Горан Іванишевич

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Горан Іванішевич)
Перейти до: навігація, пошук
Горан Іванишевич
Goran Ivanišević
Goran Ivanisevic serve Wimbledon 2004.jpg
Громадянство Югославія Югославія (1988—1991)
Хорватія Хорватія (з 1991)[1]
Місце проживання Монте-Карло, Монако
Дата народження 13 вересня 1971
Місце народження Спліт, Сплітсько-Далматинська жупанія, Хорватія[2]
Зріст 193 см
Вага 86 кг
Початок кар'єри 1988
Завершення кар'єри 2004
Робоча рука ліва
Бекхенд дворучний
Призові, USD 19 876 579

Одиночний розряд

Матчів в/п 599—333 (64.3 %)
Титулів 22
Найвища позиція 2 (4 липня 1994)
Турніри Великого шолома
Австралія ЧФ (1989, 1994, 1997)
Ролан Гаррос ЧФ (1990, 1992, 1994)
Вімблдон П (2001)
США ПФ (1996)

Парний розряд

Матчів в/п 263—225
Титулів 9
Найвища позиція 20 (6 січня 1992)
Олімпійські медалі
Олімпійські ігри
Бронза Барселона 1992 одиночні
Бронза Барселона 1992 парні

Горан Іванишевич — колишній хорватський тенісист, єдиний в історії Вімблдону гравець, який здобув перемогу, отримавши на турнір спеціальне запрошення організаторів — вайлд-кард, бронзовий медаліст Олімпійських ігор.

Іванишевич відомий своєю надпотужною подачею. Найкраща поверхня для нього — трава. Його єдиний успіх на турнірах Великого шолома прийшов на кортах Вімблдона. Іванишевич міг перемогти будь-якого, якщо гра в нього скадалася добре, але йому були також властиві вибухи гніву на корті, спрямовані перед усім на себе, і деяка нестабільність в грі.

Вперше Іванишевич потрапив до фіналу Вімблдону в 1992 році, вигравши у Бориса Беккера, Стефана Едберга та Івана Лендла. У фіналі він грав з Андре Агассі. Для обох тенісистів це був перший фінал Великого шолома. Іванишевич поступився в 5 сетах: 6-7, 6-4, 6-4, 1-6, 6-4.

Вдруге Іванишевич грав у фіналі Вімблдона в 1994, де Піт Сампрас переміг його 7-6, 7-6, 6-0. Втретє він знову грав із Сампрасом у 1998 і поступився у 5 сетах: 7-6, 6-7, 4-6, 6-3, 2-6.

Наприкінці 1990-х результати Горана знизилися у зв'язку з травмою плеча. Він здобув репутацію найкращого тенісиста всіх часів і народів, якому не підкорився жоден турнір Великого шолома. Перед Вімблдоном-2001 він перебував на 125 позиції в рейтингу, а тому не мав автоматичного допуску. Організатори надали йому вайлд-кард. Попри те, що його шанси розцінювалися дуже низько, він зумів добратися до фіналу, перемігши Карлоса Мойю, Енді Роддіка, Марата Сафіна і, у півфіналі в 5 сетах, Тіма Генманна. У фіналі Іванишевич переміг Патріка Рафтера 6-3, 3-6, 6-3, 2-6, 9-7.

Іванишевич виборов дві бронзові медалі на Олімпіаді у Барселоні як в одиночному розряді, так і у парі з Гораном Прпичем. Він також виграв Кубок Великого шолома в 1995, перемігши в фіналі Тодда Мартіна. У 1996 разом із Івою Майолі він здобув перемогу у Кубку Хопмана.

Посилання[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Виступав за Югославію до 1991, в якому Хорватія отримала незалежність
  2. Collins B. The Bud Collins History of Tennis: An Authoritative Encyclopedia and Record Book — 2 — New York City: New Chapter Press, 2010. — P. 693. — ISBN 978-0-942257-70-0