Гражданская оборона

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Гражданская Оборона
Основна інформація
Жанр Панк-рок
Роки 19842008
Місто Омськ, СРСР СРСР, Росія Росія
Лейбл ГрОб-рекордс
Склад Єгор Лєтов
Наталья Чумакова
Александр Чеснаков
Павел Перетолчин

Гражданская Оборона (Гр. Об., Гражданская оборона, ГО)  — культовий радянський і російський музичний гурт, який існував у 1984—2008 роках. Свій початок історія гурту бере з 8 листопада 1984 року в місті Омську, коли гурт був створений єдиним незмінним учасником гурту та лідером Єгором Лєтовим та Кузею УО.

Історія гурту[ред.ред. код]

Праобразом гурту «Гражданская Оборона» був гурт «Посєв» (на початку існування —Possev Verlag) (названий на честь однойменного журналу), що був створений у 1982 році та записав 9 альбомів, з яких тільки 6 збереглися, а решту втрачено.

Матеріалом для двох перших альбомів гурту «Гражданская Оборона» — «Поганая молодежь» та «Оптимизм» були пісні з раннього репертуару 1982—1985 рр. Але по причині переслідування гурту членами КДБ, ці альбоми у 1985 році не були записані.

Кузя УО (Рябінов), навіть незважаючи на проблеми зі серцем, був відправлений на службу в армію, а Лєтов був госпіталізований до психіатричної лікарні.

Ці альбоми згодом у 1988 році, з використанням раритетних доріжок, були частково реставровані, частково записані.

Влітку 1986 року Єгор Лєтов разом з Євгенієм Філатовим записує альбом «Игра в бисер перед свиньями», який згодом був переписаний Лєтовим як «Красный альбом» у 1987 році.


Період першої популярності (1987—1990)[ред.ред. код]

Студійний період

У 1987 році група вирушила на Новосибірський рок-фестиваль (10-13 квітня 1987 року). В той момент оргкомітет фестивалю перебував в замішанні: обласний комітет комсомолу заборонив приїзд груп «Звуки Му» і «АукцЫон». В програмі була «діра», і президент рок-клубу подав начальству як заміну омську команду як «пай-хлопчиків». Лєтов виступив як «Адольф Гітлер» (назва спільного проекту Лєтова і Ліщенко). Перш, ніж організатори схаменулися, група встигла відіграти 25 хвилин. Виступ вразив публіку. Численні гості фестивалю рознесли легенду про групу по всій країні. Натхнений Лєтов за травень-червень 1987 року записав п'ять альбомів «Гражданской оборони»: («Красный альбом» (електричний), «Мышеловка», «Хорошо!», «Тоталитаризм», «Некрофилия»). Хоча всі п'ять альбомів і були записані в самоті, в анотації до них склад групи вказувався так:
Джа Єгор — вокал;
Лукич — ударні;
Майор Мєшков — гітара;
Кілгор Траут — бас;
Дохлий — гітара.

Під усіма цими псевдонімами ховався сам Лєтов. Міфічний «Майор Мєшков» отримав ім'я на честь майора КДБ Мєшкова Володимира Васильовича, який вів справу проти Лєтова і його соратників, Кілгор Траут — це один з улюблених Лєтовим персонажів Курта Воннегута, Лукіч — посилання на Ілліча (Леніна), Єгор Дохлий — давній псевдонім Лєтова.

Взимку 1988 року знову практично без сторонньої допомоги Лєтов записав ще три альбоми групи: («Так закалялась сталь», «Всё идёт по плану», «Боевой стимул»). Альбоми записувалися в квартирних умовах (пізніше кімната в квартирі Лєтова, де відбувався запис альбомів «Гражданской оборони» та інших груп, отримала назву «Гр. Об.-Records»). Магнітоальбоми поширювалися шанувальниками самостійно. ЗМІ ігнорували групу, і сам Лєтов зверхньо ставився до уваги ЗМІ до своєї групи, вважаючи, що телебачення і радіо вбивають рок-музику. Тим не менш, пісні «Гражданской оборони» наприкінці 1980-х стали популярні в СРСР, і група могла скласти конкуренцію таким визнаним у радянських ЗМІ групам, як «Кино», «Алиса», «Наутилус Помпилиус». Частково ця слава підтримувалася через проблеми Лєтова з владою — Лєтову доводилося сидіти в психіатричній лікарні і ховатися від КДБ разом з Янкою Дягілєвою після скандального виступу на Новосибірському рок-фестивалі.

Концерти по СРСР[ред.ред. код]

У 1987—1990 роках почалася активна діяльність гурту по країнах Радянського Союзу. Концертний склад гурту постійно змінювався, єдиним незмінним учасником залишався Єгор Лєтов.

На початку 1989 року група приїжджає до Ленінграда, тут з ними як продюсер працює Сергій Фірсов. Він організовує концерт в «Рок-клубі», влаштовує запис «живого» альбому «Песни радости и счастья», а також «болванки» до альбомів «Здорово и вечно», «Армагеддон-попс», «Война», «Русское поле экспериментов». Велика частина записується в студії групи «АукцЫон», а акустичний сольник Лєтова «Русское поле экспериментов» у Фірсова вдома.

Після цього Фірсов організовує поїздку «Гр. Об.» в Талін, в Сімферополь, де вони в березні виступили з концертами в ДК МВС, в Ялту, Гурзуф. Звідти вони відбули на поїзді в Тюмень. У тому ж 1989 році на «Гр. Об.-студії» записуються ще чотири альбоми «Гражданской обороны»: «Здорово и вечно», «Армагеддон-попс», «Война» і «Русское поле экспериментов». У 1988—1990 роках Лєтов, Рябінов і Судаков активно працюють у паралельному «Гражданской Обороны» проекті «Коммунизм» (записано 15 альбомів). Слід зазначити, що «Гражданская оборона» вперше в «електричному» складі виступила в Києві 29 червня 1989 року в БК «Меридіан» ім. С. П. Корольова, де зіграла в спільному виступі з київськими «Дітьми майора Телятникова».

У 1990 році записаний альбом «Инструкция по выживанию», що складається повністю з пісень Романа Неумоєва — лідера тюменської групи «Инструкция по выживанию», від яких він на момент запису альбому тимчасово відмовився за своїми переконаннями. Єгор записав цю платівку удвох з Джеффом, який стояв біля витоків «Инструкции». Єгор Лєтов також часто виконував пісні "Беспрерывный суицид " і «Родина-смерть» на концертах. Згодом, на початку 2000-х років, Роман Неумоєв опублікував на своєму сайті глави «Мифологии» з спогадами, в яких фігурували, зокрема, Єгор і Янка Дягілєва, після чого відносини між Неумоєвим і Лєтовим були припинені. Єгор назвав ці спогади «баснями пасквильного содержания». Проблеми виникли і з виданням на CD. Буклети до першого видання альбому довелося передруковувати, так як Неумоев зажадав написати «Гражданская оборона исполняет песни группы Инструкция по выживанию» на лицьовому боці обкладинки. Надалі при перевиданні цей альбом був викреслений з каталогу групи. Однак, він цінується багатьма шанувальниками. Вважається, що Лєтов популяризував записом групу «Инструкция по выживанию»; багато хто вважав, що ці пісні написав сам Лєтов. Для першого триб'юту «Гражданской обороны» Шнур і група «Ленинград» записали кавер на пісню «Красный смех», яка написана Романом Неумоєвим.

На початку 1990 року концертна діяльність групи тривала.

