Вітовський район
 | Частина інформації в цій статті застаріла. (липень 2020) |
| Вітовський район | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| ліквідована адміністративно-територіальна одиниця | |||||
| |||||
| |||||
| Колишній район на карті Миколаївська область | |||||
| Основні дані | |||||
| Країна: |  СРСР (.svg){kind=small} УРСР),  Україна
| ||||
| Область: | Миколаївська область | ||||
| Код КОАТУУ: | 4823300000 | ||||
| Утворений: | 1923 | ||||
| Ліквідований: | 19.07.2020[1] | ||||
| Населення: | (на 1.02.2016) | ||||
| Площа: | 1460 км² | ||||
| Густота: | 35.2 осіб/км² | ||||
| Тел. код: | +380-512 | ||||
| Поштові індекси: | 57200—57287 | ||||
| Населені пункти та ради | |||||
| Районний центр: | м. Миколаїв | ||||
| Селищні ради: | 2 | ||||
| Сільські ради: | 11 | ||||
| Смт: | 2 | ||||
| Села: | 30 | ||||
| Селища: | 12 | ||||
| Районна влада | |||||
| Голова ради: | Матвєєв Ігор Семенович | ||||
| Голова РДА: | Дзюба Юрій Миколайович[2] | ||||
| Вебсторінка: | Вітовська РДА | ||||
| Адреса: | м. Миколаїв, пр. Богоявленський, 306 | ||||
| Мапа | |||||
| |||||
|
| |||||
|
| |||||
Вітовський райо́н (до 1944 року — Миколаївський, у 1944—2016 роках — Жовтневий) — колишня адміністративно-територіальна одиниця Миколаївської області України. Розташовувався на півдні області. Районний центр — місто Миколаїв (у 1944—1972 роках — місто Жовтневе, котре увійшло до складу обласного центру). В районі знаходилося 44 населених пункти, Вітовська районна рада, 19 сільських рад та 2 селищні ради. 19 липня 2020 року район було ліквідовано внаслідок адміністративно-територіальної реформи[1].
Географія[ред. | ред. код]
На сході він межував зі Снігурівським, на півночі — з Баштанським та Новоодеським, на заході — з Миколаївським та Очаківським районами Миколаївської області, на півдні — з Білозерським районом Херсонської області.
| Новоодеський район | Баштанський район | |
| Миколаїв | 
|
Снігурівський район |
| Березанський район, Дніпровський лиман |
Херсонська область (Білозерський район) |
Західну частину району омивавали води Бузького лиману, північно-західною його частиною протікала річка Інгул. Центральна та південна частини району були густо змережені каналами Інгулецької зрошувальної системи, магістральний канал котрої ділив район практично навпіл.
Об'єкти природно-заповідного фонду[ред. | ред. код]
- Ландшафтний заказник «Півострів Піщаний»
- Лісовий заказник «Мішково-Погорілове»
- Ботанічний заказник «Михайло-Ларинський»
- Ботанічна пам'ятка природи «Старогаліцинівська»
- Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва «Старий парк»
Історія[ред. | ред. код]
Як адміністративно-територіальна одиниця утворений 7 березня 1923 року. Первісно мав назву — Миколаївський район з районним центром в округовому місті Миколаїв.[3] 1930 року район ліквідовано.[4] Район змінював свої обриси, то збільшувався, вбираючи в себе населені пункти сусідніх районів Миколаївської та Херсонської областей, то зменшувався до своїх звичайних меж.
У грудні 1938 р. район відновлений як Миколаївський.[5] 12.09.1944 райцентр перенесений з Миколаєва в смт. Жовтневе і район отримав свою нову назву — Жовтневий.[6][7][8] Районним центром стало село Богоявленське (до 1789 року — Вітовка), перейменоване 1939 року в село Жовтневе. Тож у 1944—2016 роках район називався Жовтневим[9]; район був ліквідований у 1962 р.[10][11][12] та відновлений у 1965 році.[13]
Економіка[ред. | ред. код]
У Вітовському районі працювали такі підприємства, як: ТОВ «Сандора», ДП «ЗАТ „Миколаївзернопродукт“», СГ ТОВ «Вікторія», ТОВ «СП Укрсоя», КП «Харчокомбінат», КП «Жовтневі ковбаси», КП «Жовтневий хліб», КП «Жовтневі ласощі», ТОВ «Сімекс» та ін.
Транспорт[ред. | ред. код]
Районом проходили залізничні магістралі Миколаїв-Долинська, Миколаїв-Херсон, Миколаїв-Нова Каховка, Миколаїв-Одеса, автошляхи: Н11 (Миколаїв-Кривий Ріг), Миколаїв-Снігурівка, E58 (Ростов-на-Дону-Одеса-Рені). Район мав широку мережу внутрішньорайонних автошляхів з твердим покриттям. На території району розташовувалися 5 залізничних станцій, діяло 2 морських порти, всі села району пов'язувалися з районним і обласним центрами залізничним та автобусним сполученням.
Населення[ред. | ред. код]
Розподіл населення за віком та статтю (2001)[14]:
| Стать | Всього | До 15 років | 15-24 | 25-44 | 45-64 | 65-85 | Понад 85 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 26 026 | 5013 | 4286 | 8211 | 6256 | 2205 | 55 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Жінки | 28 735 | 4861 | 3933 | 7767 | 7527 | 4293 | 354 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Національний склад населення за даними перепису 2001 року[15]:
| Національність | Кількість осіб | Відсоток |
|---|---|---|
| українці | 54763 | 85,14 % |
| росіяни | 5981 | 10,92 % |
| білоруси | 707 | 1,29 % |
| молдовани | 421 | 0,77 % |
| корейці | 273 | 0,50 % |
| інші | 757 | 1,38 % |
Мовний склад населення за даними перепису 2001 року[15]:
| Мова | Кількість осіб | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 44088 | 80,51 % |
| російська | 9903 | 18,08 % |
| молдовська | 224 | 0,41 % |
| білоруська | 137 | 0,25 % |
| вірменська | 127 | 0,23 % |
| інші | 284 | 0,52 % |
Всього в районі проживало 52,6 тис. осіб (станом на 01.10.2006 р.), у тому числі чоловіків — 24,8 тис. осіб, жінок — 27,8 тис. осіб, кількість пенсіонерів — 14,5 тис. осіб (відсоток пенсіонерів від загальної кількості населення району становив 27,6 %), щільність проживання (на 1 кв. км) — 36 осіб. Працездатне населення — 32339 осіб (на 01.01.2006 р.). Населення дошкільного віку — 3247 особи (на 01.01.2006 р.), шкільного віку — 8067 осіб (на 01.01.2006 р.). Середній вік населення становив 38,4 років (на 01.01.2006 р.), у тому числі чоловіків — 35,8 років, а жінок — 40,8 років.
Кількість населення, зайнятого в усіх сферах економічної діяльності — 11289 штатних працівників (за січень-вересень 2006 р.), з них:
- у промисловості — 2547 осіб;
- у сільському господарстві — 2582 особи;
- у будівництві — 166 осіб.
Освіта[ред. | ред. код]
Кількість дошкільних навчальних закладів — 31, в них дітей — 1150 чол; бюджетні дошкільні навчальні заклади — 30, відомчі дошкільні навчальні заклади — 1, позашкільні заклади освіти — 1, вечірня школа — 1, де навчалося — 440 учнів, денних загальноосвітніх шкіл — 39, навчалося — 610 учнів, шкіл І ступеня — 7, в них учнів — 73 чол., шкіл І-II ступенів — 9, в них учнів — 585 чол., шкіл I—III ступенів — 23, в них учнів — 5352 чол.
Організовано роботу: 3-х шкіл-комплексів «Школа — вищий навчальний заклад», 2-х комплексів «Школа — дошкільний навчальний заклад».
Політика[ред. | ред. код]
25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Вітовського району була створена 41 виборча дільниця. Явка на виборах складала — 48,93 % (проголосували 20 584 із 42 067 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 47,66 % (9 810 виборців); Сергій Тігіпко — 13,91 % (2 863 виборців), Юлія Тимошенко — 8,54 % (1 757 виборців), Вадим Рабінович — 6,69 % (1 377 виборців), Олег Ляшко — 4,26 % (877 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 2,26 %.[16]
Пам'ятки[ред. | ред. код]
У Вітовському районі на обліку перебувало 7 пам'яток архітектури, 47 — історії та 3 — монументального мистецтва.
