Вікіпедія:Перейменування статей/Колегія виборників → Виборщики

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Колегія виборниківВиборщики / Колегія виборщиків[ред. код]

Також номіную Колегія виборників США.--ЮеАртеміс (обговорення) 20:11, 4 листопада 2020 (UTC)
Виборщик // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.

Поточна форма є гіперкорекцією. Виборниця — пара до виборця. Правильно виборщиця і виборщик.--ЮеАртеміс (обговорення) 20:04, 4 листопада 2020 (UTC)

АД: Демократія: Україна і світовий вимір, Буковина в державно-правовій системі Австрії, Юридична енциклопедія, Історія українських політичних партій, Національний рух українців Буковини другої половини i XI-початку XX ст.--ЮеАртеміс (обговорення) 20:11, 4 листопада 2020 (UTC)

Symbol oppose vote.svg Проти, бо правильно «виборники» (ВИ́БОРНИК // Словник української мови : у 20 т. — К. : Наукова думка, 2010—2020.). --ZxcvU (обговорення) 20:21, 4 листопада 2020 (UTC)

Виборщик // Словник української мови : у 20 т. — К. : Наукова думка, 2010—2020. --ЮеАртеміс (обговорення) 08:23, 9 листопада 2020 (UTC)
Архаїзм, і словник це зазначає. —NachtReisender (обговорення) 17:54, 24 листопада 2020 (UTC)
  • Видавець — видавниця, виборець — виборниця тощо. Нагадую, що нова редакція дозволяє фемінітиви, а значить необхідне чітке розрізнення простих виборців-жінок і електорів-жінок. Механічна заміна щ на н шкідлива. Тут ситуація подібна до тої, що маємо з паяльником і паяльщиком — їх не можна мішати, адже контекст їх не розводить.--ЮеАртеміс (обговорення) 20:27, 4 листопада 2020 (UTC)
  • Ці статті до сьогодні так і називалися. Це знову Adam Darque зі своїми перейменуваннями тут ходить. --Нікалай Обг. 20:28, 4 листопада 2020 (UTC)
  • Symbol oppose vote.svg Проти, бо є ВИ́БОРНИК // Словник української мови : у 20 т. — К. : Наукова думка, 2010—2020. «У російській мові в системі найменувань професій -щик із своїми варіантами і похідними зайняв майже монопольну позицію. Поширений суфікс -щик і в білоруській мові. Українській мові -щик найменш властивий» [1] (Катерина Ленець, захистила кандидатську дисертацію «Суфіксальний словотвір іменників в українській літературній мові»); «Суфікс -щик (-чик) не належить до словотворчих засобів власне української мови, а запозичений з російської» [2] (Олена Безпояско). --Friend (обг.) 20:49, 4 листопада 2020 (UTC)
    По-перше, це брехня: у 19 столітті були лірщики, бандурщики тощо. Суфікс вилучають адміністративним способом. По-друге, виборників немає в ULIF.-ЮеАртеміс (обговорення) 06:00, 5 листопада 2020 (UTC)
  • Виборщик // «Словники України» online
    До слова, Суфікси -чик, -щик як бідні родичі.--ЮеАртеміс (обговорення) 10:42, 9 листопада 2020 (UTC)

У 1970-х ця посада називалась "Виборщик", бо так було у Історії УРСР від 1953 року. У новому СУМ-20 це "виборник" і "колегія виборників". Роздуми, як правильніше і що гіперкорекція краще лишити мовознавцям, бо є АД. Стосовно колегія та просто однини - тут мова саме про організацію, а не окремих її представників. Чи Колегія кардиналів теж на просто "кардинала" перейменуємо? Точно Symbol oppose vote.svg Проти.--217.239.165.186 08:17, 5 листопада 2020 (UTC)

Думаю, Ви знайомі з критикою СУМ-20. Вони навіть не вказали звідки ілюстрація.--ЮеАртеміс (обговорення) 17:54, 5 листопада 2020 (UTC)
А це вже тема не для цього обговорення, а десь на ВП:МОВА треба вимагати, щоб СУМ-20 не враховувався. --217.239.165.186 06:50, 6 листопада 2020 (UTC)
У ВП:МОВА згадується УЛІФ, а не СУМ-20. Я сказав, як у УЛІФ.--ЮеАртеміс (обговорення) 08:24, 9 листопада 2020 (UTC)
Я там тлумачення слова не бачу. Тому релевантність цього слова до теми ще довести варто. СУМ-20 теж знаходиться на сайті УЛІФ, а саме за адресою services.ulif.org.ua.--217.239.165.186 09:29, 9 листопада 2020 (UTC)
"Усі слова, які є в орфографічному словнику Українського мовно-інформаційного фонду НАН України, слід писати згідно зі словником". СУМ-20 це тлумачний словник.--ЮеАртеміс (обговорення) 10:42, 9 листопада 2020 (UTC)
Так, це я прогледів, визнаю. Тоді лишилось відповісти на першу частину мого коментаря, оскільки тема не про правильне написання слова, а про значення.--217.239.165.186 11:58, 9 листопада 2020 (UTC)
Цілком сучасне джерело. Тим паче галузеве.
Виборщики // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол. Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998—2004. — ISBN 966-749-200-1.
А статтю треба трохи переписати. Вона має не про орган розповідати, а про саму концепцію посередників у волевиявленні.--ЮеАртеміс (обговорення) 18:03, 5 листопада 2020 (UTC)
  • Symbol oppose vote.svg Проти виборщик застаріле слово. СУМ-20 заглядайте, існує не лише СУМ-11--Gouseru Обг. 23:31, 5 листопада 2020 (UTC)
  • Symbol oppose vote.svg Проти Досить цієї московщизни тут. В Україні завжди були лірники.--Юрко (обговорення) 08:10, 6 листопада 2020 (UTC)
  • Symbol oppose vote.svg Проти цілком погоджуюся з аргументами інших учасників обговорення. --Kisnaak Обг.Внесок 09:11, 6 листопада 2020 (UTC)
Я посилаюся не лише на сумнівний СУМ-20 із ілюстрацією невідомого походження чи на старенький СУМ-11, але на УЛІФ, галузеву енциклопедію і кілька сучасних публікацій. Я пояснив проблемність форми -ник. А щодо лірщиків - досліджуйте тему.--ЮеАртеміс (обговорення) 09:12, 6 листопада 2020 (UTC)


Я залишу це тут: "Під впливом російської мови до словотвірних зразків з суфіксом -ник зрідка вживалися варіанти з афіксом -щик: артільник - артільщик, виборник - виборщик" Дисертація Коць Т.А. "Публіцистичний стиль в українській літературній мові кінця ХІХ - початку ХХ ст.: нормативно-аксіологічний аспект".--217.239.165.186 14:20, 6 листопада 2020 (UTC)
Я ж звертаю увагу, що цей суфікс вживають для запобігання омонімії: паяльник-паяльщик, холодильник-холодильщик. Виборщиця - не виборниця. --ЮеАртеміс (обговорення) 11:07, 7 листопада 2020 (UTC)


Перечитайте текст вище уважніше. Там про нову редакцію правопису, фемінітиви і колізію. Як буде виборник-жінка і виборець-жінка? І хто ж є виборниця? Нова редакція актуалізує фемінітиви, а значить і розрізнення конкретно цих понять у жіночому роді. Щодо лірщика я Вам уже відповів у блогу. А про суфікс Ви й самі навели критику (зокрема блог тримача сайтів «Ізборник» і «Літопис»).--ЮеАртеміс (обговорення) 14:34, 16 листопада 2020 (UTC)

Ще АД (науково-практичний коментар до законів) - з визначенням виборщика. Колегія виборЩиків у Гугль-Академії--ЮеАртеміс (обговорення) 13:54, 9 листопада 2020 (UTC)

Наприклад, подивіться Левчук М.В. Еволюція виборчого права в США в кінці ХVІІІ - ХІХ ст. Це стаття кандидата юридичних наук від 2015 року.--ЮеАртеміс (обговорення) 14:00, 9 листопада 2020 (UTC)
"стаття кандидата юридичних наук" - а це хіба не мовне питання? Я пам'ятаю, що в розділі українською мовою ті ж самі ДСТУ не є аргументом у написанні слова, бо їх створюють не спеціалісти з мови, а технічні спеціалісти. Чому раптом стаття кандидата юридичних наук може стати аргументом? Він же не філолог.--217.239.165.186 07:39, 10 листопада 2020 (UTC)
А чому це сумнівний СУМ-20 з ілюстрацією без джерела перекриває решту словників, Юр. енциклопедію та живу практику?--ЮеАртеміс (обговорення) 07:51, 10 листопада 2020 (UTC)
Чого раптом дисертація, де походження слова розглядається, стає СУМ-20? Я бачу вже мінімум 2 джерела, що саме за тлумачення відповідають.--217.239.165.186 16:18, 10 листопада 2020 (UTC)
ДСТУ це плід малограмотного чиновництва. То окрема розмова.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:52, 10 листопада 2020 (UTC)
Ви вже вибачте, але якщо ви не знаєте, як створюються ДСТУ, то краще не пишіть. У технічних галузях інженери та викладачі технічних університетів беруть участь. Тобто спеціалісти у техніці, але не мові. Так само і тут. Вам варто слідкувати за якістю джерел від початку, а не докидати, коли зауваження надходять.--217.239.165.186 16:18, 10 листопада 2020 (UTC)

Ок, мовознавче: «У творення термінів-іменників відбувається при­єднанням до твірної основи суфіксів -ець, -ниц, -щик на позначення осіб, напр.: виборець, обра­нець, виборниця, виборщик „особа, що за непря­мої виборчої системи обирається виборцями для виборів вищих представників влади“» - ОСОБЛИВОСТІ СЛОВОТВІРНОЇ НОМІНАЦІЇ В ТЕРМШОЛОГІЇ ВИБОРЧОГО ПРОЦЕСУ Й ВИБОРЧИХ ПРОЦЕДУР АНГЛІЙСЬКОЇ ТА УКРАЇНСЬКОЇ МОВ, О.А. Старченко, канд. філол. наук, 2015.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:58, 10 листопада 2020 (UTC)

В цього ж автора у "Словотвірні та синтаксичні терміногнізда як вияв системності термінології виборчого процесу й виборчих процедур англійської мови" за 2015 рік elector «виборець», а не виборщик, так само як і voter. В той же час у вас цитата неповна, в оригіналі виборець, обранець, виборниця, виборщик «особа, що за непрямої виборчої системи обирається виборцями для виборів вищих представників влади». Тож чому не "виборець" чи "обранець"?--217.239.165.186 16:18, 10 листопада 2020 (UTC)
Перечитайте.--ЮеАртеміс (обговорення) 06:22, 11 листопада 2020 (UTC)
Перечитав. Мав на увазі, що виділена не вся цитата. Тож чому останнє, а не перше значення?--217.239.165.186 11:03, 11 листопада 2020 (UTC)
Ще раз перечитайте. Ряд не пропоновані альтернативні переклади, а ілюстрація застосування суфіксів.--ЮеАртеміс (обговорення) 12:59, 11 листопада 2020 (UTC)
Я ж надав посилання на іншу статтю цього ж автора, де саме це і є варіантом перекладу (elector - виборець). Тобто "виборщик" - то останній з усіх варіантів, що застосовує цей автор. --217.239.165.186 16:12, 11 листопада 2020 (UTC)
  • Symbol oppose vote.svg Проти Можливо, в деяких випадках в Украинській мові й можна застосувати Кримськотатарський суф'фикс -çı/-çi чи Німецький -ier[en], але ніякої проблеми зі словом "виборник" нема щоби його терміново слід було замінювати на "вибірщик". PS "Усі слова, які є в орфографічному словнику Українського мовно-інформаційного фонду НАН України, слід писати згідно зі словником" Які є195.114.148.34 19:52, 15 листопада 2020 (UTC) PPS Впринципі оскільки слово "виборщик" є в словниках та в практиці можна просто в ста͡тті його вказати без здііня͡ття ґвалту про "ре'пресовані клятими националистами та ворогами всього сталинського а значить -- і р****ського, суф'фикси"(тм)
    Виборщик і виборник — це певним чином і орфографічне питання.--ЮеАртеміс (обговорення) 14:41, 16 листопада 2020 (UTC)

Непрямі вибори проводяться парламентом (Латвія, Словаччина, Угорщина), парламентом та іншими представницькими органами (ФРН, Італія, Швейцарія), колегією виборщиків (США, Фінляндія до 1994 р.).

М. Ф. Москалюк. Інститут президентства в сучасних політичних системах: конституційно-правові, статусно-рольові та владно-функціональні характеристики

По-перше, було скасовано виборчі цензи, зокрема й майновий ценз, тобто вибори стають загальними. По-друге, скасовується інститут виборщиків у Франції, Германіїї, Бельгії та інших державах. Отже, вибори стають прямими.

Чемсак В. Ю. Становлення та розвиток інституту голосування: історично-правовий аспект

Правові основи австрійського парламентаризму, закладені у 1848–1849 рр. встановлювали таку виборчу процедуру. На першому етапі виборів обиралися виборщики.

Монолатій І. С. Правові аспекти ґендерної політики в Габсбурзькій монархії: фактор політичної та громадянської участі

У першій і другій куріях вибори гласних до повітових земських зібрань були прямими. У третій курії вибори були триступеневими: спочатку сільські громади обирали представників на волосний схід, на якому вибирали виборщиків на повітовий з'їзд виборщиків. Потім цей з'їзд обирав гласних до повітового земського зібрання.

Конспект лекцій з дисципліни «Нормативне забезпечення місцевого самоврядування» ( для студентів 3 курсу денної і заочної форм навчання напряму підготовки бакалавра (0502 “Менеджмент”) 0306 Менеджмент і адміністрування, спеціальностей «Менеджмент організацій місцевого самоврядування» і «Менеджмент організацій міського господарства») / Авт.: Харитонов О.В.- Харків: ХНАМГ, 2009.-136 с.

Натомість згідно з законом від 21 травня 1917 р. виборці мали безпосередньо, прямо, обирати представників в волосне земство, а не виборщиків, котрі із свого середовища обирали б представників до них.

Матвієнко Т.О. Підготовка до виборів у Волосні земства в Україні (травень – серпень 1917 р.)

У такій ситуації «представниками народу» виявлялися виборщики магістрату під керівництвом війтів, яких постійно супроводжували суперечки з воєводською адміністрацією та козацькою старшиною. Магістрат згодом поступився повноваженнями, окрім міщанського суду, до відміни магдебурзького права, на користь загальноміської думи на чолі з міським головою, які обиралися колом виборців зі станів мешканців під поліцейським наглядом.

ВОЛОДИМИР НАУМЕНКО. Державне та місцеве адміністративне управління розвитком Києва ХVІІІ–поч. ХХ ст.

Колегія виборщиків. Особливий інститут непрямих виборів, якому виборці делегують своє право на обрання відповідних представників чи посадової особи. Існує в США й здійснює обрання президента та віце-президента країни. Виборщиків висувають політичні партії в межах штатів і обирають у день виборів президента США, які й проводять остаточне обрання кандидата від імені усіх виборців. У Колегії виборщиків входить 538 чоловік. Кожен штат має стільки голосів, скільки має членів Конгресу плюс три члени від округу Колумбія. Щоб бути обраним, кандидату треба набрати 270 електоральних голосів. Можливою є й ситуація, коли Колегія виборщиківвизнає переможцем кандидата, який отримав меншу підтримку виборців.

Шведа Ю. Р. Вибори та виборчі системи. Європейські стандарти та досвід для утвердження демократії в Україні. – Львів, 2010.

Тощо.--ЮеАртеміс (обговорення) 16:33, 16 листопада 2020 (UTC)

Ви принципово джерела в одну сторону шукаєте? Тут виборники у книзі "Американський президенціалізм: інститут глави держави в США у персоналіях від зародження до сьогодення", тут на Дойче Велле, а тут на ВВС--2003:F4:BF24:2660:C885:7A49:DA60:43CB 05:26, 17 листопада 2020 (UTC)
Два останніх Ваші посилання — ж ЗМІ. Вони мають набагато меншу вагу. До слова, в СУМ-20 ілюстрація теж із неназваного ЗМІ.--ЮеАртеміс (обговорення) 06:38, 17 листопада 2020 (UTC)
Ось те ЗМІ: стаття на Захід.нет від 2008 року. Чому у мене пошук не викликає таких проблем? P.S. Щоб уникнути звинувачень у ботоводстві або накрутці голосів: 2003:F4:BF24:2660:C885:7A49:DA60:43CB|2003:F4:BF24:2660:C885:7A49:DA60:43CB це я--217.239.165.186 06:49, 17 листопада 2020 (UTC)
Я шукав в обидва боки. Про колегію виборНиків знайшов аж 7 наукових статей. Про колегію виборЩиків - втомився виписувати з 11 сторінок видачі пошуку в Гугль-Академії.--ЮеАртеміс (обговорення) 06:40, 17 листопада 2020 (UTC)
Тобто навести ви це аж ніяк не могли? Всього 7 джерел же. Це залишаючи поза розглядом сам факт, що це мало бути зробленим 4 листопада, якщо ви звісно зацікавлені у енциклопедичному розгляді питання, а не просуванні варіанту, що більше до вподоби--217.239.165.186 06:49, 17 листопада 2020 (UTC)
Мене ж дивує, що ми протиставляємо "Захід.net" Юридичній енциклопедії і той перемагає. P.S. Редагування Губаєва відкинув, так як він почав кидати посилання на імітації вікіарбітражів, а це не стосується теми обговорення.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:02, 17 листопада 2020 (UTC)
Ми протиставляємо СУМ-20 Юридичній енциклопедії. У СУМ-11 цитати теж не автори самі видумували. П.С. Користувач:Mykola7, будь ласка, коли видаляєте шматки тексту, звертайте увагу на авторство. Я відновив два моїх та один УеАртеміса коментар. Не знаю, чи ще якісь пропустив.--217.239.165.186 11:41, 19 листопада 2020 (UTC)
Так, перепрошую. Коментар UeArtemis випадково під виділення тексту потрапив, а ваші, мабуть, біля нього були, через що також. Дякую. --Нікалай Обг. 12:05, 19 листопада 2020 (UTC)
  • По-перше, це брехня: у 19 столітті були лірщики, бандурщики тощо. Суфікс вилучають адміністративним способом. По-друге, виборників немає в ULIF.-ЮеАртеміс (обговорення) 06:00, 5 листопада 2020 (UTC)

Вас не цікавить предмет обговорення - лише сама суперечка. Саме тому вдаєте, наче досі не знаєте про лірщиків і бандурщиків. Я Вам уже казав про такі джерела:

  • Старцівство: мандрівні співці-музиканти в Україні, ХІХ-поч. ХХ ст.
  • Професіональні народні співці і музиканти на Україні
І це не таємні слова лебійської мови, як Вам би хотілося трактувати. На цьому завершу. Не музик обговорюємо.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:35, 17 листопада 2020 (UTC)
  • Symbol oppose vote.svg Проти, Натянута спроба привнести совітську термінологію, котра мала за ціль наблизити до Московської — відки наросток «щик» пішов і найуживаніший, непотрібна. Як і сам СУМ-11, котрий теж сумнівний, теж не треба притягувати. Вжив там «виборниця», як пара до «виборець» — яскравий приклад непарности, бо до «виборець» мусе бути «вибориця», звідки тут вставне «н»? Порівняйте: самець — самиця, вдовець — вдовиця, старець — стариця тощо. Те саме про «лірщиків» і «бандурщиків», корпуси, як і в часовому вимірі, і сьогодення явно надають перевагу за «ник». — 🌳 💬 09:30, 17 листопада 2020 (UTC)
    Насправді ні - не вибориця. Творення -ниця доволі послідовне: видавець-видавниця, промовець-промовниця. У словниках 19 століття й текстах рубежу ХІХ-ХХ ст. трапляється продавниця як пара до продавця. Тощо. Але я не хочу починати довго розповідати про хаос у сучасному словотворенні, бо він зачіпає майже всі суфікси для творення жіночих форм.--ЮеАртеміс (обговорення) 09:59, 17 листопада 2020 (UTC)
    Коли згадали корпус: 42 виборники проти 167 виборщиків у ГРАКу.--ЮеАртеміс (обговорення) 10:05, 17 листопада 2020 (UTC)
    Не є доводом. Там слово багато разів згадують в творах, тобто один автор, а саме, що показово, в
    • «Російський націоналізм як соціально-політичний феномен у виборчому процесі Правобережної України (1906–1912 рр.)»,
    • «Депутати від українських губерній та міст у Державних думах Російської імперії: динаміка етносоціального та політичного складу (1906–1917 рр.)»,
    • «Українсько-російські взаємини 1657-1659 рр. в умовах цивілізаційного розмежування на сході Європи»
    • тощо.
    Лише підтвердюєте, же то слово Московського впливу. Якщо обрати новітні часи (1991—2020), не про Московщину і рахувати за творами (обрати «1-е в документі»), то буде менше 10 виборщиків, але 10 виборників, а також 2 вибірника. «Вибірщика», звісно, немає — не дуже звучить Московською, еге.
    Якщо рахувати просто кількість слів, як ви, то виставлю корпус Ляйпціґа.
    Як видно, тут перевага за «ник», причому з ікавизмом. Словники цього слова знають: СУМ-11, СУМ-20. Жіноча пара очевидна: СУМ-11, СУМ-20. Правда, корпуси показують не просто робітника, а особу. Тому хіба що підтримаю заміну «Колегія виборників» на «Колегія вибірників» — але тут мова не про цього. — 🌳 💬 16:13, 17 листопада 2020 (UTC)
    Вибірник/вибірниця за означенням обох СУМів абсолютно інша особа (працюють на шахті, порцеляновій фабриці тощо). Тому виходить 220 виборщиків проти 68 виборників. І хочу звернути увагу, що видача лейпцизького корпусу - самі журналістські замітки. Статті з історії виборчого права, які Вам не сподобались, мають більшу вагу.--ЮеАртеміс (обговорення) 13:16, 18 листопада 2020 (UTC)
    Брехня, бо повторю: „Правда, корпуси показують не просто робітника, а особу”. І не мають вагу, бо уже навів: „Лише підтвердюєте, же то слово Московського вплив”. — 🌳 💬 15:29, 26 листопада 2020 (UTC)
  • Symbol oppose vote.svg Проти Виборник // Словник української мови : у 20 т. — К. : Наукова думка, 2010—2020., навіть в ілюстрації згадується американська система, зокрема колегія виборників; виборниця, зі свого боку, є жіночою формою і до виборця, і до виборника. Наросток -щик- в українській мові рідковживаний, тому слід віддати перевагу притаманному нам наросткові -ник-. —NachtReisender (обговорення) 13:36, 20 листопада 2020 (UTC)
    Звертаю увагу, що СУМ-20 посилається на журналістську статтю з мережі. У наукових статтях більш вживаним є виборщик. Надто саме виборщик у фаховій енциклопедії. Про все це вже говорилося вище. Не розумію, як можна ігнорувати згадані нюанси.--ЮеАртеміс (обговорення) 14:01, 20 листопада 2020 (UTC)
    Яка різниця, на що посилається СУМ-20? Він посилається на що хочеш: публіцистику, художню літературу, наукові тексти… Бо ж головне завдання тут проілюструвати, як уживається слово. У наукових статтях автори можуть дозволяти собі деякі вільнощі, тож зважати треба на найновіший академічний словник. —NachtReisender (обговорення) 17:59, 24 листопада 2020 (UTC)
    Велика. І пошук у корпусах це продемонстрував. СУМ-20 - це низькоякісне джерело. Автори просто обрали першу ліпшу форму, яку побачили, зовсім не проводячи дослідження. Те саме в новій редакції правопису, куди, наприклад, потрапила дияконЕса, коли дияконИсу < Διακόνισσα в українських текстах використовують навіть протестанти.--ЮеАртеміс (обговорення) 18:03, 24 листопада 2020 (UTC)
    Маєте право критикувати словник, але провадити оригінальні дослідження й нав'язувати свій погляд — ні. Dura lex, sed lex. —NachtReisender (обговорення) 18:11, 24 листопада 2020 (UTC)

@Yakudza: Ви нещодавно виказували свою думку щодо СУМ-20. Можливо, у Вас є що сказати по цій темі.--ЮеАртеміс (обговорення) 17:58, 24 листопада 2020 (UTC)

До підсумку[ред. код]

Відомо, що при підведенні підсумку рахуються не голоси, а аргументи, основані на аналізі різних авторитетних джерел, який ми традиційно робимо підбиваючи підсумки обговорень.

Аргументи за "виборник"
  • наявність у СУМ-20 позначки "застаріле" біля слова "виборщик"
Аргументи за "виборщик"
  • Значна перевага у авторитетних джерелах, в тому числі і сучасних слова "виборщик". Сюди включаються такі авторитетні у галузі джерела як "Юридична енциклопедія" (1998 рік), Науково-практичний коментар до Закону про вибори народних депутатів України (2002 рік), Історія українських політичних партій (2004 рік), лінгвістичні студії (2004), Історія держави і права України (2002), "Основи конституційного права України", Історія України у 3-х томах (2005). Загалом більше 200 посилань на книги, переважно підручники, наукові збірники, енциклопедії, видані за період з 1991 по 2020 роки. Термін "виборник" дає в аналогічних умовах у 5 разів менше посилань, серед яких практично нема АД рівня наведених для "виборщик". Деякі словники неможливо перевірити, тому я не брав їх до уваги. Я планував по цій темі підвести підсумок, але так як мене тегнули і попрохали висловитись, то це виглядатиме некоректно і як упередження до певного джерела. Але навіть якщо не брати до уваги чисельні застороги до СУМ-20, то помилки бувають всюди, навіть у такому ретельно вивіреному джерелі як СУМ-11 переплутана наукова назва чайки і мартина. Наведений вище аналіз новітніх україномовних джерел показує, що теза про застарілість терміну "виборщик" є дещо перебільшеною. --yakudza 21:46, 25 листопада 2020 (UTC)
    Нуль уваги відведено аналізові джерел, що вживають варіанта «виборник» + безліч наведених джерел на користь «виборщика» вийшли до випуску академічного словника у 20 томах, а тоді виборщик не мав мітки застарілого у СУМі-11 —NachtReisender (обговорення) 23:50, 25 листопада 2020 (UTC)
    Ну й припущення про помилки в АД залишаються припущеннями. Вікіпедія оригінальних досліджень не провадить. —NachtReisender (обговорення) 00:19, 26 листопада 2020 (UTC)
    Вікіпедисти проводять аналіз джерел, це безпосередньо витікає із ВП:АД. Авторитетність у кожній галузі може бути своя. Аналізуючи статтю з правознавчої тематики беруться до уваги і такі джерела як "Юридична енциклопедія", перед якими звичайні словники не мають переваги. --yakudza 14:21, 26 листопада 2020 (UTC)

@NickK: Ви не брали участі в обговоренні. Можете підбити підсумок?--ЮеАртеміс (обговорення) 07:08, 26 листопада 2020 (UTC)

Symbol support vote.svg За перейменування. Мені здається, що СУМ-20 з приводу позначки "застаріле" біля слово виборщик ну трохи поліз поперед батька в пекло, м'яко кажучи. Слово не вийшло з ужитку і продовжує використовуватися, а тому воно не може бути застарілим ніяк. АД в обговоренні надано предостатньо. І перевага очевидна. --Flavius (обговорення) 16:18, 18 грудня 2020 (UTC)

  • Ви щойно провели оригінальне дослідження, Флавіюсе, визначивши, що слово не є застарілим. —NachtReisender (обговорення) 20:26, 18 грудня 2020 (UTC)
    Слово не вийшло з ужитку і продовжує використовуватися, а тому воно не може бути застарілим ніяк. Я констатував факт того, що слово не застаріле, бо відкрив джерела за листопад 2020 року, у яких це слово вживається аж гай шумить, а також джерела за 2019, 2018, 2017, 2016, 2015, 2014 і по низхідній так далі. Застарілі слова так не вживаються. --Flavius (обговорення) 20:31, 18 грудня 2020 (UTC)
    Як я й сказав, оригінальне дослідження з власним висновком. —NachtReisender (обговорення) 20:50, 18 грудня 2020 (UTC)
    ви хочете довести до абсурду, ігноруючи факти. Розмовляти з вами нема про що. --Flavius (обговорення) 21:08, 18 грудня 2020 (UTC)
    Чого ж ігнорую, коли факти свідчать про те, що слово виборник наявне в Академічному словнику української мови (з ілюстрацією про Колегію виборників США) та вторинних джерелах, а виборщик (з ілюстрацією про сільські громади Російської Імперії) позначене в ньому ж як застаріле? Автори наукових праць, як відомо, можуть вживати лексику, що подобається особисто їм, не зважаючи на стилістичні маркування. —NachtReisender (обговорення) 21:15, 18 грудня 2020 (UTC)
    ви перекручуєте. У наукових працях завжди вживаються слова загального вжитку. Автори звичайно можуть використати стилістично марковані, але лише тільки у тому випадку, коли це обумовлено самим науковим дослідженням. У всіх наукових працях, в тому числі і в тих, які тут в обговоренні викладали, слово виборщик вжито як слово загального вжитку. Н-д,  "...згідно з частиною першою статті 34. Конституції, обирається колегією виборщиків, що складається з...". Якщо на мить опустити з виду всі наукові праці (що звичайно ні в якому разі не можна робити), то навіть академічні видання, такі ж, як і СУМ, вживали й вживають це слово не як застаріле, а як загального вжитку, н-д:

