада 2014 року № 890/2014 «Про присвоєння звання Герой України»
- ↑ Патріарх Філарет нагородив почесними медалями родичів героїв Небесної сотні [Архівовано 6 липня 2015 у Archive.is] // ТСН, 5 липня 2015
Посилання[ред. | ред. код]
- Член УРП Йосип Шилінг загинув від рук снайпера біля Жовтневого палацу
- Небесна Сотня Майдану
- У Києві з вулиці Інститутської по людях ведуть прицільний вогонь снайпери та автоматники
- Снайпери вбивають людей. Фото 20 февраля 2014 [Архівовано 26 квітня 2014 у Wayback Machine.]
- Списки опізнаних загиблих 20 лютого на Майдані Незалежності (оновлено) [Архівовано 26 квітня 2014 у Wayback Machine.]
Див. також[ред. | ред. код]
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
