Коко Шанель
| Габрієль Бонер Шанель | |
|---|---|
| фр. Coco Chanel | |
 | |
| Ім'я при народженні | Gabrielle Bonheur Chanel |
| Прізвисько | Mademoiselle, Coco і Gabrielle Bonheur |
| Псевдо | Коко Шанель |
| Народилася |
19 серпня 1883 Сомюр, Франція |
| Померла |
10 січня 1971 (87 років) Лозанна, Швейцарія |
| Поховання | Mănăstirea Curtea de Argeșd |
| Країна |
.svg){kind=small} Франція |
| Місце проживання | Франція |
| Діяльність | модельєр |
| Галузь | модний дизайн і дизайн ювелірних виробівd[1] |
| Відома завдяки | французька кутюр'є |
| Знання мов | французька[2] |
| Заклад | Chanel |
| Батько | Albert Chaneld[3] |
| Мати | Жанна Девольd |
| Родичі | André Palassed[4][5] |
| У шлюбі з | ніколи, жодного |
| Нагороди | |
| IMDb | ID 0151558 |
| Сайт | chanel.com |
| |
Габріель Бонер Шанель (фр. Gabrielle Bonheur Chanel, яку прозвали Коко Шанель; 19 серпня 1883, Сомюр — 10 січня 1971, Лозанна) — французька кутюр'є, чий модернізм був натхнений чоловічою модою. Дотримання дорогої простоти у створюваному одязі зробили з неї важливу фігуру в історії моди XX сторіччя. Вона принесла в жіночу моду приталений жакет і маленьку чорну сукню. Її вплив на високу моду був такий сильний, що її — єдину з історії моди — журнал «Тайм» вніс до списку ста найвпливовіших людей XX століття.
У 1920-х запровадила моду на засмагу, повернувшись із відпочинку на яхті із золотаво-бронзовою шкірою. Доти взірцевою була порцеляново біла шкіра — вважалося, що лише представники нижчих класів можуть мати засмагу, оскільки працюють на сонці.
Життєпис[ред. | ред. код]
Народилася 19 серпня 1883 року в Сомюрі, хоча стверджувала, що з'явилася на світ у 1893 році в Оверні. Мати померла, коли Габріель було шість років, пізніше її і її чотирьох рідних братів і сестер залишив батько; діти були тоді під опікою родичів і провели деякий час у притулку.
У 18 років Габрієль влаштувалася продавчинею у магазин одягу, а у вільний час співала у кабаре. Улюбленими піснями дівчини були «Ko Ko Ri Ko» і «Qui qua vu Coco», за що їй і дали прізвисько — Коко. Габрієль не досягла успіху як співачка, проте під час одного з її виступів офіцер Етьєн Бальзан (Etienne Balsan) був зачарований нею. Вона переїхала жити до нього в Париж, але незабаром пішла до англійського промисловця Артура Кейпеля (Arthur Capel). Після справ із щедрими та багатими чоловіками вона змогла відкрити магазин у Парижі в 1910 році, продаючи дамські капелюшки, і протягом року дім моди перемістився на вулицю Камбон (Cambon), де і знаходиться до сьогодні.
Дім моди[ред. | ред. код]
У 1912 році відкрила свій перший дім моди у Довілі, але Перша світова війна перервала її діяльність.
У 1919 році відкрила дім моди в Парижі на вулиці Камбон. До цього часу у Шанель вже були клієнти у всьому світі. Багато хто носив її фланелеві блейзери, спідниці вільного крою, довгі светри з джерсе, матроски і знаменитий костюм (спідниця + жакет). Сама Коко зробила собі коротку зачіску, носила маленькі капелюшки і сонячні окуляри.
Парфуми[ред. | ред. код]
У 1921 році з'явилися знамениті парфуми «Chanel № 5». Їхнє авторство, проте, належить російському парфюмеру-емігранту Ернесту Бо. До Шанель жіночі парфуми не володіли складними запахами. Це були моноаромати. Шанель виступила новатором, запропонувавши жінкам перший синтезований парфум, що не повторює запах якоїсь однієї квітки.
Також популяризувала маленьку чорну сукню, яку можна було носити протягом дня і вечора залежно від того, як воно було доповнене аксесуарами. У 1926 році американський журнал Vogue прирівняв за універсальністю і популярністю маленьку чорну сукню до автомобіля «Ford».
Незважаючи на величезний успіх моделей Шанель, у 1939 році закрила всі бутики і дім моди — почалася Друга світова війна. Багато кутюр'є покинули країну, але Коко залишилася у Парижі. Після закінчення війни вона виїхала у Швейцарію.
