«… мета мого життя … полягає в тому, щоб підтримувати життєві духовні зв'язки української інтелігенції з високорозвинутими націями Європи, а, з іншого боку, ближче познайомити ці нації з духовним життям українського народу…»;
«Все, що йде поза рамами нації, се або фарисейство людей, що інтернаціональними ідеалами раді би прикрити свої змагання до панування одної нації над другою, або хворобливий сентименталізм фантастів, що раді би широкими „вселюдськими“ фразами покрити своє духовне відчуження від рідної нації».
Кредо для Вікіпедії:
«Ніякий українець не повинен забирати з собою у могилу того, що знає, що пережив, а що може мати загальний інтерес, хоч би із малої закутини нашої землі». Андрій Чайковський.
«… Спокійна завжди будь на кривди й на хваління І в спір із дурнем не вступай».
Олександр Пушкін у перекладі Максима Рильського.
Відношення до ворогів:
«Люди хоч і пробачають нам наші недоліки, але ніколи не пробачать вищість над ними в будьчому: знаннях чи розумі. А найбільше не пробачать шляхетність душі».
Народився у селі Сможе у сім'ї сільських учителів (мама навчала дітей біології, батько — образотворчого мистецтва та музики). Хрестив мене таємно православний священник в селі Плав'є, який раніше переохрестився з греко-католицької віри, щоб не бути висланим до Сибіру.
У Сможі закінчив 2 класи, потім 4 роки вчився в Сокалі, 7-й клас закінчував у Сколе на Львівщині, потім батьки переїхали на батьківщину матері і 8-й клас я закінчував у селі Козари Чернігівської області.
Магістерська робота
За освітою — магістр міжнародного права (ІМВ КНУ ім. Т.Шевченка, 2000, Магістерська робота), інженер-економіст (КІНГ, 1986), технік-математик-програміст (КТЗТ, 1980). Ще закінчив дворічні вечірні курси механіків телерадіоапаратури (1980), Київські державні курси іноземних мов (англійська мова), школу водіїв (категорія B).
Маю 3 роки стажу державної служби і 5-й ранг держслужбовця.
Робота в АПІТУ дає змогу спілкуватися з найвідомішими і найвпливовішими в Україні бізнесменами і менеджерами у сфері ІТ, державного управління ІТ, а також з колегами — лобістами інтересів інших сфер бізнесу.
Як генеральний директор АПІТУ є членом різних дорадчих органів при органах влади. Активно працював у Раді національних асоціацій товаровиробників та Раді підприємців при КМУ. Був членом громадських рад при Мінфіні, заступником голови громадської ради при Мінкультури. З 2020 — член Наглядової ради Української ради бізнесу.
Ініціатор створення, засновник, а з травня 2009 до грудня 2013 — член правління і виконавчий директор ГО «Вікімедіа Україна». Популяризую Вікіпедію, залучаю до її редагування нових людей, домовляюся з власниками прав на енциклопедичні твори про їх публікацію на умовах вільних ліцензій. Громадські обов'язки, пов'язані з діяльністю Фонду Вікімедіа дають можливість бути причетним до промоції вільних знань і фантастичного винаходу людства — Вікіпедії.
Намагаюся щодня створювати одну нову статтю у Вікіпедії. Наразі їх уже 3900.
У жовтні 2013 разом з дружиною заснували і розвиваємо мистецький портал «Жінка-УКРАЇНКА», спрямований на промоцію і підтримку українських митців і мистецтва.
У квітні 2018 створив громадську організацію «Творча еліта України» і був обраний головою її правління. Підтримуємо розвиток культури і освіти, наповнюємо сайт «Еліта».
Із січня 2019 — член ротарі клубу «Київ-Столиця». Був членом правління клубу, головою PR комітету.
З 1977 по 1983 займався скелелазанням та альпінізмом. Найвищий здобуток — підкорення гори Джантуган в ущелині Адил-Су на головному Кавказькому хребті комбінованим маршрутом 3-Б категорії складності.
З початку 1980-х катаюся на гірських лижах. В радянські часи — Славсько, Чегет, Домбай, Цейська ущелина. Тепер — Буковель, Плай. Два сезони катався в Словаччині.
2010-10-30 Юрій Пероганич: «Де найкраще народитися?» «Дзеркало тижня» № 40 (820) 30 жовтня — 5 листопада 2010.
В Україні жити краще, ніж у деяких багатших країнах. Зокрема у нас краще ніж у Росії, Білорусі чи Туреччині. І не тому, що українці тут народилися, а за об'єктивними показниками. Стаття написана на основі дослідження «Найкращі країни світу», проведеного американським тижневиком Newsweek.
Аналітичний підрозділ журналу The Economist 16 вересня 2008 року опублікував доповідь «Порівняльний аналіз конкурентоспроможності індустрії інформаційних технологій у 2008 році». Висновок для України невтішний — за останній рік вона, з урахуванням включених до рейтингу двох нових країн (Бангладешу і Хорватії), змінила свою позицію з 56-го місця в 2007 році (з 64) на 57-ме в 2008 році (з 66). Зниження відбулося за всіма показниками, крім показника «Людський капітал», за яким Україна піднялася з 43-го на 37-ме місце.