Юридична енциклопедія, том 6, 2004 [3], Енциклопедія історії України, Том 3, 2005 [4], Енциклопедія сучасної України, том 14, 2014 [5]. Нагадую, що другий том СУМ-20 зі словом "виборщик" та позначкою "застаріле" вийшов в 2012 (!!!) році. І виходить, що за версією СУМ-20 через 7 років після виходу 3-го тому ЕІУ слово застаріло і припинилося вживатися, проте це не відповідає дійсності, яку ви сприймати не хочете. П.С. Словники завжди повинні відображати поточний стан мови. Це їх пряме призначення. і якщо словник вказує, що якесь слово стало застарілим, перетворилося на архаїзм, то значить так дійсно насправді. Але не в цьому випадку (і таке на моїй пам'яті вперше). Це не оригінальне дослідження. Це здоровий глузд, який підказує не ігнорувати широке вживання слова в авторитетних джерелах, яке (вживання) й не припинялося.--Flavius (обговорення) 02:57, 19 грудня 2020 (UTC)

Для російськомовних і «Білорусія» нормально: [6]] [7] [8] [9]. Також широковживана назва. --Friend (обг.) 04:26, 19 грудня 2020 (UTC)
Слушно, Френде. Також Флавіюс не має рації, коли каже, що стилістично марковані слова вживаються у накових працях «тільки у тому випадку, коли це обумовлено самим науковим дослідженням» Це не так, науковець може використати певне слово на підставі того, що воно йому подобається. Леся Ставицька писала свої праці (зокрема «Українську мову без табу»), використовуючи первні скрипниківського правопису, але ж це не означає, що словами на зразок «варіянт» і «леґенда» можна послуговуватися без обмежень лише тому, що їх уживають сучасні автори. —NachtReisender (обговорення) 17:06, 19 грудня 2020 (UTC)
я бачу, що ви і далі продовжуєте ігнорувати вжиток слова «виборщик» в авторитетних джерелах як загальновживаного слова, а не застарілого, ще й апелюючи до того, що окремі науковці можуть вживати "різні слова" у своїх працях на підставі власних уподобань. Тобто ви повністю унеможливлюєте того, що ті науковці вживають слова, в тому числі слово "виборщик", не як стилістично марковане, а саме як зазальновживане. Ні-ні, звичайно ви не можете припустити навіть на мить, що це слово не застаріле, бо ж СУМ-20 позначив його застарілим і треба вірити тому, що він написав, всупереч існуванню як до 2012, так і після 2012 джерел, що використовують це слово. Як я і писав вище, це доведення до абсурду. Вибачте. Єдине, що незрозуміло мені, так це те чи свідомо ви це робите чи ви дійсно не бачите, що слово "виборщик" не було застарілим до виходу тому на літеру "В" СУМ-20 і не є застарілим після? І чи ви дійсно не розрізняєте авторів, типу Ставицька та Пономарів, які використовували не чинний правопис (варіянт), та авторів, які навпаки використовували чинний правопис, і слова з чинних словників, в тому числі і слово "виборщик" причому як до 2012 року, так і після 2012. Причому одні й ті самі науковці (!) в різний проміжок часу! Причому науковці, які є укладачами енциклопедій [10] (С. 129). Як можна таке порівнювати? Як взагалі можна не бачити та ігнорувати все те, що викладено в цьому довгому обговоренні і не бачити нічого, окрім СУМ-20 і ту позначку (ще й ігнорувати УОС останнього видання, 2009 року [11] + [12], тобто за 3 роки (!) до того, коли СУМ-20 охрестили виборщика застарілим, і яке подає лише виборщик без позначок і лише це слово. Немає навіть варіанта виборник)? А я окремо хочу нагадати вам ваші ж слова з відповіді-коментаря іншому користувачу, що ви писали місяць тому на ВП:ЗПП «...СУМ-20, окрім того, що має свої вади, ще й не закінчений...» (с) NachtReisender. Так ось, у цьому словнику дійсно є вади, але цю ваду ви не бачите чи не хочете бачити, яка фактично виникла штучно (але хочеться вірити, що то було не спеціально зроблено) позначити слово як застаріле, яке не те, що не виходило з ужитку (навіть не було передумов для цього), і яке не вийшло навіть після оголошення його застарілим. П.С. До користувача Friend: давайте без маніпуляцій з "російськомовними" і що для них широковживане, а що ні. --Flavius (обговорення) 18:24, 19 грудня 2020 (UTC)

Насамкінець, хочу зауважити, що у питаннях іменування статті орфографічний словник йде завжди вище за статусом, аніж тлумачний. І саме орфографічний словник повинен братися до уваги в першу чергу. Лише за відсутності орфографічного словника, береться тлумачний, а за відсутності тлумачного всі інші словники, типу ВТССУМ і т.д. А тому ця стаття не тільки за здоровим глуздом та ВП:АД повинна бути перейменована, а ще прямо за правилом ВП:МОВА пункт 1, оскільки і друкована версія, і електронна, фіксують одне й те саме - виборщик і ніякого виборника. --Flavius (обговорення) 20:00, 19 грудня 2020 (UTC)

Прошу Вас утриматися від емоцій і провадити дискусію цивілізовано. Так, СУМ-20 має вади. Вади має і чинний правопис. Одначе наївно було б стверджувати, що ці праці не вміщують в собі хорошого. У цьому світі немає нічого ідеального, тому на підставі наявности деяких спірних моментів — які можна відшукати будь-де — не можна відкидати авторитетні джерела цілком. Можемо їх критикувати, але зобов'язані зважати на них, щоб не допустити безладу. Кожен редактор має свою особисту думку, а коли таких думок серед редакторів багато, їх мають розсудити авторитетні джерела. І СУМ-20 — очевидно, авторитетне джерело — своє слово мовив. Автори, що використовують чинний правопис, також можуть послуговуватися словами зі стилістичними мітками, лише на ґрунті власних мовних уподобань. Візьмімо, наприклад, етнонім австріяк, що і в СУМ-11, і в СУМ-20 позначений як розмовний і застарілий. Уживається в наукових працях, зокрема: 1, 2. Також мені буде цікаво послухати, чому, на Вашу думку, ортографічний словник усе ж таки вирішальний у питанні іменування статей. Певна річ, що й в ортографічному словнику вищезгадані австріяки є. Але чи варто, зважаючи на це, прирівнювати австріяк до австрійців? Ясна річ, що ні. Одних ортографічних словників замало, вони подають відомості про те, ЯК писати слово, а не в якому контексті варто його вживати. І тут на поміч ідуть словники тлумачні + праці з культури мови. І в цьому обговоренні, до речі, було наведено кілька таких праць, у яких автори радили віддавати перевагу словам із наростком -ник- супроти слів із наростком -щик-. —NachtReisender (обговорення) 23:19, 19 грудня 2020 (UTC)
Ну хіба не видно, що то нонсенс?

