Науса (Парос)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Науса
Νάουσα
Бухта Науси
Бухта Науси
Науса. Карта розташування: Греція
Науса
Науса
Координати: 37°07′ пн. ш. 25°13′ сх. д. / 37.117° пн. ш. 25.217° сх. д. / 37.117; 25.217
Країна Греція
Децентр. адміністрація Адміністрація Егейських островів
Периферія Південні Егейські острови
Периф. одиниця Парос
Колишні адмін. одиниці
 - Регіон Егейські острови
 - Ном Кіклади
Населення (2001[1])
 - Усього 2 316
Часовий пояс EET/EEST (UTC+2/3)
Телефонний код(и) 28410

Науса (грец. Νάουσα), за катаревусою Наусса — селище на острові Парос на лівому березі бухти Науса (Ауза).

Історія[ред. | ред. код]

У 1770—1775 роках Науса була адміністративним центром островів архіпелагу Кіклади, що знаходились під російською військово-морською адміністрацією, а також військово-морською базою російського флоту Першої Архіпелагської експедиції графа Олексія Орлова. Вперше ескадра графа Орлова у складі кораблів «Три ієрархії», «Ростислав», «Родос», «Грім», «Слава», «Перемога» і «Святий Павло» прибула до острова Парос 15 жовтня 1770 року. До 4 грудня на Паросі зібралися майже всі судна Архіпелагської ескадри. Було прийнято рішення заснувати російську військово-морську базу.

Бухта Ауза була укріплена, на її лівому березі були побудовані два редути . На острівці біля входу в бухту розташували 10-гарматна батарея. У Наусі була зведена будівля Адміралтейства і створена верф для ремонту всіх типів кораблів Архіпелагського флоту. Так само на верфі будувалися малі вітрильні й гребні суду. У місті зводилися кам'яні будинки для керівництва флоту, громадські будівлі, проведено водопровід. Місцеве населення в кількості 5 тис. осіб етнічних греків позитивно відносилися до російської присутності.

На початок 1771—1727 років населені острови Егейського моря були зайняті росіянами. На островах встановлювалась місцева грецька адміністрація, підпорядкована російській владі у Наусі. Крім створення на островах укріплених баз, російська влада багато уваги приділяла й поліпшенню життя місцевого населення. Так на сусідньому острові Наксосі була заснована грецька гімназія для жителів островів, учні якої під час ліквідації колонії були вивезені до Петербурга, і згодом багато хто з них зайняв важливі державні пости.

У результаті укладення 10 липня 1774 року між Росією і Османською імперією Кючук-Кайнарджійського миру, Росія прийняла на себе зобов'язання вивести впродовж трьох місяців свій флот з островів Архіпелагу. З цього часу почалося виведення російських військово-морських сил і цивільної адміністрації з Науси, яке тривало до травня 1775 року. В результаті ліквідації колонії, тисячі греків і албанців з островів, що прийняли російське підданство, було евакуйовано силами військово-морського флоту в Росію. Переселенці отримали землі в Криму біля фортеці Єні-Кале, а також великі пільги і можливість служби у спеціально створеному Грецькому піхотному полку.

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Широкорад А. Б. Утерянные земли России. От Петра I до Гражданской войны., ИД Вече, Москва, 2006 ISBN 5-9533-1467-1