Склад групи в той час такий: Єгор Лєтов — вокал, гітара; Костянтін Рябінов — бас; Ігор Жевтун — гітара; Аркадій Клімкін — ударні. Однак Лєтов до того моменту переситившись, що звалилася на нього і його групу славою, почав побоюватися перетворення групи в комерційний проект, а постійні бійки та заворушення, якими супроводжувалися концерти «Оборони», ще більше підштовхували Лєтова до рішення про припинення діяльності групи. 9 квітня групи «Гражданская оборона» і «Вєлікіє Октябрі» відіграли передостанній концерт в Києві (павільон «Молодіжний» в Голосіївському ПКіВ ім. М.Рильського), а 13 квітня 1990 року відбувся останній концерт «Г. О.» в Таллінні, після чого група під назвою «Гражданская оборона» на три роки припинила своє існування. Лєтов, припинивши з того моменту давати концерти та інтерв'ю, у 1990 році створив психоделічний проект під назвою «Егор и Опи…евшие», який проіснував до 1993 року. В рамках проекту було записано три альбоми: «Прыг-скок: детские песенки», «Сто лет одиночества» і «Психоделия Tomorrow». 24 серпня 1990 року Єгор Лєтов зіграв окремі нові пісні з «Прыг-скоку» на акустичному концерті в київському БК ім. Я.Батюка, що було завіксовано на магнітну плівку («Праздник кончился»).

Відродження (1993—1994)[ред.ред. код]

Наприкінці 1993 року Єгор оголосив про возз'єднання групи з назвою «Гражданская оборона». Перша ж акція, що пройшла в Москві в грудні 1993 року в ДК ім. Горького, носила назву «Руководство к действию» і закінчилася замість концерту великими заворушеннями і масових вуличних побоїщем між прихильниками групи і ОМОНом. Організатори, нікого не поставивши до відома, дали масовану рекламу, аж до телевізійної, і продали в 800-місний зал кілька тисяч квитків, після чого зняли касу і зникли з грошима. Ближче до оголошеного часу початку концерту біля ДК зібралася багатотисячна юрба, багато хто приїхав на концерт з інших міст. Людей не пускали всередину навіть за квитками. Міліція не контролювала ситуацію, і на підмогу прибули кілька машин з бійцями Омону, які застосовували для розгону натовпу сльозогінний газ і стрілянину в повітря. Розлючений натовп зняв з рейок трамвай. Масла у вогонь підлила заява Лєтова про свої комуністичні переконання, на що багато фанатів групи, які вважали його досі анархістом і антисовєтчиком, відвернулися від нього і звинуватили в зраді. Аналогічно надійдуть багато шанувальників групи, які дотримувалися комуністичних поглядів, після того, як Лєтов «зав'яже» з політикою.

У 1994 році група активно гастролювала в рамках рок-руху «Русский прорыв» спільно з іншими двома групами-учасницями цього руху: «Инструкция по выживанию» (лідер Роман Неумоєв) і «Родина» (лідер Олег Судаков). Київські концерти в рамках туру відбулися 9 квітня 1994 року в Київському політехнічному інституті. Також «Гражданская оборона» в цей час співпрацювала з НБП і підтримувала Зюганова на президентських виборах 1996 року.

Склад[ред.ред. код]

  • Лєтов Єгор — соліст, гітара
  • Наталія Чумакова — бас-гітара, орган
  • Олександр Чеснаков — гітара,
  • Павло Перетолчин — ударні.
  • Констянтин Рябінов — бас-гітара
  • Ігор Жовтун — гітара;
  • Аркадій Клімкін — ударні.

Дискографія[ред.ред. код]

  • Поганая молодёжь 1985
  • Оптимизм 1985
  • Мышеловка 1987
  • Хорошо!! 1987
  • Тоталитаризм 1987
  • Некрофилия 1987
  • Красный альбом 1987
  • Всё идёт по плану 1988
  • Так закалялась сталь 1988
  • Боевой стимул 1988
  • Тошнота 1989
  • Песни радости и счастья 1989
  • Война 1989
  • Здорово и вечно 1989
  • Армагеддон-Попс 1989
  • Русское поле экспериментов 1989
  • Инструкция по выживанию 1990
  • Солнцеворот 1997
  • Невыносимая лёгкость бытия 1997
  • Звездопад 2000
  • Долгая счастливая жизнь 2004
  • Реанимация 2005
  • Лунный переворот 2005
  • Сносная тяжесть небытия 2005
  • Зачем снятся сны? 2007

Посилання[ред.ред. код]