Останнє 9-те видання Українського орфографічного словника НАН України, УМІФ та Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні виходить у 2009 році і подає слово "виборщик", не подаючи слова "виборник". До 2009 і після в академічних виданнях (ЮЕ, ЕІУ, ЕСУ), а також в різноманітних наукових працях, у ЗМІ та в інших джерелах вживається слово "виборщик" і не вживається слово "виборник". Через три роки виходить том на літеру "В" СУМ-20, який... визначає слово "виборщик" застарілим (!), пропонуючи замість нього слово "виборник". Але слово "виборщик", як продовжувалося, так і продовжує вживатися в авторитетних виданнях після того 2012-го року, не втрачаючи переваги перед так би мовити цим "новим" словом, і особливо цікаво, що у період між виходом орфографічного словника 2009 до того, як слово визначили застарілим 2012, в період цих трьох років виборщик не застарів і так само спокійно собі використовувався [13], [14] як нормативне слово. І ви хочете сказати, що ви ось цього всього не бачите?--Flavius (обговорення) 07:49, 20 грудня 2020 (UTC)

П.С. Ще одна енциклопедія НАН України (2017-й рік!) [15] (С. 63, 212) та Велика українська енциклопедія (2016-й рік!) [16]. Знову Енциклопедія історії України, 2013 р. [17] с. 148. Ще одна - Мала енциклопедія конституційного права 2012 [18] с. 49 --Flavius (обговорення) 08:33, 20 грудня 2020 (UTC)

Ми можемо давати суб'єктивні оцінки авторитетним джерелам, але нехтувати ними — в жодному разі. Слово виборник абсолютне легальне й використовується у багатьох вторинних джерелах, тому перейменування не виправдане. Як зазначають згадані в цьому обговоренні мовознавчі праці, наросток -щик- менш властивий українській мові, його вживання пояснюється впливом російської. Найновіший академічний словник поставив крапку в цьому питанні; мусимо дослухатися до нього, навіть коли не погоджуємося з окремими моментами. Я, так само, як Ви, розумію, що словник не ідеальний (як і будь-що), коли-не-коли його критикую, але розумію, що dura lex sed lex: або зважаємо на АД, або кожен робить що хоче, на власний розсуд, бо ж скільки людей, стільки ідей. І, як показує пошук у системі «Ґуґл», перевагу дійсно віддають написанню з наростком -ник-: Колегія виборників, 115 000 результатів супроти Колегії виборщиків, 14 800 результатів; виборник, 2110 результатів супроти виборщика, 1810 результатів. —NachtReisender (обговорення) 14:08, 20 грудня 2020 (UTC)
Цікава у вас позиція: ви пишете «або зважаємо на АД, або кожен робить що хоче», і тут же продовжуєте ігнорувати найавторитетніші джерела як до 2012 року, коли СУМ-20 визначив слово "застарілим", так і після. Я вам надавав посиланя не на мурзилки якісь, але ви просто ігноруєте це. Мова не про нелегальність слова виборник. Мова про вживаність слова виборщик, яке визнали застарілим. Ось про що мова. Але і тут ви списуєте все на право авторів використовувати певні слова за власним бажанням. А той факт, що чомусь всі, як один, колективно змовилися вживати в енциклопедичних виданнях НАНУ це "застаріле" слово - то це звичайно не важливо. Закриємо очі, промовчимо, а може ніхто й не помітить. Так? Це ж їх право - ось як це можна пояснити, посилаючись на якусь Ставицьку, яка у себе в статтях використовує слова за проектом правопису 1999 року. Ви просите зважати на джерела, але самі на них не зважаєте. Далі СУМ нічого не бачите. Неправильна позиція. І у мене таке відчутт, що я показував вам ці джерела, мабуть, для того, аби ви їх проігнорували. Інакше це не пояснити. Хоча я навіть не переходив на "прості" джерела. Їх, мабуть, ви їх навіть і не відкриєте, якщо покажу. Тепер стосовно гуглу, на який ви перейшли після ігнорування енциклопедичних видань НАН, і який вам видав неправильний результат: будь ласка, я прошу підкріплювати посилання ваші твердження, оскільки мій гугл не баче такої кількості, яку ви навели. Мій гугл бачить лише 7 сторінок того, що видав на запит "колегія виборників", що всього 60 результатів [19]. --Flavius (обговорення) 16:29, 20 грудня 2020 (UTC)
Вкотре прохаю вас утриматися від емоцій і зберігати цивілізованість. Ми вже обговорювали схожу проблему в Обговорення:Кримські_татари#місце_для_обговорення Певне слово може використовуватися в науковій літературі, але слововживання регулюють тлумачні словники, подобається це, чи ні. Перейменувати статтю за Вашими аргументами означає перейменувати її за оригінальним дослідженням. Можливий вихід, який я бачу, це зазначення в преамбулі обох варіянтів написання з приміткою про те, що виборщик, згідно з академічним словником, застарілий. А назва статті, ясна річ, має бути за основним словом: Колегія виборників. —NachtReisender (обговорення) 16:40, 20 грудня 2020 (UTC)
Основний лексичний склад сучасної української мови преставлено в Орфографічному словнику. Подобається вам він чи ні. І так само подобається вам це чи ні, але енциклопедичні видання використовують лише виборщик навіть після того, коли СУМ-20 позначив його застарілим. Перейменувати статтю за моїми аргументами, то значить перейменувати її відповідно до основоположних правил Вікіпедії, де ви зараз знаходитеся - ВП:АД та ВП:МОВА (п.1). Ніякого ОД. --Flavius (обговорення) 16:48, 20 грудня 2020 (UTC)
Ортографічні словники вміщують у собі пласт пасивної лексики, серед якої рідковживані, діялектні, застарілі, стилістично забарвлені лексеми. Наявність того чи того слова в ортографічному словнику не є аргументом на користь перейменування статті. Саме для цього є тлумачні словники, щоб не змішувати слова, які належать до різних галузей уживання. Оригінальне дослідження — це використання у Вікіпедії фактів, тверджень та ідей, на підтвердження яких не існує опублікованих джерел. А надійних джерел на те, що слово виборщик не є застарілим, справді не існує. —NachtReisender (обговорення) 16:55, 20 грудня 2020 (UTC)
тлумачний вміщує цей же пласт? Єдина різниця - він тлумачить кожне слово, що орфографічний не може робити. Проте наявність того чи іншого слова в орфографічному словнику - є найголовнішим аргументом при іменуванні кожної статті. Навіть НАНУ випустили рекомендацію у 2013 році, за якою [20] при підготовці видань слід використовувати спочатку правопис і український орфографічний словник, а вже потім все інше, в т.ч. СУМ, а не навпаки. При написанні будь-якої праці НАНУ спочатку заглядають в орфографічний словник. Це коментар до вашої тези, що спочатку головніше СУМ, а потім УОС. Ні, спочатку УОС, а вже потім СУМ. Коли надаються опубліковані факти - це не оригінальне дослідження. На жаль, ці факти ви продовжуєте ігнорувати. Flavius (обговорення) 17:01, 20 грудня 2020 (UTC)

Pictogram voting comment.svg Коментар. Окрім вищенаведених енциклопедичних видань установ НАНУ, які як до 2012, так і після, використовують ЛИШЕ виборщик, і які чомусь повністю ігнорують, пропоную також (чи радше доповнюю це обговорення вже згаданими) "іншими" не менш авторитетними джерелами:

  • Великий тлумачний словник сучасної української мови [21] (2005)
  • соціологія: словник термінів і понять [22] (2006)
  • Етнократологічний словник [23] (2007)
  • Історія держави і права зарубіжних країн рекомендовано МОН [24] (2008)
  • Вибори і виборчі системи підручник затверджено МОН [25] (2011)
  • Державне право посібник рекомендовано МОН [26] (2012, С. 475)
  • навчальний посібник термінологічний словник-довідник з дсципліни Історія держави рекомендовано МОН[27] (2014, С. 188)
  • Політологія словник-довідник Рекомендовано МОН [28] (2015)
  • монографія Інституту держави і права НАН України [29] (2016)
  • монографія Інституту всесвітньої історії НАН України [30] (2017)
  • колективна монографія ДНУ Ениклопедичне видавництво[31] (2019)
  • підручник Всесвітня історія за 2020 рік рекомендовано і видано за рахунок держкоштів [32]. Як можна побачити, і до виходу у 2012 році СУМ-20, і після виходу, слово виборщик не могло застаріти і не є застарілим нині. --Flavius (обговорення) 17:01, 20 грудня 2020 (UTC)

ще деякі джерела або з конкретної галузі, де наше поняття вживається, або видавництв державних вишів та інститутів, або вчених ступенем не нижче кандидата наук. Зверніть увагу на роки виходу.