Пелещишин А., Пероганич Ю. «Формування суспільного авторитету ВНЗ через онлайн-енциклопедію Вікіпедія». Комп'ютерні науки та інформаційні технології: Матеріали 4-ї Міжнародної науково-технічної конференції CSIT-2009. — Львів: Видавництво ПП «Вежа і Ко», 2009, — С. 31-33 ISBN 987—966-2191-09-7, http://csit2009.org/
Пероганич Ю. «Українська Вікіпедія — мірило потенціалу України у створенні інтелектуального продукту». Матеріали Міжнародного наукового конгресу з тематики розвитку інформаційно-комунікаційних технологій та розбудови інформаційного суспільства в Україні. Видавець: Український науковий центр розвитку інформаційних технологій. 17-18 листопада 2011 р., сторінки 83-84, itdev.org.ua
Морозова Т., Мендзебровський І., Пероганич Ю. Вища комп'ютерна освіта та ІТ-індустрія (деякі аспекти взаємодії). Вища школа. — 2008. — № 3. — С. 40-48.
↑Ранок з ТВі, Українська Вікіпедія. Прямий ефір про українську Вікіпедію, телеведучі — Юлія Банкова та Андрій Сайчук. Передача з нагоди 8-річчя першої тисячі статей і офіційного запуску української Вікіпедії. (Відео)
↑26 грудня 2011 7:14-7:54 Телеканал «ТВі», Ранок з ТВі, Розмова з Юрієм Пероганичем про українську Вікіпедію. Телеведучі — Юлія Банкова та Андрій Сайчук. Прямий ефір. Відео, частина1, Відео, частина 2
↑16 лютого 2012 Телеканал СТБ. Вікна-новини Участь у телесюжеті «Реферати і дрібні наукові роботи можуть замінити статтями у Вікіпедії».
↑14 вересня 2011 22:17 Вікна СТБ Сьогодні у Львові відкривається найбільший книжковий ярмарок в Україні. (Відео)
↑12 грудня 2011, 17:10-17:50 Перший канал Українського радіо, програма «Відкрита студія». Оксана Маловічко розмовляє про електронне урядування з Юрієм Пероганичем.
↑17 грудня 2011 18:10-18:30 Перший канал Українського радіо, програма «Слово». Іван Рябчій розмовляє з Юрієм Пероганичем про роль Вікіпедії і Вікісловника в розвитку української мови.
↑1 лютого 2012 19:30-20:00 1-й канал Українського радіо, програма «Порядок денний». Юрій Табаченко розмовляє з Юрієм Пероганичем про дотримання авторських прав в Інтернеті. Аудіо
↑26 липня 2012, 17:10-18:00 1-й канал Українського радіо, програма «Відкрита студія». Оксана Маловічко розмовляє з Юрієм Пероганичем і Елліною Шнурко-Табаковою на тему «Інтернет-залежність у національному масштабі — як отримати від цього позитивні бонуси?».Аудіо, частина 1, Аудіо, частина 2.
↑28 серпня 2012, 13:10-14:00 Перший канал Українського радіо, програма «Український вимір». Роман Коляда розмовляє з Юрієм Пероганичем на тему «Місяць українського села в українській Вікіпедії». Аудіо
↑18 січня 2013. 11:15-1145 Перша програма Українського радіо. «Житейські будні». Про Вікіпедію і Велику українську енциклопедію розмовляють Юрій Шаповал і Юрій Пероганич. Ведуча — Ірина Ткаченко. (аудіо)
↑Юрій Пероганич. «Україна застрягла десь між Еквадором та Індонезією» «Дзеркало тижня» № 43, 15 Листопада 2008. Посилання
↑30 Жовтня 2010. Юрій Пероганич. «Де найкраще народитися?» «Дзеркало тижня» № 40, Посилання
↑4 жовтня 2011. Андрій Бурда. «Вікіпедію чекають зміни. Юрій Пероганич, виконавчий директор ГО „Вікімедія Україна“, про рейтинг Вікіпедії, достовірність відомого сайта та плани» / Львівська пошта, № 110 (1142) Посилання
↑31 травня 2012. Юрій Пероганич: «Кожен має вирішити для себе питання про мову на особистісному рівні» / Журнал «Країна», № 21 (124), сторінка 28.
↑16 серпня 2012. Юрко Пероганич: Українці оглухли чи одефіліли? gazeta.ua
↑7 серпня 2012. Юрій Пероганич: Де чия колонія — знає статистика Вікіпедії gazeta.ua
↑ 17 березня 2013. Северин Наливайко. «Хотіли запровадити харківський правопис» — як створювалася українська Вікіпедія gazeta.ua
↑9 липня 2012. Юрій Пероганич: В українській «Вікіпедії» статті про Голодомор чи Тягнибока закрито для редагування анонімами через акти вандалізму. Медіаграмотність
↑20 березня 2012. Юрій Пероганич: «Кожен користувач Вікіпедії долучається до розбудови українського інформаційного простору» / Інформаційна агенція культурних індустрій. Посилання
↑27 вересня 2011. RegioNews Веб-конференція Юрія Пероганича: Українська Вікіпедія наздоганяє каталонців і шведів.
↑28 січня 2011. ЛігаБізнесІнформ «Вікіпедія» українською: про людей, статті і гроші (рос.)
↑8 жовтня 2010. ostro.org «Вікіпедія. По здатності творити культурний продукт українська нація — на шістнадцятому місці» — «ОстроВ» розмовляв з виконавчим директором громадської організації «Вікімедіа Україна» Юрієм Пероганичем. (рос.)
Якщо ви бачите цю сторінку не на сайті української Вікіпедії (http://uk.wikipedia.org), то ви переглядаєте дзеркало сайту. Це означає, що ця сторінка могла застаріти, і людина, якій вона належить, може не мати будь-якого стосунку до інших проєктів, окрім Вікіпедії.
.svg){kind=small}
.png){kind=small}
gmail.com
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
