Заруддя (Іванківський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Заруддя
Країна Україна Україна
Область Київська область
Район/міськрада Іванківський район
Рада/громада Заруддянська сільська рада
Код КОАТУУ 3222081301
Облікова картка картка 
Основні дані
Засноване 1711
Населення 419
Площа 3,35 км²
Густота населення 125,07 осіб/км²
Поштовий індекс 07244
Телефонний код +380 4591
Географічні дані
Географічні координати 50°47′25″ пн. ш. 29°31′38″ сх. д. / 50.79028° пн. ш. 29.52722° сх. д. / 50.79028; 29.52722Координати: 50°47′25″ пн. ш. 29°31′38″ сх. д. / 50.79028° пн. ш. 29.52722° сх. д. / 50.79028; 29.52722
Середня висота
над рівнем моря
143 м
Водойми Річка Тетерів
Місцева влада
Адреса ради 07244, Київська обл., Іванківський р-н, с.Заруддя , тел. 36-2-28
Карта
Заруддя. Карта розташування: Україна
Заруддя
Заруддя
Заруддя. Карта розташування: Київська область
Заруддя
Заруддя
Мапа

Зару́ддя — село в Україні, у Іванківському районі Київської області. Адміністративний центр Заруддянської сільської ради. День села 22 листопада. Село належить до 4-ї зони посиленого радіоекологічного контролю.

Географічне розташування[ред. | ред. код]

Заруддя розташовано в західній частині Київської області на межі з Житомирською, в північній частині України — у Поліссі. Село знаходиться біля лісу на лівому березі річки Ірша, притоки річки Тетерів[1]. Найближча залізнична станція Тетерів знаходиться за 15 км від села. Біля села пролягає міжнародний автошлях М07 (Київ — Ковель — державний кордон з Польщею на прикордонному переході «Ягодин»)[2]. Сусідні населені пункти:

Rose des vents Клітня Слобода-Кухарська Кухарі Rose des vents
Любовичі N Тальське
W    Заруддя    E
S
Білий Берег Стасева Раска

Клімат[ред. | ред. код]

Клімат у Зарудді вологий континентальний. Відносна вологість повітря в середньому за рік становить 79 %, найменша вона у травні (69 %), найбільша — у грудні (89 %).

Найменша хмарність спостерігається в серпні, найбільша — у грудні. Найбільша швидкість вітру — взимку, найменша — влітку. У січні вона в середньому становить 4,3 м/с, у липні — 3,2 м/с.

Найвища середня температура спостерігається в липні — близько 19,1 °С; найхолодніший місяць року — січень, з середньою температурою -5.7 °C. Варіація середньої температури за рік становить близько 24.8 °C. Середньорічна температура становить 7,6 °С. Кількість опадів є значною, навіть під час найсухішого місяця. У середньому за рік у випадає 626 мм атмосферних опадів. Найменша кількість опадів випадає у березні — близько 32 мм. Найбільше у липні — близько 92 мм. Варіація опадів між найбільш сухим і вологим місяцями становить 60 мм. За рік тут випадає в середньому 626 мм опадів.

Клімат Заруддя
Показник Січ Лют Бер Кві Тра Чер Лип Сер Вер Жов Лис Гру Рік
Середній максимум, °C −2,7 −1,2 3,9 13,4 20,3 23,5 24,5 23,9 19,0 12,0 4,6 0,0 11,8
Середня температура, °C −5,7 −4,4 0,3 8,6 14,8 18,1 19,1 18,4 13,9 7,9 2,0 −2,4 7,6
Середній мінімум, °C −8,7 −7,6 −3,3 3,8 9,3 12,7 13,8 12,9 8,8 3,9 −0,5 −4,8 3,4
Норма опадів, мм 39 34 32 47 54 80 92 68 52 38 46 44 626
Джерело: Climate-Data.org

Історія[ред. | ред. код]

Заруддя на Малоформатному атласі Російської імперії (1796). Мапа Київського намістництва (мапа 44).
Заруддя на Атласі Російської імперії. 1800 рік. Аркуш 39.
Заруддя на російській військово-топографічній мапі Київської губернії, 1868 рік

Перші документальні згадки про село Заруддя датуються 1711 роком.