  • підручник Теорія держави і права [33] (2014, С. 209)
  • монографія Глава держави у державному механізмі: конституційно-правовий статус [34] (2015, С. 116)
  • навчальний посібник Політологія [35] (2016, С. 177)
  • словник-довідник місцеве самоврядування [36] (2016, С. 58, 95, 118)
  • навчальний посібник Історія соціології [37] (2017, С. 348)
  • навчальний посібник Місцеве самоврядування [38] (2018, С. 16)
  • підручник Правознавство [39] (2019, С. 26)
  • підручник Історія держави і права [40] (2020, С. 248)
  • Словник-довідник Ґендер у термінах, правових актах і практиці перетворень [41] (2020, С. 93)


Вікіпедія віддає перевагу академічним словникам. Наведені словники та посібники не академічні, а звідси не є вирішальними у питанні слововживання. Окрім того, ВТССУМ за редакцією Бусела (2005) відомий звинуваченнями у плагіаті. —NachtReisender (обговорення) 17:20, 20 грудня 2020 (UTC)
Вікіпедія віддає перевагу всім авторитетним джерелам, що відповідає правилу ВП:АД. І на першому місці видання НАНУ безперечно. Там зверху академічні словник та енциклопедії я вже надав. А ці видання вам звичайно не подобаються, бо ж показують як насправді "застаріло" слово "виборщик". Проте маю право їх тут викладати, аби учасники обговорення, а не тільки ви, їх бачили. --Flavius (обговорення) 17:25, 20 грудня 2020 (UTC)
Я теж можу сказати, що Вам «не подобаються певні видання», але я цього не робитиму. Це просто унеможливлює притомне обговорення. Маєте право викладати тут ці праці, але заразом маєте обов'язок дотримуватися ВП:ЕNachtReisender (обговорення) 17:36, 20 грудня 2020 (UTC)
Аби обговорення було конструктивним - треба визнавати факти (або промовчати, якщо визнати не хочете), не ігнорувати людину, до якої ВИ самі звернулися (я ж вас не просив мені коментувати мою особисту позицію. Ви ж самі написали), не ігнорувати джерела, які людина вам надає на підтвердження своїх слів, не шукати лазівки на кшталт Ставицької, порівнюючи її з її власними статтями (вдумайтеся в це) та енциклопедичних статей з енциклопедій інститутів НАНУ, нав'язуючи думку, що мов "вони" самі в праві обирати яке їм слово вжити, тобто одним словом не доводити до абсурду (ВП:НДА), а ця ситуація була саме цим, от тоді буде продуктивна дискусія. Але її не буде, бо з особистих причин ви не хочете прийняти дійсність (принаймні озвучити її тут), і до правил Вікіпедії (ВП:АД + ВП:МОВА п.1) це ніяк не стосуються. П.С. Мені СУМ-20 подобається, навіть якщо там є хиба. Просто не треба хиби зі словника протягувати у Вікіпедію. --Flavius (обговорення) 17:57, 20 грудня 2020 (UTC)
Я вже неодноразово тлумачив Вам свою позицію. Наведені джерела я не ігнорував, натомість пояснив, чому, на мою думку, вони не є вирішальними в цьому питанні. Що Вам не зрозуміло зі Ставицькою мені не ясно, але нехай. Я маю власну думку щодо того, хто з нас не хоче приймати дійсність, і міг би її висловити, але зараз усе це просто скотиться в безглуздий обмін ущипливими словами. Це шкодить проєктові, а я цього не хочу. Відреагував я на Вашу репліку не тому, що мав щось проти Вашої особистої позиції, а тому, що ви закинули мені нехтування фактів. Певна річ, що ані я, ані ви факти не ігноруємо, просто маємо різні погляди на проблему. —NachtReisender (обговорення) 18:07, 20 грудня 2020 (UTC)
Як не ігнорували? Покажіть, будь ласка, що ви написали з приводу енциклопедій. Можливо я загубив ваш коментар. Мати власну думку - ніхто не зобороняє. І я маю власну думку, але окрім власних думок є ще факти. Якщо я вам надав енциклопедичні видання після 2012 року, то це факт того, що слово виборщик продовжує вживатися, а не факт того, що воно продовжує вживатися у тому ж правовому полі, як Ставицька вживає "варіянт" у своїх статтях. Розумієте? І згадайте з чого я почав, тобто позиція коментар. Я написав слово не вийшлов з ужитку. Ви мені дорікнули ОД. Пройшло два дні і ви зараз можете бачити купу тут джерел, які підтверджують те, що слово з ужитку не вийшло. --Flavius (обговорення) 18:18, 20 грудня 2020 (UTC)
Не ігнорував. Я взяв кожне наведене джерело до уваги, не сумнівайтеся; водночас слід пам'ятати, що словами з пасивної лексики можуть послуговуватися — та активно послуговуються — в наукових працях. У вжитку перебуває чимало слів, зокрема фемінітив біологиня вживається щонайменше з 1958 року, наявний у друкованих наукових працях (1, 2), використовує його і НАН України (1, 2, 3). З огляду на це, чи можна послуговуватися згаданим словом, пишучи статті? Звісно, що ні, бо вжиток слова не означає його літературність. Ви не просто написали, що слово вийшло з ужитку, ви ствердили, на ґрунті власних висновків, що воно не застаріле, хоч Академічний словник каже зворотнє. У цьому, на мою думку, й полягає оригінальне дослідження. Ну й, для балансу у всесвіті, мені варто також надати Вам список із деяких наукових праць, що використовують слово «виборник»:
  • Виборник // Словник української мови : у 20 т. — К. : Наукова думка, 2010—2020.;
  • Ясінська А.Ю., кандидат політичних наук. Питання електоральної невизначеності громадян України в контексті досвіду європейських країн (за матеріалами наукового повідомлення на засіданні Президії НАН України 11 вересня 2019 р.). (2019, «У Франції верхня палата обирається колегією виборників»);
  • Георгізова І.Л., кандидат політичних наук. Виборча система в США: переваги та недоліки (2013, с. 119, «Мали місце випадки, коли партія, яка не набрала відносної більшості голосів в країні загалом, отримувала більшість місць у колегії виборників», «Республіканська партія отримала незначну більшість у колегії виборників»);
  • Талер Р., доктор філософії; Санстайн К., професор права; Поштовх. Як допомогти людям зробити правильний вибір (2017, «Кожен виборник від демократів прийняв своє рішення стосовно Керрі»);
  • Шаправський С.А., кандидат історичних наук. Основні складові конклаву та їх історичне значення. (2012, с. 220 «Іоанн Павло II підтвердив віковий ценз і кількість виборників, встановлених Павлом V»);
  • Поляруш І.М, кандидат економічних наук. Виборча система в США. Президентські вибори 2016 року (с. 319, «Виборці обрали президентських виборників, які, своєю чергою, обирали нового президента і віце-президента США через колегію виборників»);
  • Зернецька О.В, доктор політичних наук. Президентські вибори в США під кутом зору британських онлайнових медіа (2017, с. 193 «Особливу увагу привертає такий наявний у США політичний інститут, як „колегія виборників”, до складу якої входять 538 виборників»);
  • Тодор О.Г., кандидат філологічних наук. Пароніми та омоніми в політологічній терміносистемі. (2017, с. 196, «Виборці (громадяни, які мають право головувати на виборах) і виборники (члени колегії виборників у США)»);
  • Норт, Д, доктор економічних наук; Волліс, Дж, професор катедри економіки Мерілендського університету; Вайнґаст, Беррі, доктор економічних наук. Насильство та суспільні порядки. Основні чинники, які вплинули на хід історії (2018, «Так, сенаторів обирали законодавчі органи штатів, а президента — Колегія виборників»);
