Почайнинська вулиця
| Почайнинська вулиця Київ | |
|---|---|
 | |
| Місцевість | Поділ |
| Район | Подільський |
| Назва на честь | р. Почайни |
| Колишні назви | |
| Почаївська | |
| Загальні відомості | |
| Протяжність | 1,28 км |
| Координати початку | 50°27′58.6″ пн. ш. 30°31′27.1″ сх. д. / 50.46628° пн. ш. 30.52419° сх. д. |
| Координати кінця | 50°28′30.6″ пн. ш. 30°30′49.2″ сх. д. / 50.47517° пн. ш. 30.51367° сх. д. |
| поштові індекси | 04070, 04071 |
| Транспорт | |
| Найближчі станції метро |  «Контрактова площа» «Тараса Шевченка» |
| Автобуси | А 62, 115; 53 (по вулицях Набережно-Лугова, Верхній Вал і Нижній Вал); 114 (по вул. Набережно-Хрещатицькій) |
| Рух | двосторонній |
| Покриття | асфальт |
| Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
| Храми | Іллінська церква Введенська церква Успенська старообрядницька церква |
| Навчальні заклади | Введенська гімназія |
| Зовнішні посилання | |
| Код у реєстрі | 11351 |
| У проєкті OpenStreetMap | r342024 |
| Мапа | |
 | |
 Почайнинська вулиця у Вікісховищі | |
Почайнинська вулиця — вулиця в Подільському районі міста Києва, місцевість Поділ. Пролягає через весь Поділ від Іллінської та Набережно-Хрещатицької до Набережно-Лугової вулиці.
Прилучаються вулиці Григорія Сковороди, Спаська, Хорива, Верхній Вал і Нижній Вал, Ярославська, Щекавицька, Введенська і Турівська.
Одна з найдавніших вулиць Києва, була відома під назвою Почаївська. Вулиця мала характерний для ландшафту цієї частини міста вузький та звивистий характер. Після Подільської пожежі 1811 року була заново розпланована відповідно до плану архітектора Вільяма Гесте. Траса вулиці прокладена з урахуванням розміщення композиційних домінант допожежної забудови, до яких належать Іллінська церква, церква Миколи Набережного та церква Введення Пресвятої Богородиці.
Сучасна назва вулиці вживається з середини XX століття і походить від річки Почайна — правої притоки Дніпра, у гирлі якої знаходився порт (або Притика) на торговельному шляху «з варяг у греки»[1]. Вважається, що вулиця прокладена на місці колишнього русла Почайни[2].
Однак ще до початку 1970-х років в офіційних документах та на картах міста паралельно вживалися як стара[3][4], так і нова назва[5][6] вулиці.
Нинішня Іллінська церква (вул. Почайнинська, 2) вважається наступницею першого християнського храму Русі[7]. Є пам'яткою національного значення. Архітектурний ансамбль церкви складають:
- Іллінська церква (1692 р.)
- Дзвіниця (початок XVIII ст.)
- Мала бурса (XVIII ст.)
- Брама й огорожа (1755 р.)
- Проскурня (друга половина XVIII ст.)
- Будинок № 12
- Будинок № 18
- Будинок № 26 — Успенська старообрядницька церква, існує з 1908 року.
- Будинок № 27 — Введенська церква.
- Будинок № 28
- Будинок № 40
- Будинок № 62 — пам'ятка історії, зведений у 1969 році. Дев'ятиповерховий, цегляний. У 1969—1991 роках в квартирі № 14 проживав Йосиф Оксіюк, архієпископ УАПЦ[8].
- Пам'ятний хрест Жертвам Голодомору на вшанування жертв Голодомору і репресій 1930-х рр.; знаходиться на території церкви Миколи Набережного.
- ↑ докладно у главі «Оболонська річка Почайна»
- ↑ «Киев: Энциклопедический справочник / Под ред. А. В. Кудрицкого»
- ↑ «Справочник милиционера по городу Киеву», 1958 год(рос.)
- ↑ Київ. Картосхема з трасами міського транспорту. 1970 рік
- ↑ Карта Києва. 1947 рік
- ↑ Довідник «Вулиці Києва». 1958 рік
- ↑ [1]
- ↑ Сергій Білокінь. Житловий будинок 1969, в якому проживав Оксіюк Й. Ф. (іст.) // Звід пам'яток історії та культури України / 1999. — Кн. 1. — Ч. 2. — Київ. — М — С. — С. 609—1216. (стор. 979)
- Веб-енциклопедія Києва.
- Вулиці Києва. Довідник / упоряд. О. І. Марчук та ін. — К. : Державне видавництво технічної літератури, 1958. — С. 135.
- Вулиці Києва. Довідник / упоряд. А. М. Сигалов та ін. — К. : Реклама, 1975. — С. 135.
- Вулиці Києва. Довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1995. — С. 176. — ISBN 5-88500-070-0.
- Почайнинська вулиця // Вулиці міста Києва: офіційний довідник / Додаток до рішення Київської міської ради від 22 січня 2015 року № 34/899 «Про затвердження офіційного довідника „Вулиці міста Києва“». — С. 202. [Архівовано з першоджерела 6 жовтня 2021.]
- Фотоспомин. Київ, якого немає: Анотований альбом світлин 1977–1988 років / автор світлин В. Галайба; автори-упорядники: М. Виноградова та ін. — К. : Головкиївархітектура; НДІТІАМ, 2000. — 408 с. : іл. — ISBN 966-7452-27-1.
- Звід пам'яток історії та культури України Енциклопедичне видання у 28-ти томах. Том 1, ч. 2. К., 2003
- Киев: энциклопедический справочник / под ред. А. В. Кудрицкого — К. : Гл. ред. Украинской Советской Энциклопедии, 1982. — С. 451. (рос.)
- Справочник милиционера по городу Киеву // Сост. А. Духовный, Г. Воробей. — К.: Издание Управление милиции города Киева, 1958. — С. 111, 346. (рос.)
- Карты и схемы Киева // Вебсайт «Памяти киевских трамваев» (рос.)(англ.)
|
Це незавершена стаття про Київ. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |