Ель (бог)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ель
Зображення
Прізвисько אב אדם, אב שנם, בני בנות, מלכ יכננה і לטפן אל בעל הלב
У шлюбі з Ашера
Дитина Ваал, Мот, Ям, Шахар, Шалем і Шапаш
Фігурує у фінікійська міфологіяd, Ханаанська релігія і угаритська міфологіяd
CMNS: Ель у Вікісховищі
Ніж з Джебель Ель-Арака, що зображує Еля, який б'ється з левами.

Ель, Ел, Єл, Іл, І́лу (фінік. אל *Бог) — у західносемітської міфології – творець.

Дружинами Еля вважали Ашеру і Рахмаю.

Іноді ототожнювався с Дагоном, за іншими версіями — вважався його старшим братом.

За легендами, після створення всесвіту Ель майже не втручався в життя людей і богів, але уважно спостерігав за ними, стежив за дотриманням справедливості і попереджав про наслідки тих чи інших дій — з'являючись уві сні чи надсилаючи посланців-янголів.

Зазвичай Еля зображували як старого з довгою бородою, що сидів на троні і приймав жертви.

Певною мірою Еля можна вважати «історичним прототипом» єдиного бога у монотеїстичних релігіях — юдаїзмі, християнстві та ісламі (зрештою, імена «Елогім» у Старому Заповіті та «Аллах» у Корані є різними граматичними формами імені Ель).

Етимологія[ред. | ред. код]

  • Протосемітська: *ʔil-, «бог».

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]