Примітки[ред. | ред. код]
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Вітовський район |
- ↑ а б Постанова ВРУ «Про утворення та ліквідацію районів» № 807-ІХ // Голос України : газета Верховної Ради. — 2020. — 18 липня. — Дата звернення: 19.07.2020. — Цитата: «3. Ліквідувати: ... 14) у Миколаївській області: Арбузинський, Баштанський, Березанський, Березнегуватський, Братський, Веселинівський, Вітовський, Вознесенський, Врадіївський, Доманівський, Єланецький, Казанківський, Кривоозерський, Миколаївський, Новобузький, Новоодеський, Очаківський, Первомайський, Снігурівський райони».
- ↑ Розпорядження Президента України від 23 грудня 2019 року № 581/2019-рп «Про призначення Ю.Дзюби головою Вітовської районної державної адміністрації Миколаївської області»
- ↑ Постанова ВУЦВК № 310 від 7 березня 1923 р. «Про адміністративно-територіальний поділ Одещини»
- ↑ Постанова ВУЦВК і РНК УСРР № 225 від 2 вересня 1930 «Про ліквідацію округ та перехід на двоступневу систему управління»
- ↑ СССР: Административно-территориальное деление союзных республик / Ред. и предисл.: П. В. Туманов. — Доп. к 1-му изд. (Изменения 1.10.1938 – 1.03.1939). — М. : Изд. «Ведомости Верховного Совета РСФСР», 1939. — С. 86.(рос.)
- ↑ Указ Президії Верховної Ради УРСР «Про перенесення районного центру Миколаївського району, Миколаївської області» від 12 вересня 1944 р. // Відомості Верховної Ради Української РСР. — 1945. — № 7–8 (1 квітня). — С. 12.
- ↑ Административно-территориальное деление союзных республик / Отв. ред.: П. В. Туманов. — Доп. к 3-му изд. (к справ. вып. 1941 г.: Изменения 01.01.1941 – 01.10.1944). — М. : Известия Советов депутатов трудящихся СССР, 1944. — С. 82.(рос.)
- ↑ Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 902, 1000.
- ↑ Перейменований 19.05.2016 р. Постановою Верховної Ради України «Про перейменування окремих населених пунктів та районів». Архів оригіналу за 7 серпня 2016. Процитовано 21 липня 2016.
- ↑ s:Указ Президії Верховної Ради УРСР від 30.12.1962 «Про укрупнення сільських районів Української РСР»
- ↑ Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ. Додаток до довідника видання 1962 р. (зміни, що відбулися за період з 1 січня 1962 року по 1 січня 1964 року) / Д. О. Шелягин (упорядник). — К. : Вид-во політ. літ-ри України, 1964. — С. 3–6, 44–45.
- ↑ Список районов, упраздненных в связи с укрупнением сельских и образованием промышленных районов (декабрь 1962 – февраль 1963). Доп. к справочнику:
СССР: Административно-территориальное деление союзных республик на 1963 г. — М. : Известия, 1964. — С. 115–116.(рос.) - ↑ Указ Президії Верховної Ради Української РСР від 4 січня 1965 р. «Про внесення змін в адміністративне районування Української РСР»
- ↑ Розподіл населення за статтю та віком, середній вік населення, Миколаївська область (осіб) - Регіон, 5-річні вікові групи, Рік, Категорія населення, Стать [Населення за статтю та віком...2001]. Архів оригіналу за 27 вересня 2021.
- ↑ а б Розподіл населення за національністю та рідною мовою, Миколаївська область (осіб) - Регіон, Національність, Рік , Вказали у якості рідної мову. Процитовано 1 березня 2024.
- ↑ ПроКом, ТОВ НВП. Центральна виборча комісія - ІАС «Вибори Президента України». www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 27 лютого 2018. Процитовано 3 квітня 2016.
| |||||||||||
| ||||||||||
