Коробчине (Новомиргородський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
село Коробчине
Свято-Успенська церква (1908)
Свято-Успенська церква (1908)
Країна Україна Україна
Область Кіровоградська область
Район/міськрада Новомиргородський район
Рада/громада Коробчинська сільська рада
Код КОАТУУ 3523883601
Облікова картка Облікова картка 
Locator Dot2.gif
Розташування села Коробчине
Основні дані
Колишня назва Печка (Бечка)
Населення 1034
Поштовий індекс 26014
Телефонний код +380 5256
Географічні дані
Географічні координати 48°45′42″ пн. ш. 31°29′20″ сх. д. / 48.76167° пн. ш. 31.48889° сх. д. / 48.76167; 31.48889Координати: 48°45′42″ пн. ш. 31°29′20″ сх. д. / 48.76167° пн. ш. 31.48889° сх. д. / 48.76167; 31.48889
Середня висота
над рівнем моря
157 м
Водойми Велика Вись
Місцева влада
Адреса ради 26014, Кіровоградська обл., Новомиргородський р-н, с. Коробчине, вул. Центральна, 25, тел. 99-2-16
Сільський голова Руденко Станіслав Іванович[1]
Карта
Коробчине is located in Україна
Коробчине
Коробчине
Коробчине is located in Кіровоградська область
Коробчине
Коробчине

Коро́бчине (колишні назви — Печка (Бечка), Друга рота) — село в Україні, в Новомиргородському районі Кіровоградської області. Населення становить 1 034 осіб. Орган місцевого самоврядування — Коробчинська сільська рада.

Археологія[ред.ред. код]

На західній околиці Коробчиного, на правому березі річки Велика Вись, знаходяться численні штольні з видобування кременю, що складали єдиний виробничий комплекс з трипільським поселенням Рубаний Міст по інший бік річки. Штольні відкриті новомиргородським археологом Петром Івановичем Озеровим та обстежені експедицією Інституту археології НАН України під керівництвом О. В. Цвек в 1988-1990 роках.[2]

Історія[ред.ред. код]

Коробчине на військово-топографічній карті 1869 року

В Коробчинському байраці до 1750-х років стояла пасіка козаків Мартина Бондаря та Василя Сліпченка з Петроострова.

У 17521764 роках тут розташовувалась Друга рота новосербського кінного Гусарського полку. Інші назви села: Коробчинський шанець, Печка, Бечка (аналог у Сербії — Бешка).

Станом на 1772 рік, в шанці Печці існувала дерев'яна однопрестольна Успенська церква, священиками якої з 1758 року були Василь Константинов та Андрій Ніколаєв. Церква підпорядковувалась Новомиргородському духовному Правлінню.[3]

В 1857 році з 2234 жителів Коробчиного 1060 було молдованами.[4]

У селі проживала і померла тут Анна Наумівна Захар'єва — рідна сестра дружини Володимира Винниченка.[5]

Населення[ред.ред. код]

Рідна мова населення Коробчиного за переписом 2001 року:[6]

Мова Частка
Flag of Ukraine.svg українська 97,49%
Flag of Russia.svg російська 1,93%
Flag of Moldova.svg молдовська 0,39%
Flag of Belarus (1918, 1991-1995).svg білоруська 0,10%

Місцевості[ред.ред. код]

  • Тихо́нівка — західна околиця села, розташована за яром (район вулиці Ватутіна)
  • Третя Гора — південно-східна околиця села

Вулиці[ред.ред. код]

У Коробчиному налічується 17 вулиць.[7] В рамках декомунізації в 2016 році деякі з них було перейменовано:[8]

Назва Колишня назва
8-го Березня вул.
Гагаріна вул.
Горького вул.
Зоряна вул. Радянської Армії вул.
Космонавтів вул.
Молодіжна вул.
Набережна вул.
Перспективна вул. Карла Маркса вул.
Руданського вул.
Сонячна вул. Суворова вул.
Франка Івана вул.
Хутір Комінтерн вул.
Центральна вул. Леніна вул.
Шевченка вул.
Щаслива вул. Ватутіна вул.
нова назва Кірова вул.
Лісова вул. Чапаєва вул.

Інфраструктура[ред.ред. код]

Промисловість[ред.ред. код]

Неподалік села знаходиться ільменітовий кар'єр та гірничо-збагачувальний комбінат ТОВ ВКФ «Велта[ru]», що станом на 2012 рік є найбільшим промисловим підприємством району.

