Біла Криниця (Житомирський район)
смт Біла Криниця | |
---|---|
Країна | ![]() |
Область | Житомирська область |
Район/міськрада | Житомирський район |
Громада | Городоцька селищна громада |
Код КАТОТТГ: | |
Основні дані | |
Засноване | 1603 |
Статус | із 1938 року |
Площа | 1,75 км² |
Населення | ▼ 848 (01.01.2018)[1] |
Густота | 484,5 осіб/км² |
Поштовий індекс | 12213 |
Телефонний код | +380 4132 |
Географічні координати | 50°38′11″ пн. ш. 29°27′49″ сх. д. / 50.63639° пн. ш. 29.46361° сх. д.Координати: 50°38′11″ пн. ш. 29°27′49″ сх. д. / 50.63639° пн. ш. 29.46361° сх. д. |
Висота над рівнем моря | 138 м |
Водойма | р. Тетерів |
Відстань | |
Найближча залізнична станція: | Тетерів |
До станції: | 14,9 км |
До райцентру: | |
- залізницею: | 11 км |
- автошляхами: | 25,2 км |
До обл. центру: | |
- залізницею: | 158 км |
- автошляхами: | 82,2 км |
Селищна влада | |
Адреса | 12213, Житомирська обл., Радомишльський р-н, смт Біла Криниця, вул. Центральна, 63 |
Голова селищної ради | Генюта Олег Васильович |
Карта | |
Бі́ла Крини́ця — селище міського типу Житомирського району Житомирської області України, на річці Тетерів, за 12 км на південний захід від залізничної станції Тетерів.
Загальний опис[ред. | ред. код]
1,5 тисячі мешканців (1959), 1 077 мешканців (2001), 945 мешканців (2011). Склозавод, що виробляє господарський посуд, лампове скло (не працює). В околицях селища — піщані кар'єри. Пісок використовувався для виробництва скла. Селище розташоване в лісовому масиві (сосна). Працює кілька підприємств з виробництва пиломатеріалів. Є рибні стави.
Одинадцятирічна школа, бібліотека, клуб, фельдшерський пункт.
Історичні відомості[ред. | ред. код]
За даними Л. Похилевича, 1864 року Білу Криницю населяло 50 осіб «самої шляхти». 1900 року у селі Біла Криниця налічувалося 53 двори, мешкало 477 осіб. Ніяких закладів у селі не було. Селяни займалися хліборобством.
Адміністративно до 1923 року входило до Вишевицької волості Радомисльського повіту Київської губернії, з 7 березня 1923 року увійшла до новоутвореного Радомисльського району Малинської округи. 20 жовтня 1938 року здобула статус селища міського типу і стало центром селищної ради.
Примітки[ред. | ред. код]
Посилання[ред. | ред. код]
- Облікова картка[недоступне посилання з березня 2019]
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Історія міст і сіл Української РСР. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР. — 15 000 прим.
- Енциклопедія сучасної України : у 30 т / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ, Ін-т енцикл. дослідж. НАН України. — К. : Ін-т енцикл. дослідж. НАН України, 2001–2020. — 10 000 прим. — ISBN 944-02-3354-X.
|
|