У першій половині XIX сторіччя при селі діяла фаянсова фабрика.

На початку 1917 році відбулися революційні заворушення, під час яких була спалено маєток поміщика.

Село спочатку відносилось до Розважівського району, утворений у 1923 році в складі Київської округи. 21 січня 1959 року, після ліквідації Розважівського району, село увійшло до складу Іванківського району[3].

У 1928 році були створені перші ТСОЗИ: «Нове життя» (голова Тарасенко С. М.); «МЮД» (голова Опанасенко Митрофан), «Більшовик» (голова Севрук Микола), «Червоний колос» (голова Науменко Микита), які в 1933 році об'єднались у два колгоспи. На час заснування було 270 дворів колгоспників, 480 членів колгоспу, 50 пар коней, до 100 голів молодняка. В селі великих землеволодінь у куркулів не було, було лише 5 орендарів млина, які протягом 2-х років розорились, і 12 чол. твердоздатчиків, які розкуркулювались владою.

Голодомор 1932-1933 рр.[ред. | ред. код]

За спогадами ветеранів села, які пережили голод, а їх в Зарудді нині мешкає 36 осіб, вдалося встановити поіменно лише 5 осіб, які померли від голоду, хоча цифри втрат були значно більшими[4].

У 1993 році за ініціативою жителя с. Кірове Заруддянської сільської ради, очевидця трагедії Зарицького Л. І. (помер у 2001 р.) встановлено пам'ятний знак у вигляді каменя з надписом: «Жертвам Голодомору».

Мартиролог жителів с. Заруддя — жертв Голодомору 1932—1933 років укладений за свідченнями очевидця Гніденко М. М., 1928 р.н., записаними у 2007 р. Гунько Л. М., секретарем сільської ради:

  1. Даниленко Надія Петрівна
  2. Даниленко Петро Харитонович
  3. Копчиннський Юлій
  4. Копчинська Язя
  5. Пархоменко Олександр Іванович

Мешканці села зазнали репресій від радянської влади під час Великого терору. Достеменно відомо про чотирьох мешканців села Заруддя, котрі були репресовані та розстріляні[5]. Це:

  1. Антонюк Андрій Дем'янович, 1896 р.н, с. Краївщина Володарсько-Волинського району Житомирської області, українець, освіта початкова. Проживав у с. Заруддя Іванківського району, робітник у Малинському лісництві. Трійкою при УНКВС по Київській області 22 грудня 1937 року засуджений до розстрілу. Вирок виконано 28 грудня 1938 року. Місце поховання невідомо. Реабілітований у 1961 році.
  2. Бачинський Микола Войцехович, 1899 р.н, с. Смолдирів Баранівського району Житомирської області, поляк, малописьменний. Проживав у с. Заруддя, робітник Бородянського лісництва. Трійкою при УНКВС по Київській області 30 вересня 1938 року засуджений до розстрілу. Вирок виконано 4 жовтня 1938 року. Місце поховання невідомо. Реабілітований у 1989 році.
  3. Бачинський Петро Іванович, 1901 р.н, с. Середня Баранівського району Житомирської області, поляк, освіта початкова. Проживав у с. Заруддя Іванківського району, робітник Бородянського лісництва. Трійкою при УНКВС по Київській області 27 вересня 1938 року засуджений до розстрілу. Вирок виконано 29 вересня 1938 року. Місце поховання невідомо. Реабілітований у 1961 році.
  4. Беккер Вільгельм Андрійович, 1897 р.н, с. Батрацьке Піщанського району Вінницької області, німець, освіта початкова. Проживав у с. Заруддя Іванківського району, лісоруб в ліспромгоспі. Комісією при НКВС СРСР і Прокуратурі СРСР 29 листопада 1937 року засуджений до розстрілу. Вирок виконано 9 грудня 1937 року. Місце поховання невідомо. Реабілітований у 1963 році.