Повернення в світ моди[ред. | ред. код]
У 1954 році 71-річна Габріель повернулася у світ моди і представила свою нову колекцію от кутюр. Проте минулої слави і пошани вона досягла лише через три сезони. Удосконалила свої класичні моделі, і в результаті найбагатші та найвідоміші жінки стали постійними відвідувачками її показів. Костюм «від Шанель» став символом статусу нового покоління: виготовлений з твіду, з вузькою спідницею, жакетом без коміра, обшитим тасьмою, золотистими ґудзиками і накладними кишенями. Також знов представила дамські сумочки, ювелірні вироби та взуття, які згодом мали приголомшливий успіх.
У 1950–1960-ті співпрацювала з різними голлівудськими студіями, одягала таких зірок як Одрі Гепберн та Ліз Тейлор. У 1969 році легендарна актриса Кетрін Гепберн виконала роль Шанель у бродвейському мюзиклі «Коко».
Хоча у Габріель було безліч романів, але вона не вийшла заміж і не стала матір'ю.
Померла 10 січня 1971 року в 87-річному віці. Похована в Лозанні у Швейцарії в могилі, оточеній п'ятьма кам'яними левами.
З 1983 року Карл Лагерфельд прийняв керівництво дому моди Шанель і став його головним модельєром.
Крилаті вислови[ред. | ред. код]
- «Хочете бути гарними—помийте голову»
- «Усе в наших руках, саме тому їх не можна опускати»
- «Простота є основою справжньої елегантності»
- «Моду не можна назвати модою, якщо її не носять на вулиці»
- «Шанель завжди №1, навіть якщо це Chanel №5»
- «За свій успіх, за право займатися улюбленою справою я заплатила долі самотністю»
- «Коханець буває першим, другим… десятим. Кохання – завжди єдине»
- «"Вона стала рівнею чоловікам!" Чому це вважається похвалою? Я знаю стільки чоловіків-нікчем. Що ж мені, опускатися на коліна, щоб встати з ними врівень?»
- «Захистом від будь-якої кризи повинна бути власна голова, а не дорогоцінне каміння і золото»
- «Мода створена не для того, щоб дивувати публіку на показах. Вона створена для того, щоб одягати цю публіку»
- «Це уряд і закони приходять та йдуть, а Шанель – залишається!»
- «Якщо ви хочете мати те, чого ніколи раніше не мали, вам доведеться робити те, чого ніколи раніше не робили»
- «У вас не буде другого шансу справити перше враження»
- «Я поважаю тільки тих, хто добре робить свою справу, а не тих, хто багато кричить і чогось вимагає»
- «Краса починається в той момент, коли ви вирішуєте бути собою»
Цікавинки[ред. | ред. код]
- Після смерті Шанель у її шафці виявили лише три сукні
- Улюбленими піснями пані Шанель у дитинстві були «Ko Ko Ri Ko» і «Qui qua vu Coco», за що їй і дали прізвисько— Коко
- Перукарем Коко Шанель був відомий поляк— Антоні Черпліковський[6]
Образ у мистецтві[ред. | ред. код]
Кінематограф
- 1981 — «Самотня Шанель», фільм спільного виробництва Франції, Британії та США. У головних ролях Марі-Франс Пізьє, Тімоті Далтон та Рутгер Гауер.
- 2008 — «Коко Шанель», телефільм спільного виробництва Італії, Франції та США. У головних ролях Ширлі Маклейн і Барбора Бобулова.
- 2009 — «Коко до Шанель», французький фільм Анн Фонтен за книгою Едмонди Шарль-Ру. У головній ролі Одрі Тоту.
- 2009 — «Коко Шанель та Ігор Стравинський», французький фільм Жана Кунена. У головних ролях Анна Муглаліс і Мадс Міккельсен.
Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]
Вулиця Коко Шанель існує у французьких містах Гран-Шам, Ла-Рош-сюр-Іон, Торрей.
2021 року у селі Струмівка Волинської області з'явилася вулиця Коко Шанель.[7]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ https://hedendaagsesieraden.nl/2022/09/16/jozef-wiggers/
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Pas L. v. Genealogics.org — 2003.
- ↑ Neupert R. French Animation History — Wiley-Blackwell, 2011. — P. 93. — ISBN 978-1-4443-3836-2
- ↑ Picardie J. The secret life of Coco Chanel / C. Evans — London, Thailand: 2010. — ed. size: 622719 — ISSN 0307-1235; 1477-3805
- ↑ Історія перукарського мистецтва Варшави - warsaw1.one (укр.). 23 травня 2022. Архів оригіналу за 23 травня 2022. Процитовано 23 травня 2022.
- ↑ На честь Коко Шанель в селі на Волині назвали вулицю.
Посилання[ред. | ред. код]
- Шанель // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Коко Шанель |
 |
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Коко Шанель |
