Замзам

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Частина серії статей на тему:
Іслам
Аллах
Аллах
Аллах
ЄдинобожністьІсторіяТермінологія
Шаблон ШаблониКатегорія Категорія Портал

Замзам (араб. زمزم‎‎‎) — священний колодязь на території Мечеті Аль-Харам. Воді Замзаму приписують різноманітні властивості: вона лікує хвороби, вгамовує голод і т. д. Актом особливого благочестя вважається намочити у воді Замзаму саван, у якому мусульманина покладуть до могили, чи померти у водах Замзаму, що часто стає причиною самогубства. Згідно з існуючими уявленнями Замзам з'єднаний підземними каналами з колодязями відомих мечетей ісламського світу


Замзам — один із кількох колодязів, що знаходяться у Мецці та неподалік від міста. Його близькість до Кааби зумовило особливе ставлення до нього ще до ісламу. Мусульманська традиція узаконила благодать, що йде від води Замзаму. Передання пов'язує історію Замзаму з легендою про блукання пустелею Хаджар (Агар) з сином Ісмаїлом, полишених Ібрагімом. У пошуках води Хаджар сім разів пробігла між пагорбами Сафа і Марва; повернувшись до сина, вона побачила, що поряд з ним забило джерело, відкрите Джабраїлом за повелінням Аллаха. Пізніше закинутий Замзам знову був відкритий за вказівкою Аллаха дідом Мухаммеда Абд аль-Муталібом, в результаті цього він набув для свого роду хашимітів з племені курайшитів право розпоряджатися водою Замзаму (сікая).

Авторитет Замзаму, що зберігся з часів Мухаммеда і «праведних» халіфів, був поставлений під сумнів за часів правління омеядських халіфів. Абд аль-Малік (685—705) наказав використовувати води іншого джерела, розташованого коло священної гори Сабір. Був збудований акведук, яким вода потрапляла до Мекки. Це нововведення загалом було зустрінуте вороже. Одначе лише за наказом аббасидського халіфа Ас-Саффаха статус Замзаму було поновлено.

Паломники коло колодязю Замзам

Омовіння в Замзамі, пиття його води — важливі елементи хаджу та умри, але самостійного обрядового значення не мають. Існує, одначе, особливий обряд, пов'язаний із Замзамом, що бере початок у язичницьких обрядах культу родючості. У ніч з 13 на 14 шаабана навколо Замзаму збирається натовп. Хранитель Замзаму (сакі) обливає їх водою. Під час цього всі повинні плакати і прославляти Аллаха. Вважається, що під час цього дійства вода колодязя повинна перелитися через край.

Паломники часто везуть із собою воду Замзаму, у спеціальних ємностях, що називаються замзамія

Джерела[ред. | ред. код]

  • Ислам: Энциклопедический словарь. — М.: Наука. Главная редакция восточной литературы, 1991. С. 75 (рос.)