Ешмун

Ешмун
Країна	Фінікія
Ешмун у Вікісховищі

Храм Есмуна (Ешмуна) ост. чв. VI - сер. IV ст. до н.е.

Мармурова статуя царевича з храму Ешмуна, близько 400 до н. е. Національний музей, Бейрут

Ешмун (фінік. 𐤀𐤔𐤌𐤍, «іменований») — фінікійський бог лікування.

За берітською легендою був смертним сином бога Садіка. За іншою версією — Решефа. Астарта побачила його під час полювання, була вражена його красою і закохалася. Переляканий Ешмун кастрував себе і помер, проте Астарта теплом свого кохання повернула його до життя і зробила богом. Ешмун супроводжував Мелькарта під час його боротьби з Мотом і воскресив його після загибелі, давши відчути запах перепілки. Саме тому за архаїчних часів греки ототожнювали Ешмуна з Іолаєм, натомість за елліністичної доби — з Асклепієм.

Символом Ешмуна була змія або зміїний посох.

Найвизначніший храм Ешмуна знаходився біля Сідона — в сучасному Бустан еш-Шейху. В Беріті був священний гай Ешмуна, в Карфагені храм Ешмуна знаходився у Бірсі і став останнім притулком мешканців міста під час його штурму римлянами у 146 р. до н. е.

Див. також

• Храм Ешмуна