Довжик (Золочівський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Довжик
Країна Україна Україна
Область Харківська область
Район/міськрада Золочівський район
Рада/громада Довжицька сільська рада
Код КОАТУУ 6322682501
Облікова картка Довжик 
Основні дані
Засноване 1650
Населення 2180
Площа 4,76 км²
Густота населення 457,98 осіб/км²
Поштовий індекс 62250
Телефонний код +380 5764
Географічні дані
Географічні координати 50°12′12″ пн. ш. 35°56′41″ сх. д. / 50.20333° пн. ш. 35.94472° сх. д. / 50.20333; 35.94472Координати: 50°12′12″ пн. ш. 35°56′41″ сх. д. / 50.20333° пн. ш. 35.94472° сх. д. / 50.20333; 35.94472
Середня висота
над рівнем моря
127 м
Водойми р. Уди, Рогозянське водосховище
Відстань до
районного центру
9 км
Найближча залізнична станція Довжик
Місцева влада
Адреса ради 62250, Харківська обл., Золочівський р-н, с.Довжик, м-н 3-х Комунарів,1, тел. 99-2-21
Сільський голова Коник Валентина Борисівна
Карта
Довжик. Карта розташування: Україна
Довжик
Довжик
Довжик. Карта розташування: Харківська область
Довжик
Довжик
Золочівський район
Довжик
Довжик

Довжик у Вікісховищі?

До́вжик — село в Україні, в Золочівському районі Харківської області. Населення становить 2180 осіб. Орган місцевого самоврядування — Довжицька сільська рада.

Географічне розташування[ред. | ред. код]

Село Довжик знаходиться на річці Уди (в основному на лівому березі), вище за течією примикає селище Першотравневе, нижче за течією на відстані 2 км розташоване село Маяк. Нижче за течією на річці починається Рогозянське водосховище. Через село проходить залізниця, станції Черноглазівка ​​і Платформа 205 км.

Історичні відомості[ред. | ред. код]

За даними на 1864 рік у власницькому селі Харківського повіту мешкало 1688 осіб (796 чоловічої статі та 892 — жіночої), налічувалось 2129 дворових господарства, існували православна церква, винокуренний та цегельний заводи[1].

Станом на 1914 рік село було центром Довжицької волості, кількість мешканців зросла до 2300 осіб[2].

Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, вчиненого урядом СССР у 1932—1933 роках, кількість встановлених жертв — 94 людини[3].

Пам'ятки[ред. | ред. код]

  • Братська могила радянських воїнів і пам'ятний знак воїнам-односельчанам. Поховано 193 воїни.
  • Памятник Стрижаку П. Г., Герою Радянського Союза, 1943 р.

Персоналії[ред. | ред. код]

Уродженцем села є Стрижак Павло Григорович (1922—1944) — Герой Радянського Союзу.

Також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. рос. дореф. Харьковская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLVI. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1869 — XCVI + 209 с., (код 265)
  2. рос. дореф. Харьковскій календарь на 1914 годѣ. Изданіе Харьковскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Харьковъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1914. VI+86+84+86+26+116+140+44 с.
  3. Мартиролог. Харківська область, ст. 835—837