Церковнослов'янська кирилична абетка
Ця стаття містить перелік джерел, але походження окремих тверджень у ній залишається незрозумілим через практично повну відсутність виносок. |
| Кириличні абетки |
|---|
| Слов'янські: |
| Білоруська |
| Болгарська |
| Сербська |
| Македонська |
| Російська |
| Українська |
| Чорногорська |
| Неслов'янські: |
| Казахська |
| Киргизька |
| Монгольська |
| Таджицька |
| Історичні: |
| Старослов'янська абетка |
| Румунська кирилиця |
| Молдовська кирилиця |
| * Зазначені лише офіційні абетки держав-членів ООН. Детальніше тут. |

Церковнослов'янська кирилична абетка (рання кирилиця), знана в Західному світі як Старослов'янська, або Староболгарська та — перша кирилична абетка з 45-ти літер, створена приблизно в IX столітті в Першому Болгарському царстві для письма та книгодрукування старо-церковнослов'янською мовою - основною мовою, якою користувалися в письмі та книгодрукуванні в Україні, Московії, Болгарії та інших слов'янських країнах Східної Європи в IX-XVII ст.[джерело?]
Церковнослов'янська кирилична абетка є першою кириличною абеткою.[джерело?] Вона була створена на базі широко використовуваної грецької абетки (на основі якої було створено свого часу латинську), з додаванням кількох нових літер.
З моменту свого створення церковнослов'янська кирилична абетка видозмінювалася впродовж IX-XVII століть, згодом видозмінилася у кириличні абетки різних слов'янських мов: болгарську кириличну абетку, сербську кириличну абетку (хоча серби також створили й альтернативну латинську сербську абетку), українську кириличну абетку тощо.
|
|
- Michael Everson and Ralph Cleminson. «Final proposal for encoding the Glagolitic script in the UCS», Expert Contribution to the ISO N2610R, September 4, 2003(англ.)
- Копылов А. Н. Кирилл и Мефодий // Современные гуманитарные исследования. - 2014. - № 2. - С. 14-21.
- Obshtezhitie.net(англ.)
- churchslavonic — Typesetting documents in Church Slavonic language using Unicode