Макогон Іван Васильович
Макогон Іван Васильович | |||
![]() | |||
Народився | 13 (26) жовтня 1907 Грушуваха (нині Барвінківський район Харківської області) | ||
---|---|---|---|
Помер | 19 серпня 2001 (93 роки) Київ | ||
Національність | українець | ||
Громадянство | Російська імперія, УНР, СССР, ![]() | ||
Навчання | Харківський художній інститут | ||
Нагороди |
| ||
Звання |
| ||
Автограф | ![]() |
Макого́н Іва́н Васи́льович (13 [26] жовтня 1907, Грушуваха — 19 серпня 2001, Київ) — український скульптор, член Національної спілки художників України. Народний художник України.
Біографія[ред. | ред. код]
Народився 13 (26 жовтня) 1907 року в селі Грушувасі (нині Барвінківського району Харківської області) в селянській родині. В 1926–1931 роках навчався в Харківському художньому інституті в Абрама Менеса, Івана Северина, Семена Прохорова, Михайла Шаронова, Анатолія Петрицького, Олексія Кокеля, одночасно вивчав скульптуру у приватній майстерні Івана Севери.
Учасник Міжсоюзницької війни Німеччини та СССР, служив сапером у сталінських військах, був контужений. Після шпиталю працював у фронтовій газеті на Південному Кавказі. 1944 за станом здоров'я медики звільнили від строкової служби і направили у студію військових художників імені Митрофана Грекова у Москву[1].
З 1954 викладав у Київському художньому інституті (професор з 1971 року).
Помер 19 серпня 2001. Похований у Києві на Байковому кладовищі (ділянка № 52).
Творчість[ред. | ред. код]
Працював у галузі станкової та монументальної скульптури, у різних матеріалах.
Серед творів:
- композиція пам'яті скульптора І. Левицького (1934);
- портрет І. Северина (1937);
- «Прапор Перемоги» (1946); «Народний месник» (1948),
- «Арсенальці» на станції метро «Арсенальна» (1960, у співавторстві, демонтована у 1990-х);
- портрети — О. Гончара (1971), Б. Андрєєва (1978);
- пам'ятники — Михайлу Грушевському на Байковому кладовищі в Києві (1936),
- генерал-полковникові Ю. Щаденку на Новодівочому кладовищі в Москві (1952),
- Ю. Яновському на Байковому кладовищі (1961),
- Герою СССР Н. І. Сосніній на станції Тетерів (1968),
- організатору Голодомору С. Косіору в Києві (1970, демонтований у 2008).
До 125-річчя Тараса Шевченка зробив бюст Кобзаря для Канівського меморіального музею та ювілейну медаль, яка в 1939 році на республіканському конкурсі була відзначена як найкращий твір. Створив медаль до 100-річчя Є. Патона та інші.
У Національному художньому музеї України зберігається ряд творів скульптора, що характеризують різні періоди його творчості: «Композиція пам'яті скульптора І. Левицького» (1934; мармур); «Голівка дівчинки» (1934; граніт); «Портрет батька» (1937; теракота); «Портрет художника І. Северина» (1937; гіпс); «Жіноча голова» (1956; бронза); «Портрет письменника Ю. Дольд-Михайлика» (1960; гіпс); «Жіночий торс» (обпалена глина)[2].
Галерея робіт
| |||||||||||
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() | |||||||
надгробок О. Вербицького
|
надгробок Л. Дмитерка
|
пам'ятник Косіору
|
меморіальна дошка
О. Міньківському |
меморіальна дошка
М. Федорову |
Відзнаки[ред. | ред. код]
Заслужений діяч мистецтв УРСР (з 1968 року). Народний художник України (з 1992 року). Нагороджений орденами Трудового Червоного Прапора і «Знак Пошани», медалями.
Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]
11 квітня 2008 року в Києві, на будинку по провулку Івана Мар'яненка, 14, в якому в 1960–2001 роках жив скульптор, встановлено бронзову меморіальну дошку (барельєф, скульптор І. І. Макогон)[3].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Ромоданова І., Поліщук Т. Скульптор та Муза, або Дві невигадані історії // «День». — № 130. — 2001. — 25 липня.
- ↑ Сайт Національного художнього музею України
- ↑ Захоплюючий Київ
Посилання[ред. | ред. код]
Джерела[ред. | ред. код]
- Макогон Іван Васильович // Мистецтво України : Біографічний довідник / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1997. — С. 388. — ISBN 5-88500-071-9.
- Макогон Іван Васильович // Українська радянська енциклопедія : [в 12-ти т.] / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — Т. 6 : Куликів — Мікроклімат. — К. : Голов. ред. УРЕ, 1981.
- Макогон Іван Васильович // Художники України : Енциклопедичний довідник : Вип. 1 / Академія мистецтв України, Інститут проблем сучасного мистецтва ; редкол. В. Д. Сидоренко (голова) та ін. ; автор-упор.: М. Г. Лабінський. — К. : Інтертехнологія, 2006. — С. 358. — ISBN 978-966-96839-3-9.
- Ярославцева-Терлецька С. В. Макогон Іван Васильович // [1] Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ, Координаційне бюро енциклопедії сучасної України НАН України. — К., 2003–2016. — ISBN 944-02-3354-X.
- Народились 26 жовтня
- Народились 1907
- Померли 19 серпня
- Померли 2001
- Кавалери ордена Вітчизняної війни II ступеня
- Кавалери ордена Трудового Червоного Прапора
- Кавалери ордена «Знак Пошани»
- Народні художники України
- Заслужені діячі мистецтв України
- Уродженці Барвінківського району
- Українські скульптори
- Члени Національної спілки художників України
- Автори проектів станцій Київського метрополітену
- Учасники Другої світової війни з СРСР
- Померли в Києві
- Поховані на Байковому кладовищі