Хорошівський район

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Хорошівський район
Coat Of Arms of Khoroshiv Rayon.jpg Flag Of Khoroshiv Rayon.jpg
Герб Прапор
Розташування району
Район на карті області
Основні дані
Країна: Україна Україна
Область/АРК: Житомирська область
Код КОАТУУ: 1821100000
Утворений: 1924
Населення: 34553 (на 1.01.2018)
Площа: 869.8 км²
Густота: 39,7 осіб/км²
Тел. код: +380-4145
Поштові індекси: 12100-12144
Населені пункти та ради
Районний центр: Хорошів
Сільські ради: 2
Смт: 3
Села: 76
Селища: 1
Мапа району
Мапа району
Районна влада
Адреса: 12100, смт Хорошів, вул. Героїв України, 6, 3-12-40
Веб-сторінка: Хорошівська РДА
Голова РДА: Михальченко Віктор Леонідович
Мапа

Commons-logo.svg Хорошівський район у Вікісховищі

Хорошівський райо́н (до 2016 року — Володарсько-Волинський) — адміністративно-територіальна одиниця у центрі Житомирської області, районний центр розташований у смт Хорошів (колишній Володарськ-Волинський). Населення становить 35 616 осіб (на 1.08.2013). Площа району — 869.8 км². Утворено 1924 року.

Географія[ред. | ред. код]

Хорошівський район розташований у центральній частині Житомирської області. Загальна площа — 869,88 км². На півночі межує з Коростенським районом, на північному сході — з Малинським, на сході — з Радомишльським, на сході та півдні — з Черняхівським, на південному заході — з Пулинським, на заході — з Ємільчинським районами.

У надрах району залягають різноманітні корисні копалини. Групу металорудних представляє ільменіт — сировина для виробництва металевого титану, його двоокису та інших сполук. У достатній кількості є будівельне та облицювальне каміння: габро, лабрадорити, граніти. На території району зосереджені значні поклади коштовного каміння: аквамарин, берил, топаз, гірський кришталь, моріон, кварц, чорний опал, цитрин тощо.

Історія[ред. | ред. код]

Районна державна адміністрація

Перша писемна згадка про населений пункт під назвою Олександрополь датується 1545 роком. У 1607 році він переходить у володіння польських магнатів, які перейменували населений пункт у Хорошки (згодом Горошки). Горошки, як і вся Правобережна Україна, 1793 року увійшли до складу Росії. За адміністративним поділом того часу вони стали центром волості Житомирського повіту Волинської губернії й були подаровані Катериною II М. І. Кутузову. Коли у 1912 році відзначалося 100-річчя з дня перемоги російського війська над військом Наполеона, Горошки перейменували на Кутузове, в 1921 році — на Володарськ, а в 1927 році — на Володарськ-Волинський. У 2016 році в рамках декомунізації перейменовано спочатку райцентр на Хорошів[1], а згодом і район на Хорошівський[2].

3 — 4 листопада 1921 року під час Листопадового рейду через Рижани, Турчинку, Топорище теперішнього Хорошівського району проліг шлях Подільської групи (командувач Сергій Чорний) Армії Української Народної Республіки.

Населення[ред. | ред. код]

Етнічний склад населення району на 2001 рік був представлений наступним чином:

Адміністративний устрій[ред. | ред. код]

Адміністративно-територіально район поділяється на 3 громади та 2 сільські ради, які об'єднують 80 населених пунктів та підпорядковані Хорошівській районній раді. Адміністративний центр — смт Хорошів[4].

Влада[ред. | ред. код]

Голови РДА:

  • Кочин Микола Кузьмич
  • Михальченко Віктор Леонідович
  • Головач Андрій Миколайович (в.о.)

Голови ради:

  • Ющенко Андрій Петрович

Промисловість[ред. | ред. код]

Затоплений кам'яний кар'єр поблизу Хорошева

Промисловий комплекс району складається з добувної та переробної промисловості. Промислову продукцію випускають 13 підприємств. Одне з них — дочірнє підприємство «Іршанський державний гірничозбагачувальний комбінат» — має державну форму власності, інші 12 підприємств — колективну. Велике значення в економіці району відіграє ДП «Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат». Він виробляє титановий (ільменітовий) концентрат з розсипу. Підприємство має чотири кар'єри з видобутку порід, три фабрики первинного і дві — вторинного збагачення. Пошук, розвідку, експлуатацію і перероблення мінеральної сировини (п'єзокварц, лабрадорит, габро) здійснює ВАТ «Кварцсамоцвіти». Легка промисловість представлена відкритим акціонерним товариством «Володарсько-Волинський льонозавод» та акціонерним товариством «Промінь». Основні види продукції — льоноволокно, костра, костроблоки, швейні вироби.

Сільське господарство[ред. | ред. код]

У районі — 23 колективні сільськогосподарські підприємства, 12 селянських (фермерських) господарств. Основний напрямок сільськогосподарського виробництва: зерно-м'ясо-молочний.

Будівництво[ред. | ред. код]

У районі є 7 будівельних організацій. Ведеться будівництво школи, газових мереж.

Транспортно-комунікаційна інфраструктура[ред. | ред. код]

Район має вигідне економічно-географічне розташування, що створює передумови для всебічного розвитку його економіки. Через територію району проходить залізнична гілка Коростень — Житомир, автошляхи регіонального та територіального значення М21 і Т 0603. Є два автотранспортні підприємства. Загальна довжина автомобільних шляхів району; — 304 кілометри.

Зовнішньоекономічні зв'язки[ред. | ред. код]

Наявність у районі багатих покладів корисних копалин дає змогу поставляти продукцію за кордон. Товарну структуру експорту складають концентрат ільменітовий, блоки граніту. Пріоритетною галуззю, куди можуть бути направлені інвестиції, є гірничодобувна промисловість.

Культура[ред. | ред. код]

Музей декоративного та коштовного каміння Міністерства фінансів України (смт Хорошів).

Воздвиженська церква, 1787 р. (с. Кам'яний Брід)

Михайлівська церква, 1757 р. — один із найвидатніших пам'ятників волинської школи народної архітектури та дзвіниця (1854) (с. Краївщина)

Пам'ятки[ред. | ред. код]

Політика[ред. | ред. код]

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах району було створено 40 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 64,52 % (проголосували 17 486 із 27 102 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 56,90 % (9 950 виборців); Юлія Тимошенко — 15,65 % (2 736 виборців), Олег Ляшко — 12,12 % (2 120 виборців), Сергій Тігіпко — 3,71 % (648 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 1,09 %.[5]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Постанова Верховної Ради України від 4 лютого 2016 року № 984-VIII «Про перейменування окремих населених пунктів та районів»
  2. Постанова Верховної Ради України від 12 травня 2016 року № 1353-VIII «Про перейменування окремих населених пунктів»
  3. Дністрянський М. Етнополітична географія України: проблеми теорії, методології, практики. — Львів : ЛНУ імені Івана Франка, 2006. — 490 с.
  4. Адміністративно-територіальний устрій Житомирської області на сайті Верховної Ради України
  5. ПроКом, ТОВ НВП. Центральна виборча комісія - ІАС "Вибори Президента України". www.cvk.gov.ua. Процитовано 2016-03-17. 

Джерела[ред. | ред. код]


Ємільчинський район Коростенський район Малинський район
Радомишльський район
Gray compass rose.svg Черняхівський район
Пулинський район Черняхівський район Черняхівський район