Соціальна сфера[ред.ред. код]

В селі існує Коробчинська загальноосвітня школа I–III ступенів, сільський будинок культури, дитячий садок, відділення зв'язку, кілька магазинів, кафе-бар та аптека.

У січні 2013 року після ремонту приміщення знову було відкрито дитсадок «Сонечко», який кілька років не функціонував.[9][10]

Комунікації[ред.ред. код]

Більшість вулиць села мають асфальтне покриття, існує водогін. Село не газифіковане. Транспортне сполучення з районним центром здійснюється щоденним рейсовим автобусом Рубаний МістКропивницький.

Свято-Успенська церква[ред.ред. код]

В селі знаходиться цегляна Свято-Успенська церква, збудована в 1908 році. Реєстрація статуту церкви проведена рішенням Кіровоградського облвиконкому № 20 від 28 січня 1992 року. Церква знаходиться на обліку як пам'ятка архітектури місцевого значення під охоронним номером 393-Кв (згідно з розпорядженням голови Кіровоградської ОДА № 261-р від 7 серпня 1997 року).[11] Настоятелем Свято-Успенської церкви є ієрей отець Іоанн (в миру — Іван Гончарук).[12]

У 2007 році тут проходили зйомки художнього фільму «Маленьке життя».

Фотогалерея[ред.ред. код]

Залізо-бетонний міст через Велику Вись поміж селами Коробчине та Рубаний Міст, Новомиргородського р-ну. Побудований у 1972-1973 рр..jpg Коробчинська сільська рада.jpg Вулиця Карла Маркса (Коробчине).jpg Будинок культури (Коробчине).jpg
Міст через Велику Вись (19721973)
Вулиця Карла Маркса
Будинок культури

Пам'ятники[ред.ред. код]

Назва Розташування Дата встановлення Фото Короткі відомості
Воїнам, загиблим в роки Другої Світової Війни,
меморіал
У сільському парку, з боку вул. Перспективної Меморіал радянських воїнів (Коробчине).jpg На меморіальних стелах розміщені фотографії всіх загиблих воїнів-вихідців з села. У братській могилі поховано 6 радянських солдат; на плиті під постаментом вказані імена та роки загибелі 4-х з них. Поблизу пам'ятника знаходиться вічний вогонь.
Прикордонників,
пам'ятний знак
У сільському парку, з боку вул. Перспективної Знак прикордонників (Коробчине).jpg Дерев'яний пам'ятний знак встановлений місцевими мешканцями, що служили в Афганістані в період афганської війни 1979-1989 років. Є традиційним місцем збору на святкування дня прикордонника.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Коробчинська сільська рада: керівний склад
  2. Реєстр пам'яток трипільської культури — Кіровоградська область // Енциклопедія Трипільської цивілізації. — К., 2004. — Т. І.
  3. Макаревский Ф. Материалы для историко-статистического описания Екатеринославской епархии. Церквы и приходы прошедшего XVIII столетия. Вып. 1. — Екатеринослав: Типография Я. М. Чаусского, 1880. — С. 1036, 1040.
  4. Географическо-статистическій словарь Россійской империи. Сост. П. Семеновъ. — Т. 2. — СПб., 1865. — С. 726.
  5. Смоленчук М. Помилки у жандармському циркулярі // «Київ», №7 (1990). — С. 107.
  6. Розподіл населення Коробчиного за рідною мовою (у % до загальної чисельності населення) за переписом 2001 року
  7. Вулиці Коробчиного на сайті ЦВК
  8. Перелік споживачів... // «Новомиргородщина», № 11 (9354) від 12.03.2016. — С. 2.
  9. Над районом уже два «Сонечка» // «Новомиргородщина», № 3 (9186) від 19.01.2013. — С. 3.
  10. Репортаж про відкриття дитсадка на сайті Novomirgorod.com
  11. Дані про мережу церков і релігійних організацій в Новомиргородському районі станом на 1 січня 2009 року. Сектор з питань внутрішньої політики, зв'язків з громадськістю та у справах преси і інформації апарату Новомиргородської райдержадміністрації.
  12. Духовенство Новомиргородського благочиння. Сайт Кіровоградської єпархії УПЦ МП

Жесан А.П, Москаленко Р.В. Коробчине. Кропивницький,Центрально-Українське видавництво, 2017.

Посилання[ред.ред. код]


Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.