Біла Криниця (Житомирський район)
| смт Біла Криниця | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Житомирська область |
| Район/міськрада | Житомирський район |
| Громада | Городоцька селищна громада |
| Код КАТОТТГ: | |
| Основні дані | |
| Засноване | 1603 |
| Статус | із 1938 року |
| Площа | 1,75 км² |
| Населення | ▼ 848 (01.01.2018)[1] |
| Густота | 484,5 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 12213 |
| Телефонний код | +380 4132 |
| Географічні координати | 50°38′11″ пн. ш. 29°27′49″ сх. д. / 50.63639° пн. ш. 29.46361° сх. д.Координати: 50°38′11″ пн. ш. 29°27′49″ сх. д. / 50.63639° пн. ш. 29.46361° сх. д. |
| Висота над рівнем моря | 138 м |
| Водойма | р. Тетерів |
| Відстань | |
| Найближча залізнична станція: | Тетерів |
| До станції: | 14,9 км |
| До райцентру: | |
| - залізницею: | 11 км |
| - автошляхами: | 25,2 км |
| До обл. центру: | |
| - залізницею: | 158 км |
| - автошляхами: | 82,2 км |
| Селищна влада | |
| Адреса | 12213, Житомирська обл., Радомишльський р-н, смт Біла Криниця, вул. Центральна, 63 |
| Голова селищної ради | Генюта Олег Васильович |
| Карта | |
  Біла Криниця | |
 Біла Криниця | |
Бі́ла Крини́ця — селище міського типу Житомирського району Житомирської області України, на річці Тетерів, за 12 км на південний захід від залізничної станції Тетерів.
Загальний опис[ред. | ред. код]
1,5 тисячі мешканців (1959), 1 077 мешканців (2001), 945 мешканців (2011). Склозавод, що виробляє господарський посуд, лампове скло (не працює). В околицях селища — піщані кар'єри. Пісок використовувався для виробництва скла. Селище розташоване в лісовому масиві (сосна). Працює кілька підприємств з виробництва пиломатеріалів. Є рибні стави.
Одинадцятирічна школа, бібліотека, клуб, фельдшерський пункт.
Історичні відомості[ред. | ред. код]
За даними Л. Похилевича, 1864 року Білу Криницю населяло 50 осіб «самої шляхти». 1900 року у селі Біла Криниця налічувалося 53 двори, мешкало 477 осіб. Ніяких закладів у селі не було. Селяни займалися хліборобством.
Адміністративно до 1923 року входило до Вишевицької волості Радомисльського повіту Київської губернії, з 7 березня 1923 року увійшла до новоутвореного Радомисльського району Малинської округи. 20 жовтня 1938 року здобула статус селища міського типу і стало центром селищної ради.
Примітки[ред. | ред. код]
Посилання[ред. | ред. код]
- Облікова картка[недоступне посилання з березня 2019]
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Історія міст і сіл Української РСР. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР. — 15 000 прим.
- Енциклопедія сучасної України : у 30 т / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ, Ін-т енцикл. дослідж. НАН України. — К. : Ін-т енцикл. дослідж. НАН України, 2001–2020. — 10 000 прим. — ISBN 944-02-3354-X.
| ||||||||
| ||||||||
