Перший перехідний період (Стародавній Єгипет)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Історія Стародавнього Єгипту
20140424 120440 Richtone(HDR).jpg
Додинастичний період
Археологічні культури:
ТасійськаБадарійськаНакадська
Амратська (Накада I)
Герзейська (Накада II)
00 династія0 династія
Династичний період
Раннє царство
Династії: III
Стародавнє царство
Династії: IIIIVVVI
Перший перехідний період
Династії: VIIVIIIIXXXI
Середнє царство
Династії: XIXII
Другий перехідний період
Династії: XIIIXIVXVXVIАXVII
Нове царство
Династії: XVIIIXIXXX
Третій перехідний період
Династії: XXIXXIIXXIIIXXIVXXV
Пізнє царство
Династії: XXVIXXVIIXXVIII
XXIXXXXXXXI
Елліністичний період
Династії: АргеадиПтолемеї

Перший перехідний період в історії Стародавнього Єгипту (середина XXIII — середина XXI століття або 2250–2050 рр. до н. е., VII–X династії).

У правління VII і VIII династій влада фараонів з Мемфісу була лише номінальною, в Єгипті панувала політична анархія. Влада перейшла в руки номархів («градоначальників»). Утрата державної єдності стала причиною розвалу загальноєгипетської іригаційної системи, що викликало економічну кризу і масовий голод. Не підтримуваний народом, складний адміністративний устрій приходив в занепад, в країні бродили розбійницькі зграї, чернь, яка грабувала заупокійні храми і усипальні. І до початку Першого Перехідного періоду майже всі піраміди і усипальниці спадкоємців престолу і високих сановників були розграбовані й спустошені. Північні провінції періодично піддавалися набігам азіатських кочівників і лівійців.

Нездатність номів власними силами впоратися з економічними труднощами посилила об'єднавчу тенденцію. Першим претендентом на роль «збирача» єгипетських земель став Гераклеополь, один з найбільших міст на півночі Верхнього Єгипту. Його правителям вдалося підпорядкувати Дельту і верхньоєгипетську область Тіна, відбити вторгнення кочівників і зміцнити північні кордони. Починаючи з Ахтоя (Хеті), вони претендували на титул царів усього Єгипту (IX–X династії).

Однак у своїй боротьбі за об'єднання Єгипту гераклеопольське царство зустріло суперника в особі утворився на півдні Фіванського царства, що контролювало долину Ніла від Абідоса до 1-го порога. Їх конфронтація завершилася наприкінці XXI століття до н. е. перемогою Фів при фараоні Ментухотепі II, який заснував XI династію. Цілісність Єгипетського держави була відновлена​​.

Хронологія Першого перехідного періоду[ред. | ред. код]

  • Бл. 2150–2040 до н. е. Розпад Стародавнього царства Єгипту на 42 окремих округа-нома, на чолі яких стояли номархи. I Перехідний період (VII–X династії) — час смут і анархії (повстання, напади лівійців, крах громадянського правопорядку, розграбування гробниць) (Манефон: «Сімдесят царів правили сімдесят днів»). Літературне відображення кризи цивілізації: «Повчання для царя Мерикара», «Скарги красномовного селянина», «Розмова стомленого від життя з душею».
  • Бл. 2134–2040 до н. е. Часткове відновлення порядку в Єгипті під час правління царів з Гераклеополя (IX династія). Першому царю IX династії Ахтою (Хеті) I вдається об'єднати Єгипет, проте незабаром починається падіння єгипетської культури. Боротьба між Фівами і Гераклеополем, підтриманим правителями Гермополя і Сіута, за нове об'єднання країни і гегемонію в ній, що загострилася після розграбування гераклеопольськими фараонами священного міста Верхнього Єгипту — Абідоса.
  • Бл. 2100 до н. е. Х династія: піднесення Фів Стовратних (др.-єгипетська назва Но-Амон = 'житло Амона') при Ініотефі II Великому.

Література[ред. | ред. код]

  • Петер Элебрахт «Трагедия пирамид: 5000 лет разграбления египетских усыпальниц» (перевод с немецкого) О. И. Павловой, Москва, издательство «Прогресс», 1984 года./Peter Ehlebracht «Heltet die Piramiden Fest! 5000 Jahre Grabraub in Agypten» Dusseldorf — Wien, 1980, Econ Verlag.