  • За ред. Хоми Н.М., доктора політичних наук. Американський президенціалізм: інститут глави держави США у персоналіях від зародження до сьогодення. Біографічна енциклопедія (2018, «Буш отримав 38 % голосів виборців (168 голосів виборників) проти 43 % у Б. Клінтона (370 голосів виборників)»);
  • Елленберґ, Дж., професор математики. Як ніколи не помилятися (2017, «Хто має отримати голоси виборників Флориди — Ґор, Буш чи Нейдер?»);
  • Черноватий, Л., доктор філологічних наук. Практичний курс англійської мови. 4-й курс.: Підручник для ВНЗ. (2008, «Electoral college — Колегія виборників (для заключного етапу виборів Президента США)»);
  • Мейс, Дж., професор політології. Ваші мертві вибрали мене. (2008, «Коли законодавчі органи окремих штатів призначали своїх виборників, ця система ще базувалась на певній логіці»);
  • Історичний журнал (2006, «Кандидат республіканської партії здобув майже 51 % голосів виборців, переміг у 44 штатах і забезпечив собі 489 місць у колегії виборників»);
  • Черноватий, Л., доктор філологічних наук. Переклад англомовної громадсько-політичної літератури. Система держуправління США.: Навчальний посібник для ВНЗ. (2006, «270 голосів виборників із 538 можливих»).
    моя ідея полягала в тому, аби показати, що слово виборщик не вийшло з ужитку і продовжує використовуватися і я це зробив. Я прекрасно знаю як вживається слова з пасивної лексики. Джерела, які я надав показують, що це слово не знаходилося і не знаходиться у прошарку пасивної лексики. Навіть на секунду там не перебувало. Ваше право несприймати це, хоча у мене не зникло того відчуття, що ви або не читаєте, що вам пишуть, або читаєте, розумієте, але є завдання, перекрутити і подати все так, наче всього того і немає і на кожне щось від мене ви можете "пояснити". І стосовно джерел... вже схоже, що ви почали "мірятися" ними. Хоча я надава джерела з інакшою метою, яка й досі проігнорована. Ви надали тут і наукові статті (хоча я наукові статті жодної не показував! баланс нерівноцінний. А може показати? Хоча мені тут місця не вистачить!), а деякі з поданих взагалі не можуть рахуватися за ВП:АД. З більш-менш прийнятних можу відмітити оці [42], [43], [44]. П.С. і взагалі я не заперечував існування слова. Мені доводити що воно існує і вживається точно не потрібно. А от що бажано було би - так це те, аби довели, що слово виборник витіснило зі вжитку слово виборщик, що слово з моменту, коли його охрестили архаїзмом, будучи широковживаним, відтоді почали використовувати всюди і вся і воно превалює. Чого ви досі цього не зробили в цьому обговоренні? Покажіть хоч в одному енциклопедичному виданні НАНУ, хоч в одному довіднику/посібнику/підручнику, затвердженого чи рекомендованого МОН, як показав це я. --Flavius (обговорення) 21:01, 20 грудня 2020 (UTC)
    ВП:АД каже, що авторитетним джерелом уважається наукова публікація науковця зі ступенем не нижче кандидата наук або відомого експерта у цій галузі. Ви не можете відкинути наведені праці лише тому, що вони Вам не до вподоби. Я вже казав: коли щось є в ужитку, це не дорівнює літературности цього слова, волів би до цього не повертатися. З того, що видно: і виборник, і виборщик використовуються в наукових публікаціях, різних енциклопедіях, між цими словами треба обирати. Ось тут єдиним авторитетним джерелом є Академічний словник української мови, який чітко віддає перевагу написанню через наросток -ник-. —NachtReisender (обговорення) 21:15, 20 грудня 2020 (UTC)
    «що бажано було би - так це те, аби довели, що слово виборник витіснило зі вжитку слово виборщик» Ви провадите оригінальне дослідження й пропонуєте зайнятись мені тим самим. Ні, дякую. Є об'єктивна реальність, в якій виборщик вважається застарілим словом згідно з Академічним словником, хоч хтось може бути не згодний із цим. Я теж, повірте, не погоджуюся з безліччю речей в авторитетних джерелах, але я не перекручуватиму інформацію так, щоб нав'язати свій погляд. —NachtReisender (обговорення) 21:23, 20 грудня 2020 (UTC)
    Об'єктивна реальність??? Даруйте, але ви сприймати об'єктивну реальність не хочете. Та взагалі ви або насміхаєтеся, або знущаєтеся, їй-богу. Ваші відповіді більше схожі на "вивсьоврьотє", ось в такому дусі. Даруйте, але з вами розмова на цьому завершена. Взагалі не розумію нащо вона була. Хоча єдиний плюс від того, що учасники обговорення хоч можуть переконатися, як в енциклопедіях установ НАНУ нині уживається "застаріле" слово. І як воно "застарівало" до 2012 і як "застаріває" нині. Ось це єдиний плюс. Але, виходячи з того, як ви ведете дискусію, попрошу вас утриматися наступного разу залишати без коментарів мою позицію по будь-якому обговоренню на ВП:ПС, як це ви зробили позавчора [45], аби не створювати ось такі майже беззмістовні обговорення, як сьогодні. Дякую. --Flavius (обговорення) 21:41, 20 грудня 2020 (UTC)
    @UeArtemis:, у вас випадково немає у друкованому варіанті Великої української юридичної енциклопедії, що вийшла у 2017 році, а також Великого енциклопедичного юридичного словника? Було би цікаво глянути ще й туди. На жаль, в електронному варіанті їх немає. Може у вас є доступ до них, випадково? --Flavius (обговорення) 21:48, 20 грудня 2020 (UTC)
    англ. Here you go again, як казав Рейґан. Та хіба ж хтось заперечував наявність слова виборщик у джерелах, що Ви навели? Певне, що вже мільйонний раз кажу, що вжиток чого-небудь, навіть у матеріялах НАНУ, не конче дорівнює літературности. Коли серед двох слів в Академічному тлумачному словнику очевидно віддається перевага одному зі слів, очевидно, за чим треба називати статтю — тим, що має український суфіксальний зразок, а не російський. Слушно згадували про топонім «Білорусія», що його також можна знайти в енциклопедичних джерелах, та навіть у тому ж УМІФі. Вжиток не є підставою стверджувати, що одне та друге є рівноправним, бо в мовному просторі циркулює непомірна безліч слів, і геть не кожне з них є літературним. Дякую за можливість обмінятися думками. —NachtReisender (обговорення) 22:05, 20 грудня 2020 (UTC)
На жаль, наявні у мене фізичні примірники енциклопедій неактуальні для цього обговорення. Можу лише звернути увагу, що ЕСУ також використовує форму виборщик. Як на мене, в обговоренні давно було продемонстровано, що СУМ-20 робить підлог у питанні термінології.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:40, 21 грудня 2020 (UTC)
Що ж, зробив я собі подаруночок на Новий рік :-) і придбав Великий енциклопедичний юридичний словник НАНУ та Інституту держави і права ім. Корецького (2012). Здивувався, що немає там статей виборщики (чи колегія вибощиків), немає статей непрямі вибори (в той час, як є прямі), проте вирішив глянути інші статті, де за логікою повинні були бути згадані виборщики (чи виборники) та знайшов [46]. Тобто + ще одне енциклопедичне видання НАНУ (до поданих вище), яке використовує "застаріле" слово. --Flavius (обговорення) 09:57, 23 грудня 2020 (UTC)