Радянсько-німецька війна[ред. | ред. код]

Деякий час в селах Заруддя і Тетерівське діяли бойові групи, якими керував вчитель села Підгайне Іван Васильович Сергієнко. Також у селі діяло комуністичне підпілля на чолі з Романом Даниленком. У навколишніх лісах діяло «Київське партизанське з'єднання ім. Хрущова» Івана Хитриченка. Одні мешканці села пішли в червоні партизани, інші допомагали. Німці ж застосовували каральні акції проти мирних мешканців у відповідь на будь-яку диверсію, підривну діяльність чи просто збір розвідувальних даних червоними партизанами а також допомогу їм з боку місцевих мешканців. Каральні акції передбачали як розстріл певної кількості заручників та освіб, на яких впала підозра, так і знищення усього населеного пункту.

На станції Тетерів червоними партизанами був захоплений склад з боєприпасами. Озброївшись, червоні партизани з боями рушили в бік села Раски. Німці переслідували червоних партизан.

Так на світанку 19 травня 1943 року німецькі війська, у відповідь на дії червоних партизан, оточили село з усіх боків і спалили, за різними даними, від 465 до 475 житлових будинків села Заруддя Розважівського району (тепер Іванківського району), загинуло, за різними даними, від 50 до 56 мешканців[6][7][8].

Мешканців зігнали до центру села. За свідченням очевидців, до німецького офіцера, який керував розправою, підійшов священик на прізвище Білосорочка й почав цілувати хрест, переконуючи його, що люди загинуть цілком безневинно. Чи ті слова вплинули на німців, чи щось інше, але людей відпустили. Село ж згоріло, залишилась одна малесенька хатина, яка й понині стоїть, як пам'ятник тим страшним подіям. Зарудці переховувалися в лісах, у землянках, аж до приходу радянської влади 7 листопада 1943 року.

Повоєнні роки[ред. | ред. код]

У повоєнні роки Заруддя відносилося до колгоспу «Перемога» с. Кухарі. У 1989 році колгосп «Перемога» було реорганізовано. Від нього відокремилося господарство з центром у Зарудді, яке отримало назву КСП «Нове життя» (нині СВК «Нове життя»).

24 листопада 1990 року утворено Зарудянську сільську раду з центром у селі Заруддя[9]. Київська обласна рада рішенням від 9 квітня 2009 року внесла в адміністративно-територіальний устрій області наступні зміни: у Іванківському районі уточнила назву Зарудянської сільради на Заруддянську[10].

Населення[ред. | ред. код]

Згідно з архівними матеріалами (Список поселень Київської округи за 1926 рік) в селі Заруддя нараховувалось 442 двори, жителів було 1979 осіб.

Станом на 2001 рік, населення села налічувало 419 осіб[11].

1926 2001
↗ 1979 ↘ 419
Розподіл населення за рідною мовою (2001)[12].
українська російська
98.57 % 1.43 %

Інфраструктура[ред. | ред. код]

  • Фельдшерський пункт[13]
  • Храм на честь Архістратига Михаїла, Поліського благочиння УПЦ МП, ієр. Василь Полунін[14].
  • МП «Фортуна».

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. План-ескіз села
  2. Заруддя на докладній мапі автомобільних доріг Київської області (556 Кб)
  3. країнська РСР. Адміністративно-територіальний поділ. «Українське видавництво політичної літератури». 1947. стор. 284—285.
  4. Національна книга пам'яті жертв Голодомору. Іванківський район. Архів оригіналу за 19 квітень 2016. Процитовано 10 листопад 2016. 
  5. Репресовані жителі Іванківського району. Архів оригіналу за 10 листопад 2016. Процитовано 10 листопад 2016. 
  6. Навіки в пам'яті народу війни обпалені роки
  7. Київська частина архівних матеріалів щодо проблеми спалених українських сіл (1941—1944 рр.)
  8. ЦДАГО України. — Ф. 57. Колекція документів з історії Комуністичної партії України. 1870—1965 рр.
  9. Заруддянська сільська рада
  10. Рішення від 9 квітня 2009 року
  11. Облікова картка села Заруддя на сайті Верховної Ради України. Київська область, Іванківський район
  12. Результати перепису 2001 року із лінгвістичної структурою Київської області в відношенні поселень. Національний інститут статистики України. Процитовано 2014-08-25. 
  13. Медичні установи. Київська область, Іванківський район
  14. Поліське благочиння

Посилання[ред. | ред. код]